ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року Справа №160/15913/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою комунального підприємства "Рідне місто" Самарівської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,-
ВСТАНОВИВ:
09.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 08.06.2026 року через систему "Електронний суд" позовна заява комунального підприємства "Рідне місто" Самарівської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2026-04-16-013771-a від 25.05.2026 року.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що оскаржуваний висновок Східного офісу Держаудитслужби від 25.05.2026 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-04-16-013771-a є протиправним та необґрунтованим, оскільки прийнятий, на думку позивача, за відсутності порушень законодавства з його боку, не відповідає критеріям обґрунтованості, вмотивованості та пропорційності, а також не містить конкретного способу усунення виявлених порушень. Позивач зазначає, що відповідач фактично зобов`язав його самостійно визначити спосіб виконання висновку - шляхом приведення умов договору у відповідність до вимог Настанови № 281 або припинення зобов`язань за договором, що не забезпечує чіткого та однозначного розуміння обов`язкової поведінки замовника. При цьому, як зазначає позивач, висновок Держаудитслужби не може сам по собі бути підставою для зміни або припинення договірних зобов`язань, а вимога про припинення договору може спричинити непропорційні наслідки для сторін договору. На обґрунтування своєї позиції позивач посилається, зокрема, на правові висновки Верховного Суду щодо необхідності конкретизації у висновку органу державного фінансового контролю способу усунення встановлених порушень та визначення конкретного заходу (варіанта поведінки), який має бути вчинений замовником.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 10.06.2026 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 15.06.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
29.06.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
15.07.2026 року від Східного офісу Держаудитслужби до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-04-16-013771-a було встановлено порушення позивачем вимог статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункту 2 пункту 44 Особливостей, оскільки тендерна пропозиція ТОВ «ЕЛІТ СУПЕР» не відповідала умовам технічної специфікації та іншим вимогам тендерної документації, однак позивач її не відхилив та визначив зазначене товариство переможцем процедури закупівлі. Відповідач наголосив, що позивач у позовній заяві фактично не спростовує встановлених за результатами моніторингу порушень, а оскаржуваний висновок прийнято в межах повноважень органу державного фінансового контролю та відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Крім того, відповідач зазначив, що визначений у висновку спосіб усунення порушень шляхом приведення умов договору у відповідність до вимог Настанови № 281, а у разі неможливості усунення порушень - припинення зобов`язань за договором, є достатньо конкретизованим та відповідає положенням законодавства і правовим позиціям Верховного Суду. На думку відповідача, орган державного фінансового контролю має повноваження визначати форму усунення виявлених порушень з урахуванням їх характеру, а саме зобов`язання щодо припинення договірних зобов`язань спрямоване на усунення наслідків неправомірного укладення договору за результатами процедури закупівлі. У зв`язку з наведеним відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
29.08.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду даної справи на 30 днів.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 16.04.2026 року в електронній системі закупівель Prozorro замовником - комунальним підприємством «Рідне місто» Самарівської міської ради - оголошено процедуру закупівлі за предметом «Поточний ремонт дорожнього покриття по вул. Калнишевського в м. Самар» з ідентифікатором закупівлі UA-2026-04-16-013771-a та очікуваною вартістю 4 980 000,00 грн.
08.05.2026 року Східним офісом Держаудитслужби видано наказ № 81 «Про початок моніторингу процедур закупівель», відповідно до якого, зокрема, розпочато моніторинг зазначеної процедури закупівлі. Підставою для проведення моніторингу визначено виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель за результатами аналізу інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель.
За результатами проведеного моніторингу 25.05.2026 року Східним офісом Держаудитслужби складено та оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-04-16-013771-a.
Судом встановлено, що переможцем зазначеної процедури закупівлі визначено ТОВ «ЕЛІТ СУПЕР», з яким позивачем 04.05.2026 року укладено договір № 04/05-1 на виконання робіт за предметом закупівлі.
Під час проведення моніторингу відповідачем досліджено, зокрема, відповідність тендерної пропозиції ТОВ «ЕЛІТ СУПЕР» вимогам тендерної документації замовника. У складі тендерної пропозиції зазначеним учасником надано договір про надання послуг будівельною технікою № 2026ВП-6 від 06.04.2026 року, укладений з ТОВ «ВІРАТРЕЙДІНГ», відповідно до якого будівельна техніка надається разом з операторами (машиністами).
Разом із тим, за результатами аналізу локального кошторису, поданого у складі тендерної пропозиції ТОВ «ЕЛІТ СУПЕР», відповідачем встановлено включення до розрахунку витрат на оплату праці працівників, які здійснюють управління та обслуговування будівельних машин і механізмів, що залучалися учасником на умовах договору про надання послуг будівельною технікою разом з операторами.
