Судові рішення

Ухвала № 139905913 у справі № 160/27286/26 від 21.09.2026

Ухвала від 21.09.2026 в адміністративній справі № 160/27286/26 (категорія «Загальнообов’язкового державного пенсійного страхування»). Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд, суддя Пляшкова Катерина Олександрівна.

Справа№ 160/27286/26
СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
СуддяПляшкова Катерина Олександрівна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗагальнообов’язкового державного пенсійного страхування
Дата ухвалення21.09.2026
Надійшло до реєстру22.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139905913

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 вересня 2026 року Справа №160/27286/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сіверськодонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03.09.2026 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ), поданий в її інтересах адвокатом Меламедом Вадимом Борисовичем (далі - представник позивачки), до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Луганській області) з такими позовними вимогами:

- визнати протиправними дії ГУПФУ в Луганській області щодо зупинення з 01.05.2023 нарахування та виплати позивачці пенсії за віком;

- зобов`язати ГУПФУ в Луганській області:

поновити з 01.05.2023 нарахування та виплату позивачці пенсії за віком у розмірах, визначених чинним законодавством України, з проведенням індексації та перерахунків, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

нарахувати та виплатити позивачці недоотриману пенсію за період з 01.05.2023 по день фактичного поновлення виплати шляхом перерахування коштів на рахунок, на який відповідач здійснював виплату пенсії.

У обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачці призначено пенсію за віком, перебуває на обліку ГУПФУ в Луганській області. Позивачка постійно проживає в Державі Ізраїль. Понад три роки - з 01.05.2023, відповідач не нараховує і не виплачує позивачці пенсію. Про сам факт зупинення виплати та про його підстави позивачка дізналася лише 05.03.2026, коли отримала відповідь відповідача на запит свого представника. Жодного рішення про зупинення виплати пенсії позивачці не надсилалося, про виявлені розбіжності в даних її не повідомляли і можливості їх усунути не надавали.

Для поновлення виплати відповідач у листі від 24.02.2026 запропонував позивачці спершу звернутися до органів Державної податкової служби України для внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а в подальшому надіслати засобами поштового зв`язку заяву про поновлення пенсії за формою додатка 1 до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, обов`язково долучивши до неї: копію документа, що підтверджує право на проживання в державі перебування (з перекладом); оригінал документа про посвідчення факту, що фізична особа є живою, від дипломатичної установи України; копію чинного документа громадянина України, що посвідчує особу; копію документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, при цьому копії документів мають бути засвідчені дипломатичним представництвом або консульською установою України або нотаріально.

Представник позивача зазначає, що лист від 24.02.2026 не містить, ані реквізитів рішення про зупинення виплати пенсії (дати, номера, посадової особи, яка його прийняла), ані відомостей про те, які саме дані обліковуються в електронній пенсійній справі позивачки і які у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків. Тобто відповідач не повідомив, у чому конкретно полягає розбіжність, а отже, не створив позивачці навіть теоретичної можливості її усунути у спосіб, який сам же й запропонував.

Представник позивача зазначає, що для позивачки пенсія є єдиним джерелом існування, яке гарантоване їй Конституцією та законом і яке відповідач у позасудовому порядку припинив надавати.

На думку представника позивача, відповідач застосував норму (частину третю статті 49 Закону № 1058-IV), яка не передбачає обраного ним наслідку, і вчинив дію, повноважень на яку закон йому не надає, що є самостійною і достатньою підставою для визнання таких дій протиправними за критеріями пункту 1 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 07.09.2026 адміністративний позов залишено без руху, запропоновано позивачу (представнику позивача) усунути недоліки позовної заяви.

На виконання ухвали від 07.09.2026 від представника позивача до суду 16.09.2026 надійшла заява про усунення недоліків, разом з якою надано заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, під час вирішення якого суд виходить з такого.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).

Верховний Суд у постанові від 27.11.2025 у справі № 600/4211/24-а зазначив таке: «Згідно зі статтею 87 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до статті 46 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак невиплачених з вини пенсіонера або органів Пенсійного фонду України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону № 1788-ХІ та статті 46 Закону № 1058-ІV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути невиплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Отже, у справі, що розглядається, позивач звернувся до суду з позовом у зв`язку з тим, що пенсійний орган припинив з січня 2022 року виплату пенсії, яка не є спірною. Відсутній також спір щодо її розміру, складових, перерахунку тощо.

Тому є безпідставним покликання судами попередніх інстанцій на постанову Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, оскільки вона є нерелевантною до спірних правовідносин.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що застосуванню до спірних правовідносин підлягають спеціальні строки, встановлені статтею 87 Закону № 1788-ХІ та статтею 46 Закону № 1058-ІV, а не строки, передбачені статтею 122 КАС України, а тому повернення позовної заяви є помилковим.».

Верховний Суд у постанові від 10.09.2026 у справі № 200/9340/25 виснував, що положення статей 122, 123 КАС України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв`язку поновленням виплати раніше призначених (нарахованих) пенсій громадянам України, які проживають за її межами, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009. Верховний Суд дійшов висновку, що застосуванню до спірних правовідносин підлягають спеціальні строки, встановлені статтею 87 Закону № 1788-ХІ та статтею 46 Закону № 1058-ІV, а не строки, передбачені статтею 122 КАС України.

З огляду на наведені висновки Верховного Суду, а також враховуючи, що у даній справі предметом спору є поновлення виплати раніше призначеної (нарахованої) пенсії громадянці України, яка проживає за межами України, суд погоджується з твердженнями представника позивача, що вказаний в ухвалі від 07.09.2026 висновок суду про пропуск позивачкою строку звернення до суду з цим позовом є хибним. Оскільки суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з цим позовом позивачкою не пропущений, тому судом не вирішується клопотання представника позивача про поновлення позивачу строку звернення до суду з цим позовом.

Після усунення недоліків позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстави для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні, у зв`язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно із пунктом 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259, 260, 262 КАС України, суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких не вистачає для з`ясування всіх обставин у справі.

Керуючись статтями 5, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Запропонувати відповідачу надати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі:

- відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити строк для подання до суду відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області подати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, протягом 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі такі докази:

- пенсійну справу (електронну пенсійну справу, макет пенсійної справи) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (в межах предмету спору), у тому числі:

рішення (протоколи, розпорядження) про призначення пенсії;

рішення про припинення (зупинення) виплати пенсії, а також письмові пояснення щодо підстав для припинення її виплати разом з відповідними доказами;

звернення позивача за виплатою пенсії та рішення, прийняті за наслідками розгляду таких звернень.

Справа розглядатиметься суддею Пляшковою К.О. одноособово.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud0470/.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.

Суддя К.О. Пляшкова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
07.09.2026 Ухвала № 139514769 Дніпропетровський окружний адміністративний суд