Справа № 761/32238/26
Провадження № 2/761/14998/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Романишеної І.П.,
за участю секретаря Гончаренка Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява.
Відповідно до позовної заяви позивач просила суд розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану, актовий запис №272.
Короткий зміст та узагальнені доводи позовної заяви.
Звернення до суду позивач мотивує тим, що 21 лютого 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану, про що складено актовий запис №272.
У шлюбі народилися двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 .
Позивач зазначає, що подружні відносини між сторонами фактично припинені: сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, взаєморозуміння та почуття поваги, необхідні для збереження сім`ї, втрачені. Подальше спільне життя та примирення є неможливим, рішення позивачки щодо припинення шлюбу є остаточним.
Провадження у суді та позиція сторін щодо предмету спору.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 10.08.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 16.09.2026 року.
У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Відзив до суду не надходив.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Фактичні обставини спірних правовідносин сторін, встановлені судом.
21.02.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №272, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
У шлюбі у сторін народилися двоє дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, а також положенням ст. 51 Конституції України, відповідно до яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 89, 206, 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 21 лютого 2017 року Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №272, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено: 21.09.2026 року.
СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА