Справа №552/10701/25
Провадження №2/752/8177/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Неживої Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Костенко Володимир Олександрович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.08.2024 позивач надав у борг відповідачу грошові кошти в розмірі 3000 доларів строком до 06.08.2025, а 01.09.2024 - грошові кошти в розмірі 93000 грн. на строк до 01.09.2025.
Отримання коштів відповідачем підтверджується розписками.
Відповідач в обумовлений строк грошові кошти не повернула.
Просив стягнути з відповідача на користь позивача кошти за договором позики від 06.08.2024 в розмірі 124000 грн., що є еквівалентом 3000 доларів США на день подання позову до суду, та за договором позики від 01.09.2024 в розмірі 93000 грн.
01.01.2026 постановлено ухвалу про передачу справи на розгляд за підсудністю.
10.03.2026 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.
08.06.2026 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, витребування оригіналів документів та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористалася.
Учасники справи в судове засідання не з`явились.
Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
06.08.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики на суму 3000 доларів США на строк до 06.08.2025, про що відповідачем складена розписка від 06.08.2024, оригінал якої наданий суду.
01.09.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики на суму 93000 грн. на строк до 01.09.2025, про що відповідачем складена розписка від 01.09.2024, оригінал якої наданий суду.
Відомості про виконання відповідачем своїх зобов`язання відповідно до умов укладеного договору відсутні.
Згідно зі ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
В силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що відповідач отримала від позивача в борг грошові кошти в сумі 3000 доларів США та 930000 грн., які зобов`язалась повернути в обумовлений розписках від 06.08.2024 та від 01.09.2024 строк.
Відповідач грошові кошти не повернула. Докази на підтвердження протилежного суду не надані.
Таким чином, відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання, які виникли у неї з договорів позики від 06.08.2024 та від 01.09.2024, що порушує права позивача.
Судом встановлено, що за договором від 06.08.2024 позивач отримала в позику грошові кошти в іноземній валюті.
Загальні положення про виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Таким чином, оскільки за договором позики від 06.08.2026 кошти були надані в іноземній валюті, то позичальник має повернути кошти в іноземній валюті, а суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.
Суд вважає, що належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики.
Отже, з урахуванням наведеного та обставин, встановлених в судовому засіданні у сукупності з наданими доказами, суд вважає, що з відповідачки підлягає стягненню заборгованість в розмірі 3000 доларів США та 93000 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2170 грн.
Керуючись ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 06.08.2024 в розмірі 3000 (три тисячі) доларів США 00 центів, заборгованість за договором позики від 01.09.2024 в розмірі 93000 (дев`яносто три тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 2170 (дві тисячі сто сімдесят) грн. 00 коп.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Ж. І. Кордюкова