У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
21 вересня 2026 р. Справа № 120/14315/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В :
До Вінницького окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.
Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України).
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Також ч. 1 ст. 42 КАС України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Отже, суб`єктний склад учасників справи має бути чітко визначений позивачем, з метою визначення того суб`єкта, до якого адресовані позовні вимоги.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено такі вимоги:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Немченка Володимира Сергійовича від 14.08.2026 про закінчення виконавчого провадження №81226714;
- визнати протиправними дії державного виконавця, що полягали у встановленні факту повного виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.04.2026 у справі №120/18046/25 без належної перевірки фактичного виконання боржником визначеного судом способу виконання рішення;
- зобов`язати державного виконавця поновити виконавче провадження №81226714 та продовжити вчинення виконавчих дій відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, позивачем вказано: Інша особа БОРЖНИК у ВП №81226714 Виконавчий комітет Іллінецької міської ради, водночас нормами КАС України не передбачено статусу як «Інша особа».
Таким чином наявна неузгодженість суб`єктного складу.
Для усунення вказаного недоліку позивачеві необхідно подати до суду уточнену позовну заяву, в якій чітко визначити суб`єктний склад відповідно до змісту заявлених позовних вимог.
Крім того, згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення вищевказаних норм КАС України позивачем до позовної заяви не долучено квитанцію про сплату судового збору, а також не надано документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено ЗУ "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" визначено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328 грн.
Отже, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1 331 грн 20 коп (за кожну немайнову вимогу).
В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В межах цієї справи позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а за звернення з такими вимогами сплаті підлягає судовий збір в розмірі 2 129, 92 грн.
Крім того, позивач оскаржує постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Немченка Володимира Сергійовича від 14.08.2026 про закінчення виконавчого провадження №81226714.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Водночас, ст. 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Так, згідно з п. 1 ч. 2 вказаної статті позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Таким чином, для звернення до суду із позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, крім оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій, статтею 287 КАС України визначено спеціальний строк, що становить 10 днів, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Тобто, на звернення до суду із вказаними позовними вимогами розповсюджуються приписи статті 287 КАС України, а відтак строк звернення із даним позовом становить 10 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позивач окремо звертає увагу суду на те, що можливий пропуск установленого законом строку звернення до адміністративного суду не був наслідком бездіяльності, зволікання або небажання позивача захищати свої права. Навпаки, позивач із моменту отримання оскаржуваної постанови державного виконавця від 14.08.2026 року послідовно вживав активних та добросовісних дій, спрямованих на реалізацію свого права на судовий захист. Зокрема, позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з приводу оскарження саме цієї постанови та в межах того самого предмета спору. Тобто намір позивача оскаржити постанову державного виконавця був реалізований своєчасно, а звернення до суду фактично відбулося у межах установленого законом строку. Після постановлення ухвали суду від 02.09.2026 року про залишення первісного звернення без руху позивач не залишив звернення без реагування, а виконав вимоги суду та подав заяву про усунення недоліків. При цьому позивач виходив із необхідності збереження свого права на розгляд спору по суті. Лише ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.09.2026 року було остаточно визначено, що звернення до адміністративного суду з оскарженням рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця має бути оформлене саме як позовна заява відповідно до статті 287 КАС України, а не як скарга.
Таким чином, на думку позивача, необхідність повторного звернення до суду виникла не внаслідок бездіяльності позивача та не через пропуск ним можливості звернутися за судовим захистом, а внаслідок визначення судом неналежної процесуальної форми первісного звернення.
Як встановлено судом, позивач вперше звернувся з позовом до Вінницького окружного адміністративного суду 28.08.2026 про оскарження постанови від 14.08.2026 (справа №120/13272/26), тобто вже з порушенням 10-ти денного строку звернення до суду, тобто 10 день припадав на 24.08.2026.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути такі обставини, які об`єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтвердженні належними доказами. Проте, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно задля забезпечення позивачу конвенційного і конституційного права на доступ до судового захисту, суд не обмежує та надає можливість належним чином обґрунтувати строк звернення, тому позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду належно обґрунтоване клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом з іншими причинами (у разі наявності таких), про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
У Х В А Л И В :
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Крапівницька Н. Л.