КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2026 року Київ справа №320/37608/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить суд:
- зобов`язати зарахувати до страхового стажу період догляду за дитиною потерпілою від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12 років з 18.05.1994 до 16.05.2001;
- зобов`язати призначити пенсію за віком з 15.01.2025, нарахувати та виплатити пенсію з 16.01.2025.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що має право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії та зарахуванні до страхового стажу спірного періоду.
Ухвалою суду від 28.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За змістом відзиву, відповідач позовні вимоги не визнає та у задоволенні позову просить відмовити. Позицію мотивує тим, що згідно із поданими документами період роботи (проживання) позивача на території посиленого радіоактивного контролю станом на 01.01.1993 - 04 роки 09 місяців 27 днів, загальний період проживання в зоні посиленого радіологічного контролю становить 26 років 09 місяців 28 днів, що дає право на зниження пенсійного віку за умови підтвердження необхідного страхового стажу. Страховий стаж позивача становить 22 роки 05 місяців 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. До страхового стажу позивача не зараховано догляд за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку, оскільки в посвідчені дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи №068972 дописано дату видачі.
Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
02.06.2025 позивач звернулася із заявою до пенсійного органу про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Рішенням Головного управління ПФУ в Житомирській області від 11.06.2025 № 104250021252 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідної кількості страхового стажу.
Спірним рішенням встановлено, що на дату звернення із заявою позивач досягла віку 55 років.
У рішення пенсійний орган зазначив, що: «згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення, пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема:- особам, які постійно проживали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, вік виходу на пенсію зменшується на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Враховуючи викладене, для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років (у разі підтвердження права на відповідне зниження) необхідний страховий стаж повинен становити не менше 27 років…
Страховий стаж особи (позивача) становить 22 роки 05 місяців 28 днів.
До страхового стажу не зараховано догляд за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку, оскільки в посвідчені дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи №068972 дописано дату видачі посвідчення.
Згідно поданих документів період роботи (проживання) на території посиленого радіоактивного контролю станом на 01.01.1993- 04 роки 09 місяців 27 днів, загальний період проживання в зоні посиленого радіологічного контролю становить 26 років 09 місяців 28 днів, що дає право на зниження пенсійного віку.
Особа матиме право на пенсійну виплату з 17.01.2028 або при набутті необхідного страхового стажу.
Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Житомирській області прийнято рішення № 104250021252 від 11.06.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком гр. ОСОБА_1 відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.».
Отже, з аналізу рішення пенсійного органу, єдиною підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку слугувала недостатня кількість страхового стажу, а саме - з 27 років наявно 22 роки 05 місяців 28 днів.
При цьому позивачу відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періоду догляду за дитиною потерпілою від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12 років з 18.05.1994 до 16.05.2001.
Так, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_1 - позивача у справі, а також дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 12.08.1989 та свідоцтвом серії НОМЕР_2 від 18.05.1994, виданим Київською обласною державною адміністрацією.
ІНФОРМАЦІЯ_2 син позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг дванадцятирічного віку.
Після народження сина та до дати досягнення ним дванадцятирічного віку позивач не працювала з 17.05.1995 до 15.05.2001, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача НОМЕР_3 від 13.07.1988.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.
За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За нормами статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (Закон № 1058-IV), починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років (частина 1).
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії (частина 4).
Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XIII від 28.02.1991 (Закон № 796-XIII) визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, які працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, вік виходу на пенсію зменшується на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Таким чином, для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку необхідний страховий стаж у 2025 повинен становити не менше 27 років.
Позивачу зараховано 22 роки 05 місяців 28 днів.
Водночас пунктом 13 частини першої статті 30 Закону № 796-XIII передбачено, що потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги - зарахування до стажу роботи одному з батьків часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років.
Згідно із пунктом 11 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, час догляду одного з батьків за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку встановлюється на підставі:
- свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть);
- посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи або довідки про видачу такого посвідчення;
- заяви особи, яка звернулася за призначенням пенсії, про те, що ніхто з батьків не скористався пільгою, передбаченою пунктом 13 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- документів про те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював.
Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, і те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, є:
- виписка з трудової книжки;
- відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією;
- інформація із системи персоніфікованого обліку.
Судом встановлено, що позивач має сина ІНФОРМАЦІЯ_1 , який згідно із відповідним посвідченням є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, і у період з 17.05.1995 до 15.05.2001 (до досягнення ним дванадцятирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 ) вона не працювала та доглядала за дитиною.
З огляду на встановлені судом обставини, позивач має право на зарахування до її страхового стажу періоду з 17.05.1995 до 15.05.2001 включно.
Водночас відповідач відмовив у зв`язку із тим, що у посвідченні дописана дата видачі.
Суд зазначає, що відмова у зарахуванні цього періоду до страхового стажу позивача є протиправною, оскільки позивач не може нести відповідальність, у вигляді позбавлення права на пенсію, за помилки або неточності у документах, які видаються відповідними державними органами.
Пенсійний орган, відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
З огляду на те, що з урахуванням періоду з 17.05.1995 до 15.05.2001 включно, позивач має необхідну кількість страхового стажу - 27 років, і це було єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, а також із урахуванням наявності інших умов для призначенні пенсії, що підтверджується рішенням відповідача від 11.06.2025 та перевірено судом, позивач має право на призначення пенсії за віком на підставі статті 55 Закону № 796-XIII.
За правилами частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія підлягає призначенню з дати звернення - 02.06.2025.
З метою ефективного захисту прав позивача суд відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України виходить за межі позовних вимог та визнає протиправним і скасовує рішення відповідача від 11.06.2025, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що за подання позовної заяви позивачем було сплачено 1211,20 грн судового збору, суд вважає, що відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України позивачеві підлягає відшкодуванню уся ця сума, оскільки частина задоволених вимог є пропорційною сплаченій сумі судового збору.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову від 11.06.2025 № 104250021252.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду з 17.05.1995 до 15.05.2001 включно - догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею віку 12 років.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період з 17.05.1995 до 15.05.2001 включно - догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею віку 12 років та призначити з 02.06.2025 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341, місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. Ольжича, 7) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.