КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2026 року Київ № 640/11738/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої
служби України»
до Державної аудиторської служби України
про визнання протиправним та скасування висновку,
в с т а н о в и в:
I. Зміст позовних вимог
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна установа «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» (далі - позивач) з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі Державної аудиторської служби України від 13.06.2019 за результатами моніторингу закупівлі UA-2019-03-25-000846-a.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем як замовником, на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», на порталі prozorro.gov.ua було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів по закупівлі UA-2019-03-25-000846-a «Інші послуги (виготовлення окремих предметів речового майна)».
Натомість, на переконання позивача, оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є безпідставним і необґрунтованим, оскільки порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі» позивачем вчинено не було.
Окремо зазначили, що на порушення вимог частини третьої статті 7-1 Закону № 922-VIII наказ Держаудитслужби від 04.06.2019 № 153 не містить опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі, а оприлюднений відповідачем висновок не затверджений керівником органу державного фінансового контролю або його заступником, а тому не відповідає встановленим вимогам Закону № 922-VIII та наказу № 86 і є незаконним та протиправним.
Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у ньому. Повідомили, що за результатами аналізу питання своєчасності надання інформації та документів у випадку, передбачених Законом № 922-VІІІ, установлено порушення вимог частини першої статті 10 та пункту 4 частини першої статті 30 Закону № 922-VІІІ.
Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просили суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до ухвали від 03.09.2024 цю справу прийнято до провадження судді Леонтовича А.М. за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно із частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Державна установа «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» є юридичною особою, зареєстрованою в установленому законом порядку, про що в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ: 41220556 міститься відповідний запис.
17.04.2019, на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», позивачем на порталі prozorro.gov.ua було оприлюднено оголошення про проведення відкритих UA-2019-03-25-000846-a.
Предмет закупівлі - «Інші послуги (виготовлення окремих предметів речового майна)».
Позивачем на порталі prozorro.gov.ua було оприлюднено тендерну документацію для процедури закупівлі.
За результатами проведеної процедури між переможцем відкритих торгів ТОВ «СМАРТ-ФАБРІКС» 24.05.2019 укладено договір № 133-К-19 та № 132-К-19.
04.06.2019 Держаудитслужбою відповідно до наказу № 153 було прийнято рішення про початок проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2019-03-25-000846-a.
13.06.2019 відповідачем опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2019-03-25-000846-a, відповідно до якого встановлено, що дата закінчення моніторингу: 13.06.2019. Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» (далі - Замовник) на 2019 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію затверджену рішенням тендерного комітету від 25.03.2019 № 55/19 та зміни до неї, тендерні пропозиції за лотами 1 та 2 товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОВНА МАНУФАКТУРА», товариство з обмеженою відповідальністю «Торнадо», товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ФАБРІКС» та товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» (далі - ТОВ «Спец-Контакт»), протокол розгляду тендерних пропозицій від 07.05.2019 № 26/19, повідомлення про намір укласти договір від 13.05.2019, договори поставки від 24.05.2019 № 133-К-19 та від 24.05.2019 №132-К-19. Згідно з абзацом третім частини першої статті 10 Закону, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на вебпорталі Уповноваженого органу зміни до тендерної документації - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень. Водночас, за результатами моніторингу установлено, що Замовник зміни до тендерної документації від 11.04.2019, оприлюднив 17.04.2019, чим порушив вимоги абзацу 3 частини першої статті 10 Закону. За результатами аналізу тендерних пропозицій ТОВ «Спец-Контакт» за лотами 1 та 2 установлено, що у їх складі наявний бланк сертифікату на систему екологічного керування у відповідності до вимог стандарту ISO 14001:2015, на якому відсутній підпис керівника органу сертифікації. Відповідно до пункту 7.7.2 ISO/IEC 17065:2012 «Оцінювання відповідності - Вимоги до органів, що сертифікують продукцію, процеси та послуги» офіційні документи щодо сертифікації повинні містити підпис та іншу визначену авторизацію особи органу з сертифікації, яка має такі повноваження. Отже, подані у складі тендерних пропозицій ТОВ «Спец-Контакт» бланки сертифікатів на систему екологічного керування не є офіційними документами у розумінні ISO/IEC 17065:2012. Таким чином у тендерних пропозиціях ТОВ «Спец-Контакт» за лотами 1 та 2 відсутні діючий сертифікати на систему екологічного керування у відповідності до вимог стандарту ISO 14001:2015, що не відповідає вимогам пункту 17 додатку 2 тендерної документації. Однак на порушення пункту 4 частини першої статті 30 Закону Замовник не відхилив тендерні пропозиції ТОВ «Спец-Контакт» по лотам 1 та 2, як такі, що не відповідають умовам тендерної документації та уклав з ним, договори поставки від 24.05.2019 № 133-К-19 та від 24.05.2019 № 132-К-19.