На думку органу державного фінансового контролю, зазначене не відповідало вимогам пункту 5.8 розділу V Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 року № 281, відповідно до якого витрати на оплату праці працівників, зайнятих керуванням та обслуговуванням машин і механізмів, наданих разом з працівниками, не враховуються при визначенні відповідних складових вартості будівельних робіт.
У зв`язку з наведеним Східний офіс Держаудитслужби дійшов висновку про невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «ЕЛІТ СУПЕР» умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі, встановленим тендерною документацією, що, на думку відповідача, зумовлювало обов`язок замовника відхилити таку тендерну пропозицію на підставі статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Водночас позивач не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «ЕЛІТ СУПЕР», визначив його переможцем процедури закупівлі та 04.05.2026 року уклав із ним договір № 04/05-1.
У висновку від 25.05.2026 року Східний офіс Держаудитслужби зобов`язав замовника усунути встановлені порушення шляхом приведення умов договору про закупівлю у відповідність до вимог Настанови № 281, а у разі неможливості усунення виявлених порушень у встановленому порядку - припинити зобов`язання за договором та оприлюднити через електронну систему закупівель документи, що підтверджують вжиття відповідних заходів.
Таким чином, судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з проведенням моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-04-16-013771-a, за результатами якого відповідачем 25.05.2026 року складено висновок про встановлення порушень законодавства у сфері публічних закупівель та визначено спосіб їх усунення.
Не погодившись із вказаним висновком Східного офісу Держаудитслужби від 25.05.2026 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-04-16-013771-a, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом, вважаючи зазначений висновок протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Позивач зазначив, що висновок прийнято за відсутності належних правових підстав та без достатнього обґрунтування встановлених порушень, а визначений відповідачем спосіб їх усунення не є чітким, однозначним та пропорційним характеру встановлених порушень. Зокрема, позивач не погодився з висновком відповідача про порушення вимог статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункту 2 пункту 44 Особливостей у зв`язку з невідповідністю тендерної пропозиції ТОВ «ЕЛІТ СУПЕР» вимогам тендерної документації.
Крім того, позивач вказав, що покладений на нього обов`язок щодо приведення умов договору № 04/05-1 від 04.05.2026 року у відповідність до вимог Настанови № 281 або, у разі неможливості такого приведення, припинення зобов`язань за договором фактично передбачає декілька можливих варіантів поведінки замовника та не визначає конкретного способу усунення встановленого порушення.
У зв`язку з наведеним позивач просив суд визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 25.05.2026 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-04-16-013771-a.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури та обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна, а також за дотриманням законодавства про закупівлі.
За приписами статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель регламентований статтею 8 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII).
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Частиною першою статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Таким чином, законодавець прямо наділив органи державного фінансового контролю повноваженнями щодо здійснення моніторингу не лише безпосередньо під час проведення процедури закупівлі, а й на стадії після визначення переможця та укладення договору про закупівлю.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, який затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.
Як встановлено судом, 16.04.2026 року комунальним підприємством «Рідне місто» Самарівської міської ради оголошено процедуру закупівлі за предметом «Поточний ремонт дорожнього покриття по вул. Калнишевського в м. Самар» з ідентифікатором закупівлі UA-2026-04-16-013771-a та очікуваною вартістю 4 980 000,00 грн.
За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем визначено ТОВ «ЕЛІТ СУПЕР», з яким 04.05.2026 року позивачем укладено договір № 04/05-1.
08.05.2026 року Східним офісом Держаудитслужби видано наказ № 81 «Про початок моніторингу процедур закупівель», яким, зокрема, розпочато моніторинг процедури закупівлі № UA-2026-04-16-013771-a.
За результатами проведеного моніторингу 25.05.2026 року відповідачем складено висновок про результати моніторингу зазначеної процедури закупівлі.
Зі змісту оскаржуваного висновку вбачається, що під час моніторингу відповідачем досліджено відповідність тендерної пропозиції ТОВ «ЕЛІТ СУПЕР» вимогам тендерної документації, у тому числі щодо підтвердження відповідності технічним, якісним, кількісним та іншим характеристикам предмета закупівлі.
Судом встановлено, що у складі тендерної пропозиції ТОВ «ЕЛІТ СУПЕР» містився договір про надання послуг будівельною технікою № 2026ВП-6 від 06.04.2026 року, укладений з ТОВ «ВІРАТРЕЙДІНГ», відповідно до якого будівельна техніка надається разом з операторами (машиністами).
Водночас під час аналізу локального кошторису, поданого у складі тендерної пропозиції зазначеного учасника, відповідачем встановлено включення до розрахунку витрат на оплату праці працівників, зайнятих керуванням та обслуговуванням будівельних машин і механізмів, які залучалися учасником на умовах договору про надання послуг будівельною технікою разом з операторами.
