МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення заяви без розгляду
21 вересня 2026 р. № 400/1318/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши у письмовому провадженні заяву про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 у справі № 400/1318/26, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2026, позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України (далі - відповідач) задоволено, зокрема зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 126655,25 гривні.
10.08.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчі листи в адміністративній справі № 400/1318/26.
18.09.2026 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява відповідача від 16.09.2026 про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця від 08.09.2026 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 81906844 у розмірі 34588,00 гривень. Ця заява умотивована тим, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 у справі № 400/1318/26 має майновий характер для цілей визначення виконавчого збору. Відтак застосування головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції положень статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», що встановлюють фіксований розмір виконавчого збору за виконання рішення немайнового характеру, є неправомірним.
Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, покладені в основу заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.
Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Таким чином, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена учасником виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, шляхом подання відповідної позовної заяви.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Абзацом першим частини другої статті 167 КАС України встановлено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Суд встановив, що з метою оскарження постанови державного виконавця від 08.09.2026 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 81906844 відповідач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду не позовну заяву у встановленому статтею 287 КАС України порядку, а письмову заяву в межах адміністративної справи № 400/1318/26.
За таких обставин, заява відповідача від 16.09.2026 підлягає поверненню без розгляду.
Водночас суд роз`яснює відповідачу, що у разі його незгоди з постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.09.2026 у виконавчому провадженні № 81906844 про стягнення виконавчого збору, він має право її оскаржити у порядку, встановленому статтею 287 КАС України.
Керуючись статтями 167, 248, 256, 287, 293, 294, 295, 297 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. Повернути без розгляду заяву Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 16.09.2026 про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця від 08.09.2026 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 81906844 у розмірі 34588,00 гривень.
2. Направити учасникам справи копію цієї ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
4. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.Г.Ярощук