Справа №:755/11557/26
Провадження №: 2/755/9786/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про повернення позовної заяви
"14" вересня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про повернення безпідставно набутого майна,
В С Т А Н О В И В:
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про повернення безпідставно набутого майна.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків - два дні з дня отримання копії даної ухвали.
Підставою для залишення позову без руху визначено відсутність документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною п`ятою статті 272 ЦПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частиною сьома статті 272 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
При цьому, відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа від 04 серпня 2026 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2026 року про залишення позову без руху доставлено до електронного кабінету представника позивача - адвоката Васюка М.М., 04 серпня 2026 року о 19-50 год.
Таким чином, ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2026 року про залишення позову без руху було вручено позивачеві 05 серпня 2026 року.
Крім того, на виконання вимог статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» ухвалу про залишення позову без руху від 31 липня 2026 року внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому позивач у вільному доступі мав можливість ознайомитись з її змістом.
Відповідно до частини першої статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
У даному випадку строк для усунення недоліків позовної заяви розпочався - 06 серпня 2026 року, тобто, встановлений судом дводенний строк тривав до 07 серпня 2026 року (включно).
Частиною першою статті 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до положень частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд враховує, що клопотань про продовження процесуального строку, встановленого судом позивач чи його представник не заявляли.
10 серпня 2026 року (вхід. від 17 серпня 2026 року № 53189), тобто з пропуском встановленого судом процесуального строку, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Васюк М.М., подав до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучив документ про сплату судового збору.
Також представник просив поновити позивачу пропущений процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви. На обґрунтування клопотання зазначив, що судовий збір сплачено 10 серпня 2026 року, тобто після спливу визначеного судом строку, оскільки у період з 26 липня 2026 року по
09 серпня 2026 року включно позивач ОСОБА_1 перебував у щорічній відпустці тривалістю
15 календарних днів за основним місцем роботи, у зв`язку з чим не мав об`єктивної можливості своєчасно ознайомитися зі змістом ухвали суду, отриманої представником 04 серпня 2026 року, та забезпечити сплату судового збору у встановлений судом. Судовий збір сплачено позивачем 10 серпня 2026 року, тобто наступного робочого дня після виходу з відпустки, тобто невідкладно після того, як така можливість об`єктивно виникла.
Згідно із частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 147/127/17 (провадження № 61-22215св19) вказано, що «відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Законодавець не покладає на суд обов`язок продовжити строк на усунення недоліків у разі усунення недоліків апеляційної скарги частково. При цьому вказані процесуальні правові приписи не позбавляють суд права в разі усунення недоліків не в повному обсязі постановити ухвалу, якою продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Суд враховує, що із клопотанням про продовження процесуального строку, встановленого судом, позивач чи його представник не звертався. Водночас, процесуальне законодавство не передбачає процедури поновлення процесуального строку на вчинення процесуальної дії, встановленого судом.
Водночас, суд враховує, що клопотання представника позивача не містить посилання на причини, які унеможливлювали сплату судового збору позивачем чи його представником в межах встановленого судом строку. Сам факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з певною юридичною особою та перебування у відпустці не свідчить про неможливість вчинення процесуальних дій в межах приватно-правового спору, не пов`язаного з його професійною діяльністю. Характер недоліків позовної заяви не вимагав від позивача чи його представника вчинення складних чи тривалих дій, звернення до певних органів, установ чи організацій, тощо. Фактично сплату судового збору здійснено позивачем засобами інтернет-банкінгу, що також не вимагало звернення до установи банку. Поряд з цим, представництво прав та інтересів позивача у даній справі здійснює адвокат, з відповідним обґрунтованим клопотанням про продовження процесуального строку позивач чи його представник не зверталися.
Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня
2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Частиною п`ятою статті 185 ЦПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу, в порядку визначеному частиною третьою статті 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про повернення безпідставно набутого майна, - вважати такою, що не подана, та повернути суб`єкту звернення.
Роз`яснити суб`єкту звернення, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду, з урахуванням викладеного в даній ухвалі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя О.О. Хромова