Відповідно до висновку, за результатами аналізу питання оприлюднення інформації щодо закупівлі установлено порушення вимог частини першої статті 10 Закону. За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій установлено порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не установлено.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
21.06.2019 позивачем подані заперечення на висновок. На час звернення з позовом до суду відповіді на заперечення позивач не отримав.
Уважаючи висновок відповідача протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.
V. Норми права, які застосував суд
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-ХІІ).
За правилами частин першої, другої статті 1 Закону № 2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією, України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону № 2939-ХІІ).
За положеннями частин другої, третьої статті 2 Закону № 2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Пунктом 7 Положення № 43 встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
VI. Оцінка суду
Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 8 Закон України «Про публічні закупівлі».
Закон України від 25.12.2015 № 922-VІІІ «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VІІІ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.
Пунктом 11 частини першої статті 1 Закону № 922-VІІІ визначено, що моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону № 922-VIII, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.
Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.
За положеннями статті 7-1 Закону № 922-VIII, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.
Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
Протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі.
За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.
Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника, уповноважена особа замовником не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
Аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.
Судом установлено, що доказів звернення до відповідача за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань позивачем суду не надано.
Як видно зі змісту пункту 3 «Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель» констатуючої частини оскаржуваного висновку, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
За приписами частини першої статті 10 Закону № 922-VIII, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме:
оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж;
зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень;
оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди;
протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження;
повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі;
інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення;
договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення;
повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін;
звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання;
звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору.
Крім того, за нормами пункту 4 частини першої статті 30 Закону № 922-VIII, замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Позивач, заперечуючи висновки відповідача, зазначив, що висновок про результати моніторингу закупівлі від 13.06.2019 № 238 оприлюднено 13.06.2019, отже останнім днем для оприлюднення аргументованих заперечень на нього начебто є 20.06.2019, а тому, Державна аудиторська служба України не мала права їх враховувати та не була зобов`язана на них відповідати.
За доводами позивача, зважаючи, що 15.06.2019, 16.06.2019 (Трійця), 17.06.2019 були не робочими днями, а тому останнім днем для оприлюднення аргументованих заперечень на висновок про результати моніторингу закупівлі було 21.06.2019. Отже, зазначені заперечення Генеральною дирекцією ДКВС України оприлюднено своєчасно, в межах встановленого строку, а тому, підстави для не врахування обставин, викладених у цих запереченнях та не надання на них відповіді у відповідача були відсутні.
Крім того, позивач стверджував, що зміни до тендерної документації, які за доводами відповідача затверджені 11.04.2019 і які оприлюднено 17.04.2019, були затверджені Замовником саме 16.04.2019, що підтверджується протоколом № 62/19 від 16.04.2019, згідно з яким прийнято рішення викласти тендерну документацію у новій редакції.
При цьому, позивач зазначив, що під час підготовки електронного варіанту тендерної документації у новій редакції, було допущено технічну помилку у електронному оформленні титульної сторінки тендерної документації, а саме - помилково зазначено «Нова редакція (протокол від 11.04.2019 № 62/19)», а не від 16.04.2019. Зазначили також, що електронна система РК020КК0 не дає можливості виправлення (заміну документів), які містять технічні помилки, про що було повідомлено Державну аудиторську службу України оприлюдненими запереченнями та відповідним листом.
Також позивач зазначив, що відповідно до тендерної документації (пункт 17 додатку 2) Замовником вимагалась довідка у довільній формі, за підписом уповноваженої посадової особи учасника, щодо зобов`язань дотримуватися Учасником вимог чинного законодавства із захисту довкілля при постачанні товарів, що є предметом закупівлі з обов`язковим наданням документів Учасника, що підтверджують застосування Учасником заходів із захисту довкілля відповідно до вимог чинного законодавства із захисту довкілля та вимог підпункту 3 пункту 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (сертифікат на систему екологічного керування у відповідності до вимог стандарту ДСТУ ISO 14001:2015, або інших).
Разом із цим, під час перевірки тендерної пропозиції ТОВ «СПЕЦ-КОНТАКТ» було встановлено, що у складі тендерної пропозиції надано сертифікат від 26.03.2019 № SІС.МS.012.ISO14001.831 на систему екологічного керування у відповідності до вимог стандарту ДСТУ ISO 14001:2015, при дослідженні якого виявлено відсутність підпису керівника органу сертифікації «EUROCERT».
