Судові рішення

Рішення № 139905366 у справі № 160/15890/26 від 14.09.2026

Рішення від 14.09.2026 в адміністративній справі № 160/15890/26 (категорія «Дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів»). Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд, суддя Врона Олена Віталіївна.

Справа№ 160/15890/26
СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
СуддяВрона Олена Віталіївна
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяДорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів
Дата ухвалення14.09.2026
Надійшло до реєстру22.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139905366

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Справа №160/15890/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №013043 від 26 травня 2026 року Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що працівниками Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено рейдову перевірку належного позивачу транспортного засобу, під час якої встановлено перевищення вагових параметрів транспортного засобу. При цьому відповідачем порушено процедуру проведення габаритно-вагового контролю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 року відкрито провадження у справі №160/15890/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позовну заяву зазначає наступне.

Перевіркою зафіксовано перевищення встановлених законодавством вагових параметрів транспортного засобу позивача шляхом проведення документального вагового контролю відповідно до вимог підпункту 5-1 пункту 1 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007.

Підпунктом 5 пункту 2 Порядку №879 передбачено, що дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.

Відповідно до п. 18 Порядку 879, за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. А в зоні ГВК здійснюється точний габаритно-ваговий контроль - тобто зважування ТЗ.

В даному випадку було проведено документальний контроль, шляхом додавання маси транспортного засобу та маси вантажу, яка вказана у наданій для перевірки товарно-транспортній накладній, зважування ТЗ не проводилось.

Пункт 16 Порядку № 879 визначає два окремих види здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів: документальний та/або точний контроль.

В період з 14.08.2026 по 04.09.2026 суддя знаходилась у щорічній відпустці, і на лікарняному, що підтверджується довідкою Відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 №264.

Ухвалою суду від 14.09.2026 продовжено процесуальний строк розгляду справи з 07.09.2026 на розумний строк , достатній для всебічного та повного розгляду справи.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, основним видом економічної діяльності якого відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є за кодом КВЕК 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

28.03.2026 під час проведення рейдової перевірки державним інспектором Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті на а/д С-161320 (між селами Корсунці- Красносілка, а/д місцевого значення було проведено перевірку транспортного засобу DAF і WIEELTON, номерний знак НОМЕР_1 і НОМЕР_2 , що належить автомобільному перевізнику згідно ТТН від 28.03.2026 №1640 -ФОП ОСОБА_1 , код НОМЕР_3 .

Під час перевірки встановлено порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху, Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме загальна вага ТЗ на а\д місцевого значення С-161320 повинна складати не більше 24 т., вага вантажу згідно ТТН від 28.03.2026 №1640 складає 26,6 т, вага ТЗ DAF -8,004 т, вага ТЗ WIEELTON -5,78 т. , загальна фактична вага ТЗ склала 40,№*; т., що перевищує норму на 68,26%, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», абз. 17 ч. 1 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

Вказані порушення зафіксовані в акті №ОАР 044411 від 28.03.2026.

Акт містить пояснення водія про причини порушення, який вказав: «На даному відрізку дороги знаків забороняючих рух грузових ТЗ і максимальної ваги відсутні».

На підставі вказаного акту Управлінням державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято 26.05.2026 постанову №013043 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою за порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 51000 грн, передбачений абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погодившись з вказаною постановою, позивач за захистом своїх порушених прав і інтересів звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

У ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону № 2344-ІІІ).України.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, вимоги до облаштування та технічного оснащення яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право:

використовувати спеціалізовані автомобілі;

використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку;

супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів;

використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю;

використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі;

у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства;

здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктами 1, 3 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Як зазначено у пункті 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Статтею 1 Закону визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до абз. 15 - 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У данному випадку контролюючим органом під час перевірки встановлено факт перевищення встановлених законодавством нормативних вагових норм понад 30%.

Вказані обставини, як з`ясовано вище, підтверджуються актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом .

Посилання позивача на порушення процедури проведення габаритно-вагового контролю суд не приймає, з огляду на таке.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (Порядок №1567).

Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (п. 2 Порядку №1567).

Приписами пункту 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, поряд з іншим: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Також пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Осьові навантаження щодо місцевих доріг визначені відповідно до підпункту (в) пункту 22.5 Правил Дорожнього руху, де максимально допустиме навантаження при відстані між осями від 1,3 м - 11,5 т.

Максимально допустима маса вантажних транспортних засобів для доріг місцевого значення згідно підпункту (б) пункту 22.5 Правил дорожнього руху України - 24 т.

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами б та в цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем пунктів 16, 18 і 19 Порядку №879.

За п.16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Відповідно до п. 18. Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Матеріали справи не містять доказів проведення відносно транспортного засобу позивача точного габаритно-вагового контролю. Відсутні будь-які відомості про місце проведення такого контролю, використане обладнання, результати зважування, відповідна довідка або інші документи, які б підтверджували фактичне встановлення вагових параметрів транспортного засобу.

Відповідно до п. 16 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки, також можливе здійснення габаритно-вагового контролю; відповідно п. 16 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Згідно з п. 6 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно пп. 5-1 п. 2 Порядку №879, документальний габаритно-ваговий контроль - це є визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу до маси вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведено саме документальний контроль, тобто встановлено повну масу транспортного засобу з товаром на підставі, наданої водієм для перевірки, товарно-транспортної накладної , що вбачається з акту проведення рейдової перевірки, а тому доводи позивача щодо порушення процедури проведення габаритно-вагового контролю є безпідставними.

Суд зазначає, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до абзацу 17 ч.1 1 ст. 60 Закону №2344-III за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наведена норма передбачає відповідальність як за перевищення габаритно-вагових норм понад 30 відсотків як при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу, так і при перевезенні подільного вантажу. Дозволу на участь у дорожньому русі транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні, як і документа про внесення плати за проїзд, матеріали справи не містять

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що Укртрансбезпека та її територіальні органи наділені повноваженнями здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування та наявності у перевізників, водіїв документів, передбачених законодавством.

Також, з наведеного слідує, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів або документа про внесення плати за проїзд (якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків).

При цьому допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

У разі ж перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл на участь у дорожньому русі, виданий перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документ про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

В свою чергу, непред`явлення такого документа під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

Як вбачається з матеріалів справи дозвіл на перевезення зазначеного вантажу, як і документ про внесення плати за проїзд в даному випадку під час перевірки був відсутній, що не спростовано позивачем.

За вищевстановлених обставин , у відповідача були наявні підстави для накладення на позивача штрафу відповідно до абз. 17 ч. 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

За приписами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки у позовних вимогах відмовлено, суд не здійснює розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 242-246 , 255, 262, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
14.09.2026 Ухвала № 139905365 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
15.06.2026 Ухвала № 137381467 Дніпропетровський окружний адміністративний суд