КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову в забезпеченні позову
21 вересня 2026 року м. Київ Справа № 320/33532/26
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Жукової Є.О., суддів Діски А.Б., Жука Р.В., ознайомившись із заявою про забезпечення позову та доданими до неї документами
за позовом ОСОБА_1
до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
третя особа Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України»
про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (позивач / ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (відповідач / НКЦПФР), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати Постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 34/21/4786/К01 від 03.07.2026 "Про відмову у погодженні особи", якою відмовлено у погодженні ОСОБА_1 на посаду Голови Правління Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України".
- зобов`язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку повторно розглянути питання про погодження ОСОБА_1 на посаду Голови Правління Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" з урахуванням раніше поданого пакету документів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2026 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
Відповідно до частини 1 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2026 визначено склад колегії суддів у справі №320/33532/26: Жукова Є.О. - головуючий суддя, судді: Діска А.Б., Жук Р.В..
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2026 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Жукової Є.О., суддів Діски А.Б., Жука Р.В..
Разом із пред`явленням позовної заяви, позивачем було подано заяву про забезпечення позову від 19.08.2026, в якій останній просив суд:
- зупинити дію Постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 34/21/4786/К01 від 03.07.2026 "Про відмову у погодженні особи", якою відмовлено у погодженні ОСОБА_1 на посаду Голови Правління Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України".
- заборонити Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України" (місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Тропініна, 7Г, ідентифікаційний код юридичної особи: 30370711) та/або Наглядовій раді Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" (місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Тропініна, 7Г, ідентифікаційний код юридичної особи: 30370711) приймати рішення, що стосуються конкурсу на посаду Голови правління Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України", зокрема, про скасування/визнання недійсними/визнання нечинними рішень за результатами конкурсу на посаду Голови Правління Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" та/або про оголошення конкурсу (повторного конкурсу) на посаду Голови Правління Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України".
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.08.2026 заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд виходив з того, що забезпечення позову шляхом зупинення постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 34/21/4786/К01 від 03.07.2026 "Про відмову у погодженні особи" та заборони іншим особам приймати рішення, що стосуються конкурсу на посаду Голови правління Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" - не допускається, оскільки прямо заборонено частиною 6 статті 151 КАС України.
Також, під час розгляду заяви про забезпечення позову від 19.08.2026 судом не було отримано доказів, які б безумовно свідчили про те, що захист прав, свобод та інтересів позивача саме в межах спору стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
15 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла повторна заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:
- зупинити дію Постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 34/21/4786/К01 від 03.07.2026 "Про відмову у погодженні особи", якою відмовлено у погодженні ОСОБА_1 на посаду Голови Правління Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України".
Обґрунтовуючи необхідність вжиття запропонованих заходів забезпечення позову позивач стверджує, що існує реальний ризик подальшого порушення прав ОСОБА_1 та істотного ускладнення їх ефективного захисту і поновлення внаслідок невжиття судом заходів забезпечення позову у спосіб зупинення дії оскаржуваної постанови НКЦПФР.
При цьому, на переконання позивача, положення частини 6 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджають застосуванню судом заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 34/21/4786/К01 від 03.07.2026 "Про відмову у погодженні особи", якою відмовлено у погодженні ОСОБА_1 на посаду Голови Правління Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України".
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.09.2026 заяву розподілено колегії суддів: Жукова Є.О. - головуючий суддя, судді: Діска А.Б., Жук Р.В..
Згідно з довідкою заступника начальника відділу управління персоналом та інформаційного забезпечення суддя Київського окружного адміністративного суду ЖУКОВА Євгенія Олексіївна відповідно до наказу від 07.09.2026 № 193-ктм/гс з 14 вересня 2026 року по 18 вересня 2026 року перебувала у щорічній відпустці.
З огляду на викладене, 21.09.2026 заяву про забезпечення позову було фактично передано на розгляд головуючому судді Жуковій Є.О.
17 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову.
Відповідач заперечує щодо задоволення повторної заяви про забезпечення позову з огляду на те, що судом уже розглянуто питання про зупинення дії постанови НКЦПФР від 03.07.2026, а повторна заява не містить нових фактичних обставин, які б усували встановлені судом підстави для відмови.
Звертає увагу суду, що доводи про можливий негативний вплив постанови на ділову репутацію та професійну діяльність Позивача є припущенням та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Повно та всебічно оцінюючи викладені в заяві про забезпечення позову твердження та надані на їх підтвердження докази, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, забезпечення позову є процесуальною гарантією реалізації судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Однак для того, щоб суд застосував заходи забезпечення позову, заявник (позивач) має довести наявність принаймні однієї з підстав, зазначених у частині другій статті 150 КАС України.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Колегія суддів зауважує, що окрім заходів забезпечення позову, законодавцем, також регламентовано способи, яким не допускається застосування інституту забезпечення позову та вжиття відповідних заходів.
Так, положеннями статті 151 КАС України, зокрема, визначаються обставини за яких не допускається забезпечення позову.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру (частина 6 статті 151 КАС України).