У свою чергу, Замовник, керуючись частиною сьомою статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якого він має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції, надіслав листа до органу сертифікації «EUROCERT» щодо підтвердження інформації про видачу вказаного сертифікату ТОВ «СПЕЦ-КОНТАКТ».
Органом сертифікації «EUROCERT» листом від 03.05.2019 повідомлено Замовника про наявність чинного сертифікату від 28.03.2019 № SІС.МS.012.ІSO14001.834 виданого ТОВ «СПЕЦ-КОНТАКТ», який підтверджує відповідність вимогам ISO 14001:2015 «Системи екологічного менеджменту.
Також позивач стверджував, що на порушення вимог частини третьої статті 7-1 Закону № 922-VIII наказ Держаудитслужби від 04.06.2019 № 153 не містить опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі, а оприлюднений відповідачем висновок не затверджений керівником органу державного фінансового контролю або його заступником, а тому не відповідає встановленим вимогам Закону № 922-VIII та наказу № 86 і є незаконним та протиправним.
Суд не погоджується з такими доводами позивача, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, у додатку до названого наказу, яким визначений перелік процедур закупівель щодо яких здійснювався моніторинг, містяться описи підстав для здійснення цих моніторингів (а.с. 88), що свідчить про те, що наказ Держаудитслужби від 04.06.2019 № 153 відповідає вимогам частини третьої статті 7-1 Закону № 922-VIII.
Втім, названий наказ позивачем не оскаржується та не є предметом спору.
Так, процедуру складання та заповнення висновку Держаудитслужба здійснювала відповідно до розділу І Порядку заповнення форми висновку, затвердженого наказом Держаудитслужби від 23.04.2018 № 86 (чинного на час оприлюднення оскаржуваного висновку).
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку заповнення форми висновку посадова особа Держаудитслужби, яка проводила моніторинг закупівлі, унікальний номер UA-2019-03-25-000846-а, склала за результатами такого моніторингу висновок та відповідно до пункту 4 зазначеного Порядку вивантажила такий висновок для підписання та затвердження.
Висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2019-03-25-000846-а від 13.06.2019 № 238 затвердив заступник Голови Держаудитслужби Шкуропат О.Г. 13.06.2019, після чого був оприлюднений в електронній системі закупівель відповідно до вимог частини шостої статті 7-1 Закону № 922-VIII.
Пунктами 5 та 6 Порядку заповнення форми висновку також зазначено, що висновок підписується та затверджується накладанням електронного цифрового підпису з дотриманням законодавства у сфері електронного документообігу та електронного цифрового підпису та для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель та на форму висновку накладається електронний цифровий підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторингу закупівлі.
Як зазначено у статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис, накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Отже, на виконання пунктів 5 та 6 Порядку заповнення форми висновку підписаний та затверджений висновок про результати моніторингу від 13.06.2019 № 238 було завантажено в електронну систему закупівель, про що свідчить інформація про накладення електронного підпису з онлайнсервісу перевірки кваліфікованого електронного підпису.
Наведене спростовує доводи позивача про те, що висновок не затверджений керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.
Щодо оприлюднених позивачем заперечень на висновок та не отримання на них відповіді, суд зазначає таке.
Як уже зазначалось, відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 7-1 Закону № 922-VIII, протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
З`ясовано, що висновок про результати моніторингу закупівлі від 13.06.2019 № 238 оприлюднено 13.06.2019, що свідчить про те, що останнім днем для оприлюднення аргументованих заперечень до нього було 20.06.2019.
Із наведеного слідує, що позивач не оприлюднив аргументованих заперечень до висновку у визначений законом строк, а отже, відповідач не мав законних підстав для їх врахування та не був зобов`язаний на них відповідати.
Під час здійснення моніторингу було виявлено, що зміни до тендерної документації від 11.04.2019 позивач оприлюднив на вебпорталі Уповноважного органу 17.04.2019, чим порушив вимоги абзацу третього частини першої статті 10 Закону № 922-VIII.
Згідно з абзацом 3 частини першої статті 10 Закону № 922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на вебпорталі Уповноваженого органу зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень.
Отже, зміни до тендерної документації від 11.04.2019 позивач оприлюднив з порушеннями вимоги абзацу 3 частини першої статті 10 Закону № 922-VIII щодо строків оприлюднення таких змін.
Суд не бере до уваги твердження щодо допущення позивачем технічної помилки під час підготовки електронного варіанта тендерної документації у новій редакції, оскільки це не свідчить про протиправність висновку, оскільки він складений на підставі розміщених в електронній системі PROZORRO документів, за результатом вивчення яких було виявлено спірне порушення.
