КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
21 вересня 2026 року № 320/51239/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
До суду від представника Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області надійшло клопотання про заміну відповідача, в якому заявник просить суд розглянути питання щодо заміни у справі №320/51239/25 Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області як неналежного відповідача на належних відповідачів - Кабінет Міністрів України, Пенсійний фонду України, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Також представник відповідача заявив вимогу про залучення його до участі у справі як третьої особи.
Розглянувши клопотання про заміну первісного відповідача на належного у справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до вимог частини третьої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Вимогами частини четвертої статті 48 КАС України визначено, що якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. За приписами частини п`ятої статті 48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Позовних вимог до Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України та Головного управління ПФУ в м. Києві позивачем не заявлено і в якості відповідачів Кабінет Міністрів України, Пенсійний фонд України та Головне управління ПФУ в м. Києві не зазначені.
У зв`язку з цим суд звертає увагу на те, що в силу положень частини третьої статті 48 КАС України, а також враховуючи частину п`яту статті 48 КАС України, співвідповідач за певних обставин може бути залучений у справі, однак, за заявою позивача. Відповідач не наділений правом такої ініціативи.
Слід додати, що відповідно до частини третьої статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд. Відтак, саме позивач вирішує які вимоги заявити та як їх обґрунтувати, самостійно керує своєю процесуальною поведінкою в цьому аспекті. Питання відповідності цих вимог законодавству та їх обґрунтованості надалі вирішується судом
Частиною другою вказаної статті визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Враховуючи принцип диспозитивності, іншими словами право позивача обирати оптимальну міру поведінки, визначати відповідача, який на його думку порушив його права, позовні вимоги до нього, ухвалою від 22.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання, в порядку ст. 263 КАС України.
За таких обставин клопотання представника відповідача про заміну первісного відповідача на належних - Кабінет Міністрів України, Пенсійний фонд України та Головне управління ПФУ в м. Києві у справі №320/40572/23 є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Щодо клопотання представника відповідача про залучення його до участі у справі як третьої особи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно частин четвертої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи (частина п`ята статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України).
З аналізу вказаних норм встановлено, що необхідною умовою залучення третіх осіб є той факт, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки осіб, які не є стороною у справі.
Як встановлено судом, предметом розгляду у даній справі є правомірність дій Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо розгляду звернення позивача та відмови у підготовці довідки про грошове забезпечення.
Разом з тим, відповідач не навів конкретних обставин, які б свідчили про те, що рішення у цій справі безпосередньо вплине на права чи обов`язки зазначеного регіонального органу СБУ.
Водночас сам учасник справи, який вже визначений судом як відповідач, не може бути одночасно і третьою особою, оскільки він вже є повноправним учасником справи із відповідними процесуальними правами та обов`язками.
Таким чином, підстав для задоволення клопотання відповідача про залучення його до участі у справі як третьої особи суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 48, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
У задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі в справі в якості співвідповідачів Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України та Головного управління ПФУ в м. Києві відмовити.
У задоволенні клопотання представника відповідача про залучення його до участі в справі в якості третьої особи відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лапій С.М.