Справа № 344/4010/25
Провадження № 22-з/4808/82/26
Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.
Суддя-доповідач Василишин
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача: Василишин Л.В.,
суддів: Баркова В.М., Пнівчук О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Палюги Івана Васильовича про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживачів, за апеляційною скаргою представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Палюги Івана Васильовича на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2026 року,
в с т а н о в и в:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 про захист прав споживачів.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2026 року задоволено позов ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 про захист прав споживачів.
Представник ФОП ОСОБА_1 - адвокат Палюга І. В. на рішення суду подав апеляційну скаргу.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 липня 2026 року задоволено апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Палюги Івана Васильовича. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2026 року скасовано та ухвалено нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживачів та стягнення вартості неякісно наданої послуги в сумі 9 530,00 грн. відмовлено.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового судового рішення, позиції інших учасників справи
14 серпня 2026 року представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвокат Палюга І.В. в системі «Електронний суд» сформував заяву про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат. Заява зареєстрована Івано-Франківським апеляційним судом 17 серпня 2026 року.
В обґрунтування заяви представник заявника вказав, що в апеляційній скарзі він заявив про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши, що остаточний розрахунок та докази понесених витрат будуть подані після завершення розгляду справи. Згідно з актом наданих послуг від 14.08.2026 року та рахунком на оплату № 00297 від 14.08.2026 року витрати ФОП ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу становлять 7 500 грн.
Щодо строку подання заяви вказав, що адвокат Палюга І.В. з 17 липня 2026 року перебував у щорічній відпустці за межами області, у зв`язку з чим не мав доступу до матеріалів справи та «Електронного суду». Можливість оформити та підписати розрахункові документи з відповідачем виникла лише 14.08.2026 року, у зв`язку з чим заява не була подана у встановлений строк.
Просить визнати наведені обставини поважними та поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь відповідача ФОП ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500 грн.
ОСОБА_2 подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
Зазначає, що відповідач та його представник до закінчення апеляційного розгляду справи не робили жодних усних чи письмових заяв про намір подати докази понесення витрат після ухвалення рішення. Вказує, що адвокат міг заздалегідь підготувати документи або залучити колег, оскільки працює у адвокатському об`єднанні «Перша колегія адвокатів України». Доступ до системи «Електронний суд» можливий з будь-якого пристрою. За наявності інтернету та ЕЦП. Вважає, що представник відповідача - адвокат Палюга І.В. не довів наявності непереборних обставин, не надав належних та допустимих доказів неможливості подати заяву раніше під час розгляду справи чи відпустки. Зауважує, що представник відповідача перебував у відпустці з 17.07.2026 по 31.08.2026, а заяву про поновлення строку подано 14.08.2026. Крім того, інтереси відповідача у останньому судовому засіданні представляла адвокат Шинкарук А.Я.
Просить відмовити у задоволенні клопотання про продовження (поновлення) строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення та відмовити в ухваленні додаткового рішення.
Правове обґрунтування та висновки апеляційного суду за результатами розгляду заяви
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення та доводи про поновлення строку, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті всі вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні, питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувалися докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).
Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання, або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.
Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.
Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно зі статтею 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З огляду на зміст частини восьмої статті 141 ЦПК України сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, й після судових дебатів, але виключно за наявності сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою-п`ятою статті 127 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
За змістом наведених правових норм суд може поновити пропущений строк лише у разі пропуску такого строку з поважних причин.
При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із відповідною заявою, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Отже, згідно з положеннями статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, якщо причини пропуску цього строку не є поважними (пункт 44 додаткової постанови Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі №753/23417/19 (провадження №61-3364св23)).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасне подання доказів понесення додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах: право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, керуючись положеннями статей 134, 141 ЦПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі № 910/16803/19); процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі №921/221/21, пункт 20 постанови від 31 травня 2022 у справі №917/304/21); правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку, коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови попередження про це до прийняття рішення по суті (постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 620/2936/20).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зробила висновок про те, що «законодавцем визначено процесуальний наслідок незаявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу або подання доказів таких витрат із пропуском п`ятиденного строку з моменту ухвалення рішення у справі. У такому випадку суд залишає заяву сторони про ухвалення додаткового судового рішення без розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі №520/8309/18 (адміністративне провадження № К/9901/17118/19), від 27 липня 2023 року у справі №759/29344/21 (провадження №61-4746св23).