Отже, імперативними нормами процесуального закону встановлено виключний перелік заходів забезпечення позову, вжиття яких не допускається.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Подібна правова позиція щодо критеріїв забезпечення позову викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 11.01.2022 у справі № 640/18852/21, від 28.07.2022 у справі № 640/31850/20, від 27.09.2023 у справі № 280/5917/22.
Отже, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вважає, що забезпечувальні заходи (тимчасові заборони), які суд застосовує під час вирішення спору, мають відповідати закону, враховувати суспільні інтереси та забезпечувати пропорційність між обраними засобами й метою, яку прагне досягти суд. Зазначена позиція відображена в рішеннях ЄСПЛ від 17 травня 2016 року у справі «Джиніч проти Хорватії» (Dћiniж v. Croatia, № 38359/13, пункти 61- 62) та від 16 березня 2021 року у справі «Карагасаноглу проти Туреччини» (Karahasanoglu v. Turkey, заяви № 21392/08 та дві інші, пункти 144- 153).
Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен вказати мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними .
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019, від 28.07.2022 у справі № 640/31850/20).
Звернувшись до суду із повторною заявою про забезпечення позову, позивач просить суд зупинити дію оскаржуваної постанови НКЦПФР від 03.07.2026 стверджуючи, що обраний ним спосіб забезпечення позову не заборонений положеннями частини 6 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийняття рішення щодо погодження особи на посаду Голови Правління ПАТ "НДУ" за своєю правовою природою є процедурою надання адміністративної послуги та не передбачає проведення конкурсу або іншої публічної конкурсної процедури.
В контексті викладеного, варто наголосити, що судом вже вирішувалося питання щодо відповідності запропонованого в поданій заяві заходу забезпечення позову вимогам процесуального закону за яких допускається застосування інституту забезпечення позову.
Так, в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 суд дійшов до висновку, що забезпечення позову шляхом зупинення постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 34/21/4786/К01 від 03.07.2026 "Про відмову у погодженні особи" та заборони іншим особам приймати рішення, що стосуються конкурсу на посаду Голови правління Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" - не допускається, оскільки прямо заборонено частиною 6 статті 151 КАС України.
З огляду на викладене та враховуючи, що в повторній заяві про забезпечення позову позивачем обрано аналогічний попередньому вид забезпечення позову суд відхиляє твердження позивача про те, що положення частини 6 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджають застосуванню судом заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 34/21/4786/К01 від 03.07.2026 "Про відмову у погодженні особи", якою відмовлено у погодженні ОСОБА_1 на посаду Голови Правління Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України".
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу позивача на конструкцію частини 6 статті 151 КАС України. Так, вжиття законодавцем формування «чи іншому втручанні у проведення конкурсу» свідчить про те, що процесуальним законом забороняється вжиття не лише заходів забезпечення позову, які формально мають назву «зупинення конкурсу», а й будь-які інші заходів, які мають наслідком припинення, відкладення, зупинення чи інше втручання у відповідну конкурсну процедуру.
Тому твердження позивача про «правову природу» оскаржуваної постанови, яка на його переконання - «є процедурою надання адміністративної послуги та не передбачає проведення конкурсу або іншої публічної конкурсної процедури.», жодним чином не спростовують передбачену процесуальним законом заборону вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру (частина 6 статті 151 КАС України).
При розгляді цієї заяви про забезпечення позову, суд також враховує, що оцінка твердженням позивача про існування реального ризику порушення його прав та істотного ускладнення їх ефективного захисту і поновлення у разі невжиття заходів забезпечення позову вже надавалася в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 24.08.2026.
Водночас, зазначення в повторній заяві про забезпечення позову додаткових тверджень, які на переконання позивача, підтверджують існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів позивача до прийняття у цій справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача, жодним чином не свідчать про наявність нових обставин, які б безумовно підтверджували необхідність застосування інституту забезпечення позову.
Фактично повторна заява про забезпечення містить додаткові (нові) правові обґрунтування того самого заходу забезпечення позову, який був заявлений позивачем у заяві про забезпечення позову від 19.08.2026.
Також, колегія суддів наголошує, що у повторній заяві про забезпечення позову не зазначено будь-яких інших нововиявлених обставин, що виникли після постановлення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 та які б беззаперечно підтверджували твердження позивача, викладені в цій заяві.
Як і не долучено до повторної заяви про забезпечення позову жодних належних та допустимих доказів у розумінні статей 72-76, 150, 151 КАС України на підтвердження наведених у заяві обставин.
Повно та всебічно оцінивши твердження ОСОБА_1 , викладені в повторній заяві про забезпечення позову, та враховуючи всі наведені вище обставини, колегією суддів у ході розгляду заяви про забезпечення позову не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів позивача до прийняття у цій справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Ба більше, вжиття запропонованих ОСОБА_1 заходів забезпечення позову не допускається, в силу положень частини 6 статті 151 КАС України, оскільки матимуть наслідки припинення, відкладення, зупинення чи інше втручання у проведення конкурсу на посаду Голови Правління Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України».
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 150-154, 156, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Жукова Є.О.
Судді: Діска А.Б.
Жук Р.В.