Щодо порушення позивачем вимог пункті 4 частини першої статті 10 Закону № 922-VIII, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 «Оформлення та зміст тендерної пропозиції» розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації та пункту 17 додатка 2 «Перелік документів на підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним та іншим критеріям, вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та повноважень представника або уповноваженої особи учасника» до тендерної документації Замовник вимагав надання довідки у довільній формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника щодо зобов`язань дотримуватися Учасником вимог чинного законодавства із захисту довкілля при постачанні товарів, що є предметом закупівлі з обов`язковим наданням документів Учасника, що підтверджують застосування Учасником заходів із захисту довкілля відповідно до вимог чинного законодавства із захисту довкілля та вимог підпункту 3 пункту 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (сертифікат на систему екологічного керування відповідно до вимог стандарту ДСТУ ISO 14001:2015, або інших).
У складі пропозиції ТОВ «СПЕЦ-КОНТАКТ» наявний бланк сертифіката на систему екологічного менеджменту відповідно до вимог стандарту ISO 14001:2015 від 26.03.2019 № SIC.MS.012.ISO.14001.831, на якому відсутній підпис керівника органу сертифікації, що у розумінні ISO/IEC 17065:2012 не є офіційними документами.
Відповідно до пункту 7.7.2 ISO/IEC 17065:2012 «Оцінювання відповідності - Вимоги до органів, що сертифікують продукцію, процеси та послуги» офіційні документи щодо сертифікації повинні містити підпис та іншу визначену авторизацію особи органу з сертифікації, яка має такі повноваження.
Таким чином, подані у складі тендерної пропозиції ТОВ «СПЕЦ-КОНТАКТ» бланки сертифікатів на систему екологічного менеджменту від 26.03.2019 № SIC.MS.012.ISO.14001.831 не є офіційним документом у розумінні ISO/IEC 17065:2012.
Суд відхиляє твердження позивача про те, що чинність сертифіката від 26.03.2019 № SIC.MS.012.ISO.14001.831 можливо перевірити на інтернет-сторінці органу сертифікації «EUROCERT», оскільки при перевірці за номером сертифіката інтернет-сторінка надає інформацію, що сертифікат від 26.03.2019 № SIC.MS.012.ISO.14001.831 виданий ТОВ «Смарт Фабрікс», а не ТОВ «СПЕЦ-КОНТАКТ».
Отже, у тендерних пропозиціях ТОВ «СПЕЦ-КОНТАКТ» за лотами 1 та 2 немає чинного сертифіката на систему екологічного менеджменту відповідно до вимог стандарту ДСТУ ISO 14001:2015, що не відповідає вимогам пункту 1 розділу ІІІ тендерної документації та пункту 17 додатка 2 до тендерної документації.
Суд зазначає, що ані Законом № 922-VIII, ані Порядком № 86, ані іншими законами чи підзаконними нормативно-правовими актами не передбачено зазначення у висновку способу усунення порушень законодавства.
Керівник об`єкта контролю чи інша посадова особа зобов`язані усунути порушення самостійно, позаяк вони несуть безпосередню відповідальність за діяльність об`єкта контролю, дотримання фінансово-господарської дисципліни та вимог закону.
У зв`язку із цим суд погоджується з доводами відповідача щодо наявності в діях позивача порушень вимог частини першої статті 10 та пункту 4 частини першої статті 30 Закону № 922-VIII, а позивачем, у свою чергу, під час розгляду справи названі доводи жодними належними та допустимими доказами не спростовані.
З огляду на викладене, суд не вбачає порушень вимог чинного законодавства при складанні відповідачем констатуючої частини висновку.
Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Відповідно до положень частин дев`ятої-одинадцятої статті 8 Закону № 922-VIII, у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.
Отже, Законом № 922-VIII визначено порядок дій замовника публічної закупівлі, у разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні публічної закупівлі.
Законодавцем визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Отже, виходячи зі змісту частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
Враховуючи викладене, Законом № 922-VIII на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, а замовнику надано право вибору, зокрема у спірному випадку замовника зобов`язано здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Слід звернути увагу, що при визначенні заходів усунення виявлених порушень враховано реальну можливість такого усунення та недопущення невідповідності діям, які слід вчинити.
Натомість судом не встановлено, а позивачем не доведено виконання названої вимоги висновку відповідача.
Відтак, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
VII. Висновок суду
Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення позову.
VIІI. Розподіл судових витрат
Оскільки у задоволенні позову відмовлено і відповідачами не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.