Відповідно до пункту 5.8 розділу V Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, витрати на оплату праці працівників, зайнятих керуванням та обслуговуванням машин і механізмів, наданих разом з працівниками, не включаються до відповідних складових вартості будівництва у визначеному Настановою порядку.
Отже, включення до кошторису витрат на оплату праці працівників, які здійснюють управління та обслуговування техніки, що надається разом з операторами, не відповідає встановленим вимогам щодо визначення вартості відповідних робіт.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Аналогічна за змістом вимога міститься у підпункті 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, у редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі.
Таким чином, у разі встановлення невідповідності тендерної пропозиції учасника вимогам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі замовник не наділений правом довільно визначати наслідки такої невідповідності, а зобов`язаний відхилити відповідну тендерну пропозицію.
У даному випадку судом встановлено, що позивач тендерну пропозицію ТОВ «ЕЛІТ СУПЕР» не відхилив, визначив зазначене товариство переможцем процедури закупівлі та уклав із ним договір № 04/05-1 від 04.05.2026 року.
При цьому позивачем у межах даної справи не надано належних та достатніх доказів, які б спростовували наведені відповідачем обставини щодо змісту поданого ТОВ «ЕЛІТ СУПЕР» кошторису, умов договору № 2026ВП-6 від 06.04.2026 року та встановленої відповідачем невідповідності тендерної пропозиції вимогам тендерної документації та Настанови № 281.
Саме по собі посилання позивача на протиправність висновку без спростування його фактичної та нормативної складових не може бути підставою для його скасування.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, відповідно до яких у разі невідповідності тендерної пропозиції учасника вимогам тендерної документації замовник зобов`язаний відхилити таку пропозицію, а невиконання цього обов`язку є порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2025 року у справі № 160/10302/22 Суд погодився з висновком про наявність порушення вимог статті 31 Закону № 922-VIII у випадку невідхилення замовником тендерної пропозиції учасника, яка не відповідала вимогам тендерної документації. Верховний Суд при цьому виходив із того, що укладення договору є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, а невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору з ним може бути підставою для припинення відповідних договірних відносин.
Таким чином, доводи позивача про відсутність у його діях порушень законодавства у сфері публічних закупівель спростовуються встановленими під час судового розгляду обставинами.
Щодо доводів позивача про неконкретність способу усунення порушень, визначеного у висновку від 25.05.2026 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі у разі виявлення порушень законодавства у сфері публічних закупівель зазначаються, зокрема, зобов`язання щодо усунення таких порушень.
Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, передбачає, що у разі встановлення порушення пункт 3 констатуючої частини висновку має містити посилання на відповідну норму компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути встановлене порушення, а також відповідне зобов`язання щодо його усунення.
При цьому Закон № 922-VIII та Порядок № 552 не встановлюють єдиного вичерпного способу усунення кожного конкретного порушення, у зв`язку з чим орган державного фінансового контролю вправі визначити спосіб усунення з урахуванням характеру та обставин встановленого порушення.
Таку правову позицію Верховний Суд сформулював, зокрема, у постанові від 09.11.2023 року у справі № 160/7811/22, зазначивши, що орган державного фінансового контролю визначає спосіб усунення виявлених порушень, однак при цьому має чітко зазначити, які саме дії або конкретний захід повинен вжити замовник для усунення порушення. У цій же постанові Верховний Суд визнав правомірним висновок, у якому контролюючий орган визначив конкретний захід, спрямований на недопущення встановленого порушення у подальшому.
Водночас у постанові від 12.02.2026 року у справі № 420/17767/23 Верховний Суд розглянув правовідносини, які за своїм змістом є близькими до спірних у даній справі, та дійшов висновку про правомірність зобов`язання замовника припинити зобов`язання за договором у разі встановлення факту невідповідності тендерної пропозиції переможця вимогам тендерної документації. Суд касаційної інстанції зазначив, що частина восьма статті 8 Закону № 922-VIII передбачає для замовника визначені законом варіанти правомірної поведінки після отримання висновку, зокрема усунення порушення, подання аргументованих заперечень або повідомлення про неможливість усунення порушення.
Верховний Суд у постанові від 12.02.2026 року у справі № 420/17767/23 також звернув увагу на те, що у разі недотримання учасником процедури закупівлі встановлених вимог замовник повинен був відхилити його тендерну пропозицію, у зв`язку з чим договір про закупівлю взагалі не мав би бути укладений. За таких обставин припинення договірних зобов`язань спрямоване на приведення відносин сторін у стан, який існував би у разі належного дотримання законодавства про публічні закупівлі.
З огляду на викладене суд не погоджується з доводами позивача про те, що оскаржуваний висновок не містить конкретного способу усунення встановленого порушення.
Як убачається зі змісту висновку від 25.05.2026 року, відповідач зобов`язав позивача привести умови договору про закупівлю у відповідність до вимог Настанови № 281, а у разі неможливості усунення порушення у такий спосіб - припинити зобов`язання за договором та оприлюднити відповідні документи через електронну систему закупівель.
