Справа № 209/4890/26
Провадження № 6/209/1466/26
У Х В А Л А
21 вересня 2026 року м. Кам`янське
Дніпровський районний суд м. Кам`янського у складі:
головуючого судді Багбая Є.Д.
за участю секретаря Полухіної Г.О.
заявника ОСОБА_1 , його представника - адвоката Редько С.М., представника стягувача - адвоката Живоглядової У.С., яка приймала участь в режимі відеоконференції
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янське заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Редько Сергія про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню -
ВСТАНОВИВ:
Представник заявника звернувся до суду із заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню. На обгрунтування заяви зазначає, що від 24.08.2026 у справі № 209/4890/26, виданий Дніпровським районним судом міста Кам`янське судовий наказ, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 аліменти в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 24 липня 2026 року до досягнення дитиною повноліття та судовий збір в розмірі 332,80 гривень на користь держави. Тобто, аліменти призначенні за рішенням суду за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовились про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 буде проживати по два дні з батьком та відповідно з матір`ю, та всі витрати в цей період несе батько з яким проживає дитина . Даний факт підтверджується довідкою ТОВ «Абонемент ХХІ» 001395766, актом № 273 про проживання характеристиками. Зазначені обставини повністю скасовує інститут аліментів.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Живоглядова У.С. долучили заперечення на заявлені вимоги, зазначили, що боржник фактично власною заявою просить суд зробити висновок щодо припинення аліментного обов`язку. Тобто боржник ініціює сімейний спір і намагається розглянути його під виглядом вирішення технічного питання, пов`язаного з виконанням судового рішення. Однак стаття 432 ЦПК України не передбачає повторного розгляду справи по суті та не може використовуватися як прихований спосіб скасування судового наказу, для якого законом установлений спеціальний порядок. Боржник не зазначає жодної процесуальної обставини, яка могла б свідчити про помилкову видачу судового наказу. Наказ виданий уповноваженим судом, за передбаченою ЦПК України аліментною вимогою, набрав законної сили та є виконавчим документом. Не існує відомостей про те, що наказ виданий за судовим рішенням, яке не підлягає виконанню, наказ видано повторно, судовий наказ скасовано, виконавчий документ не відповідає змісту судового рішення, на момент видачі документа був відсутній факт батьківства або припинився передбачений статтею 180 СК України обов`язок утримувати дитину. Кількість окремих ночівель дитини у батька протягом канікулярного періоду не може перетворити правомірно виданий аліментний наказ на «помилковий». Після фактичного припинення спільного проживання між сторонами як подружжя, неповнолітній чин залишився проживати разом із матір`ю, яка погодилася на почергове короткострокове перебування дитини з кожним із батьків. Такий тимчасовий порядок не був домовленістю про визначення постійного місця проживання дитини, не встановлював режиму спільної фізичної опіки та не передбачав припинення або заміни аліментного обов`язку батька, про що Боржникові відомо. Фактично Боржник намагається перетворити двомісячний канікулярний період на доказ постійного спільного проживання та припинення аліментного обов`язку. Довідка ТОВ «Абонемент ХХІ» 001395766, долучена представником заявника про зареєстрованих осіб підтверджує виключно адресу реєстрації, але не встановлює фактичного місця проживання дитини, характеру її побуту, обсягу участі кожного з батьків та джерела фінансування потреб дитини. Акт про проживання осіб, складений станом на конкретну дату, є лише фіксацією певної ситуації на момент огляду та не підтверджує постійного проживання дитини у батька; проживання у нього протягом усього спірного періоду; домовленості матері про зміну постійного місця проживання; повного матеріального утримання дитини батьком; сплати аліментів за судовим наказом. Характеристики містять загальні відомості про поведінку та особисті якості, але не є доказами виконання грошового зобов`язання. Таким чином, Боржник надав документи, які свідчать про періодичне перебування дитини за певною адресою, але не підтверджують ані помилкової видачі наказу, ані належного виконання присуджених платежів, ані припинення обов`язку на майбутнє. Періодичне перебування дитини у батька на два місяці літніх канікул не є добровільним виконанням судового наказу, боржником не надано доказів сплати стягувачці аліментів у розмірі, порядку та за періоди, визначені судовим наказом. Придбання продуктів, оплата дозвілля або забезпечення побутових потреб дитини у дні її перебування у батька є виконанням його звичайних батьківських обов`язків. Такі витрати не є автоматично способом виконання грошового зобов`язання за судовим наказом. Для припинення аліментів необхідне постійне, а не періодичне проживання дитини з платником. Право дитини на утримання не може залежати від того, чи оформлене окремим рішенням місце її проживання; наявність невирішеного спору між батьками сама собою не перешкоджає стягненню аліментів. Просить суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання судового наказу Дніпровського районного суду м. Кам`янського від 24 серпня 2026 року у справі № 209/4890/26 таким, що не підлягає виконанню.
В судовому засіданні учасники підтримали свої позиції.
Суд вислухавши учасників, вивчивши матеріали цивільної справи та доводи сторін, приходить до наступного.
Статтею 432 ЦПК України, передбачено виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню. Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Як вбачається з матеріалів справи, судовий наказ виданий Дніпровським районним судом м. Кам`янського від 24.08.2026 у справі № 209/4890/26 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 24 липня 2026 року до досягнення дитиною повноліття та судовий збір в розмірі 332,80 гривень на користь держави не був виданий помилково, оскільки боржник не зазначає жодної процесуальної обставини, яка могла б свідчити про помилкову видачу судового наказу. Судовий наказ набрав законної сили та є виконавчим документом. Не існує відомостей про те, що наказ виданий за судовим рішенням, яке не підлягає виконанню, наказ видано повторно, судовий наказ скасовано, виконавчий документ не відповідає змісту судового рішення, на момент видачі документа був відсутній факт батьківства або припинився передбачений статтею 180 СК України обов`язок утримувати дитину. Обставини, на які посилаються заявник не знайшли свого підтвердження згідно з матеріалами справи. Суд погоджується із запереченнями представника стягувача, оскільки періодичне проживання неповнолітньої дитини разом із батьком в рамках спільної домовленості між батьками не може свідчити про зміну місця постійного проживання дитини та не припиняє аліментного обов`язку його батька утримувати дитину. Надані боржником документи можуть свідчить про періодичне перебування дитини за певною адресою, але не підтверджують ані помилкової видачі наказу, ані належного виконання присуджених платежів, ані припинення обов`язку на майбутнє. Тобто, для припинення аліментів необхідне постійне, а не періодичне проживання дитини з платником, що відповідає положенням, визначеним в постанові від 4 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц, де Верховний Суд зазначив, що в спорах про припинення стягнення аліментів доведенню підлягає постійне, а не тимчасове проживання дитини з тим із батьків, який раніше сплачував аліменти. У постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 686/18140/21 Верховний Суд визначив сукупність обставин, за яких можливе припинення стягнення: дитина постійно проживає з іншим із батьків; цей із батьків повністю утримує дитину; попередній одержувач аліментів фактично не витрачає аліменти на дитину. Жодної із цих обставин заявником не доведено.
Враховуючи викладене, обставини викладені заявником на обгрунтування заяви про визнання виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Кам`янського по справі № 209/4890/26 таким, що не підлягає виконанню не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, у боржника відсутні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Заява представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Редько Сергія про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Редько Сергія про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Дніпровський районний суд м. Кам`янського Дніпропетровської області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя: Є.Д. Багбая