З матеріалів справи, а саме апеляційної скарги вбачається, що представник ФОП ОСОБА_1 - адвокат Палюга І.В. вказав, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в суду апеляційної інстанції становить 5 000 грн, остаточний розрахунок та відповідні докази буде надано після завершення справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За змістом статті 6 ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Представник відповідача - адвокат Палюка І.В. в обґрунтування причин пропуску строку на звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі зазначив, що пропуск такого строку зумовлений його перебуванням у відпустці за межами області та відсутністю доступу до матеріалів справи та електронного суду та відповідно можливості підписати розрахункові документи з відповідачем. Така можливість з`явилася тільки 14.08.2026, інший представник у справі також не мав можливості подати заяву про ухвалення додаткового рішення.
На підтвердження вказаних обставин заявник надав копії Витягу з договору про надання правової допомоги № 217-25 (в частині оплати послуг) від 13.05.2025, укладений між ФОП ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Перша колегія адвокатів України» в особі Палюги І.В., додатку № 2 до Договору про надання правової допомоги № 217-25 від 13.05.2025 розрахунок вартості послуг адвоката станом на 14.08.2026, Акта виконаних робіт/наданих послуг № 2 від 14.08.2026, рахунку на оплату № 00297 від 14.08.2026, а також наказу №8 від 16.07.2026 про надання щорічної відпустки Івану Палюзі тривалістю 46 календарних днів з 17.07.2026 по 31.08.2026 включно, підписану головою АО «Перша колегія адвокатів України» Володимиром Бандурою.
Апеляційний суд вважає, що зазначені скаржником обставини не є беззаперечними та абсолютними свідченнями поважності причин пропуску подання заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки відносяться до організаційних питань внутрішньої діяльності адвоката, його робочий час має суб`єктивний характер і такі обставини перебувають у сфері його контролю та не є непереборними у розумінні процесуального закону, що унеможливлює його поновлення.
Колегія суддів зауважує, що заяву про поновлення строку подано 14 серпня 2026 року, тобто в період відпустки зазначеного представника. При цьому інтереси відповідача представляє адвокатське об`єднання, а тому перебування одного з його адвокатів у відпустці не означає неможливості забезпечити належне представництво інтересів відповідача іншим адвокатом цього об`єднання. Більше того, протоколом судового засідання від 28.07.2026 підтверджується, що в останньому судовому засіданні інтереси відповідача представляла адвокат Шинкарук А.Я., що свідчить про фактичну можливість здійснення представництва відповідача іншою уповноваженою особою.
З огляду на вказане, апеляційний суд приходить до висновку, що представник відповідача не був позбавлений можливості своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію, у тому числі шляхом її вчинення через іншого адвоката адвокатського об`єднання. Зазначені заявником обставини мають характер організаційних труднощів, пов`язаних із діяльністю конкретного представника, а не об`єктивної перешкоди для реалізації відповідачем своїх процесуальних прав, а тому не можуть бути визнані поважними причинами пропуску процесуального строку.
Відтак у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
Ураховуючи, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані після закінчення встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденного строку, а наведені заявником причини його пропуску не визнані судом поважними, заява представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Палюги І.В. про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 141, 270, 381 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
У задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Палюги Івана Васильовича про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Палюги Івана Васильовича про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст ухвали складено 18 вересня 2026 року.
Суддя-доповідач: Л. В. Василишин
Судді: В. М. Барков
О.В. Пнівчук