Отже, висновок містить як зазначення встановленого порушення, так і посилання на нормативне регулювання та визначений спосіб поведінки замовника, спрямований на усунення наслідків встановленого порушення.
При цьому надання замовнику можливості обрати передбачений висновком правомірний спосіб поведінки не свідчить про неконкретність висновку, оскільки саме частиною восьмою статті 8 Закону № 922-VIII передбачено можливість замовника надати документи про усунення порушення, аргументовані заперечення або інформацію про неможливість його усунення.
Посилання позивача на положення статті 651 Цивільного кодексу України та неможливість припинення договору виключно на підставі висновку Держаудитслужби також не спростовують правомірності оскаржуваного висновку.
У цьому випадку висновок органу державного фінансового контролю не є самостійним актом розірвання цивільно-правового договору та не підміняє передбачені цивільним законодавством способи припинення договірних відносин. Такий висновок встановлює обов`язок замовника вжити заходів щодо усунення виявленого порушення відповідно до вимог Закону № 922-VIII.
При цьому Верховний Суд у постанові від 12.02.2026 року у справі № 420/17767/23 прямо зазначив, що орган державного фінансового контролю має право висувати замовникам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень шляхом припинення зобов`язань за укладеним договором, а також має право ініціювати питання про визнання договору недійсним у передбачених законом випадках.
Суд також відхиляє доводи позивача про невідповідність оскаржуваного висновку принципу пропорційності.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 922-VIII закупівлі здійснюються, зокрема, за принципами максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості, об`єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі, а також запобігання корупційним діям і зловживанням.
Установлення органом державного фінансового контролю порушення, яке полягало у невідхиленні тендерної пропозиції учасника, що не відповідала встановленим вимогам, та визначенні такого учасника переможцем, безпосередньо стосується законності результату проведеної закупівлі.
У такій ситуації припинення договірних зобов`язань є способом усунення наслідків порушення, оскільки за умови дотримання вимог Закону № 922-VIII відповідний договір не був би укладений.
При цьому саме по собі посилання позивача на можливі негативні наслідки припинення договірних відносин не свідчить про непропорційність оскаржуваного висновку, оскільки такі наслідки є похідними від необхідності дотримання імперативних вимог законодавства про публічні закупівлі.
Верховний Суд у постанові від 16.04.2025 року у справі № 160/10302/22 також виходив із того, що невідхилення тендерної пропозиції учасника, яка не відповідала вимогам тендерної документації, та подальше укладення договору є обставинами, які можуть зумовлювати необхідність припинення договірних відносин як способу усунення встановленого порушення.
Оцінюючи посилання позивача на постанови Верховного Суду, наведені ним на обґрунтування позовних вимог, суд враховує, що правові висновки суду касаційної інстанції підлягають застосуванню з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, предмета спору, змісту встановлених порушень та нормативного регулювання, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Водночас правові позиції Верховного Суду, сформульовані у справах № 420/17767/23, № 160/10302/22 та № 160/7811/22, безпосередньо стосуються правомірності проведення моніторингу, наслідків невідхилення тендерної пропозиції, яка не відповідала вимогам тендерної документації, а також визначення способу усунення виявлених порушень.
За таких обставин суд доходить висновку, що Східний офіс Держаудитслужби, здійснюючи моніторинг процедури закупівлі № UA-2026-04-16-013771-a та складаючи 25.05.2026 року оскаржуваний висновок, діяв у межах наданих йому законом повноважень та у спосіб, визначений законодавством.
Встановлені під час моніторингу обставини щодо невідповідності тендерної пропозиції ТОВ «ЕЛІТ СУПЕР» вимогам тендерної документації та Настанови № 281 позивачем належними та допустимими доказами не спростовані.
Відтак, суд вважає доведеним факт порушення позивачем вимог законодавства у сфері публічних закупівель у частині невідхилення тендерної пропозиції ТОВ «ЕЛІТ СУПЕР», яка не відповідала встановленим вимогам, а тому правові підстави для визнання протиправним та скасування висновку Східного офісу Держаудитслужби від 25.05.2026 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-04-16-013771-a відсутні.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги комунального підприємства "Рідне місто" Самарівської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відтак, аргументи та доводи позовної заяви не спростовують встановлених Державною аудиторською службою України порушень, допущених Замовником під час проведення процедури закупівлі. Зміст висновку повністю відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, які мали місце при розгляді питання дотримання Замовником вимог Закону № 922 та Особливостей під час проведення процедури закупівлі.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, отже вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Зважаючи на те, що у задоволенні позову суд відмовляє, судові витрати відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не розподіляються.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовної заяви комунального підприємства "Рідне місто" Самарівської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі - відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник