Справа № 214/5175/23
2/212/142/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2026 року м.Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі головуючого - судді Ваврушак Н.М., секретаря судового засідання Осіпової К.Д., за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 представника відповідачів ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною вище позовною заявою.
В провадження Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли матеріали даної цивільної справи на підставі ухвали Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 серпня 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Так, 21 березня 2021 року ОСОБА_1 , придбав транспортний засіб «OPEL VIVARO» (реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 ) що підтверджується розпискою, яку склала продавець ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , про те, що останні (як продавці транспортного засобу) отримали від ОСОБА_1 , суму грошових коштів в розмірі 6200 доларів США за автомобіль «OPEL VIVARO». Оскільки у ОСОБА_1 , так і у фактичного власника, ОСОБА_6 , була відсутня можливість здійснити переоформлення транспортного засобу з продавця ОСОБА_6 на покупця ОСОБА_1 , позивач разом із продавцем автомобіля прийняли рішення щодо оформлення довіреності на право розпорядження автомобілем.
22.03.2021 року ОСОБА_6 нотаріально посвідченою довіреністю уповноважила позивача ОСОБА_1 , бути її представником у відповідних структурних підрозділах МВС та всіх їх установах, підприємствах та організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності з питань, пов`язаних зі здійсненням правочинів щодо користування та продажу належного їй на праві власності автомобіля, «OPEL VIVARO» .
16 квітня 2022 року, позивач ОСОБА_1 , перебував за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому, близько 13 години 00 хвилин, до нього прибули дві раніше невідомі особи з вимогою про надання їм належного йому транспортного засобу «OPEL VIVARO» (реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова: НОМЕР_2 ). В процесі спілкування із невідомими мені особами, останні зазначили, що в разі відмову відчуження належного транспортного засобу, позивача вб`ють.
В подальшому виявилось, що особами, які здійснювали погрози, виявились: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Того ж дня, вказані вище особи незаконно та безпідставно проти волі позивача заволоділи вказаним вище транспортним. 19 вересня 2022 року, за результатом вищевказаних обставин, позивач звернувся до Криворізького районного управління поліції, Дніпропетровської обласної прокуратури, Генеральної прокуратури України та Державного бюро розслідувань, із заявою про вчинення злочину за ч. 1 статті 129 КК України та ч. 4 статті 187 КК України.
За результатами зазначеного, Сектором дізнання ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області було порушено кримінальне провадження №42022042080000147 від 11.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 129 КК України. Проте, 30 грудня 2022 року дізнавачем СД ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області В.В. Ковалем було ухвалено постанову про закриття кримінального провадження №42022042080000147.
Вказана постанова була оскаржена до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за результатом чого було винесено постанову про скасування зазначеної вище постанови.
ОСОБА_1 , наголошував відповідачам про те, що буде ініціювати заяву до поліції, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 повідомили про те, що останні зобов`язуються повернути транспортний засіб. На підтвердження вищевказаного, відповідачі 12 серпня 2022 р. склали розписку, згідно з якою, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зобов`язуються здійснити переоформлення права власності транспортного засобу «OPEL VIVARO» протягом 30 днів з дня складання даної розписки. У вказаній розписці від 12.08.2022 року.
Станом на 29.06.2023 року, вказаний вище транспортний засіб на ОСОБА_1 не переоформили та не повернули.
Позивач вважаю, що з моменту незаконного заволодіння, 16.04.2022 р., ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , порушено право власності належним йому транспортним засобом.
Просить суд зобов`язаний відповідачів повернути позивачу транспортний засіб та відшкодувати судові витрати.
Ухвалою суду від 13 вересня 2023 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
06 листопада 2023 року відповідачі надали суду відзив на позовну заяву.
07 травня 2024 року від представника відповідача надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року у даній справі призначена судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено до проведення експертизи.
03 грудня 2025 року на адресу суду з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов висновок експерта від 20.11.2025 року.
Ухвалою суду від 04 грудня 2025 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 10 березня 2026 року закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначена справу до судового розгляду по суті.
06 листопада 2023 року до суду від відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву, де вказано, що відповідачі заперечують проти задоволення позову так як обставини, викладені позивачем в позові, не відповідають дійсності з огляду на наступне. По - перше, на початку квітня 2022 року відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , перебуваючи на військовій службі у складі ТРО, шукали для придбання транспортний засіб для власних потреб, а саме - для виконання бойових завдань підрозділу. Як варіант транспортного засобу розглядали варіант авто марки "OPEL VIVARO", власником якого був позивач ОСОБА_1 16.04.2022 року, заздалегідь домовившись з власником авто про огляд ТЗ, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 прибули на мкн. Сонячний в м. Кривому Розі, неподалік станції швидкісного трамваю "ім. Гутовського", де їх чекав ОСОБА_1 . Оглянувши авто, їх все влаштовувало. Домовившись про вартість транспортного засобу у розмірі 5000 доларів США, сторони поїхали до приватного нотаріуса та оформили довіреність на користування та розпорядження даним автомобілем, з подальшим оформленням права власності на одного з відповідачів. авто довіреність надав добровільно, так як мав намір продати транспортний засіб, розумів значення, умови та правові наслідки цього документу.
Даний правочин відповідав його внутрішній волі, ніяких зауважень та заперечень з боку позивача щодо оформлення довіреності не надходило, що підтверджується його особистим підписом на документі. На підтвердження викладеного, надано до суду копію вищевказаної довіреності з підписом учасників правочину, дійсність яких була засвідчена нотаріусом. Ніяких погроз та неправомірних дій з боку відповідачів відносно ОСОБА_1 не було, а твердження позивача з цього приводу ніякими доказами не підтверджено. Після оформлення нотаріальної довіреності, біля офісу нотаріуса з позивачем було проведено повний розрахунок. Після чого ОСОБА_5 сів за кермо придбаного авто, ОСОБА_3 за кермо авто на якому вони приїхали та сторони роз`їхалися кожен окремо по своїх справах. Після цієї зустрічі сторони більше не зустрічалися. Відповідно до нотаріальної довіреності, відповідачі мали право визначати на власний розсуд місце стоянки автомобіля, керувати автомобілем, продати автомобіль користуватися, розпоряджатися ним на власний розсуд. 19.04.2022 року транспортний засіб був переоформлений на ОСОБА_3 . Так як авто відразу було передано на потреби ТРО для виконання бойових завдань, на даний час воно є знищеним.
30.12.2022 року постановою Сектору дізнання ВП № 4 Криворізького РУП ГУ національної поліції в Дніпропетровській області закрите кримінальне провадження. Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.06.2023 року дана постанова була скасована слідчим суддею. На даний час у кримінальному провадженні вина відповідачів не встановлена. Відсутні будь -які документи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що підтверджують те, що відповідачі ніби-то щось забрали під примусом та забрали транспортний за ОСОБА_5 взагалі не має жодного відношення до даного транспортного засобу, він не є власником транспортного засобу та він не може повернути майно, яке йому неналежне.
Позивач ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні вказували, що вони позовні вимоги підтримують позовні вимоги та просять вимоги задовольнити з підстав вказаний у позовній заяві.
Позивач додатково пояснив, що приблизно за три роки до вказаних подій він придбав автомобіль у неналежному технічному стані за технічним паспортом. Договір купівлі-продажу не укладався, натомість у нотаріуса було оформлено довіреність на право користування транспортним засобом. Переоформити автомобіль позивач не зміг у зв`язку з несправністю двигуна. За місяць до подій позивачу зателефонувала невідома особа та попросила повернути автомобіль, однак на той момент автомобіль уже був відремонтований та проданий. У день подій позивача було доставлено до нотаріуса, де він під примусом підписав довіреність. Після цього у нього забрали автомобіль та документи та змусили передати транспортний засіб. Наступного дня позивач звернувся з метою скасування довіреності, однак не зміг цього зробити у зв`язку з відсутністю документів. Лише через приблизно два місяці, після відновлення документів, зміг звернутися до нотаріуса. Позивач не звернувся до правоохоронних органів одразу після подій, оскільки спільний знайомий запевнив його, що автомобіль буде повернутий. У подальшому позивач звернувся до поліції із заявою про розбійний напад та незаконне заволодіння транспортним засобом, однак за результатами розгляду заяви кримінальне провадження було закрито. Крім того, позивач зазначив, що за порадою адвоката треба отримати від відповідачів розписку про повернення автомобіля, що і зробив. Особистих зустрічей із відповідачами він не мав, розписку було передано через спільного знайомого. До подій, пов`язаних із переоформленням автомобіля, позивач із відповідачами знайомий не був, а всі обставини розпочалися з телефонного дзвінка щодо першого автомобіля. Протягом усього часу після подій спільний знайомий повідомляв позивачу, що відповідачі не мають наміру повертати автомобіль. Позивач вважає, що факт незаконного заволодіння транспортним засобом підтверджується тим, що довіреність була укладена під примусом. Під час зазначених подій був присутній свідок ОСОБА_8 .
Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідачів ОСОБА_4 в судовому засідання підтримали свої заперечення позову, які викладені у відзиві.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що особисто з ОСОБА_9 знайомий, перебуває у дружніх стосунках. З ОСОБА_10 та ОСОБА_11 особисто не знайомий. Пояснив, що разом із ОСОБА_12 допомагали знайомим міняти автомобілі. Їх зупинили військові та сказали щоб зустрітися з ним з приводу автомобіля УАЗ. Після цього пішли на ОСОБА_13 , на ринок, там ОСОБА_11 вдарив ОСОБА_9 два рази, затягнув у бусик, діставав зброю, забрали документи та сумку. Потім вони поїхали до нотаріуса. Ті, хлопці хотіли переоформити - Опель. У сумці ОСОБА_14 знайшли ключі від нього. Щодо розписки нічого не відомо, про відвідування нотаріуса нічого не знає, чи передавались грошові кошти - не бачив.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов задоволенню не підлягає.
Частиною другою ст. 8 Конституції України встановлено, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обовязків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.
Стаття 4 ЦПК України вказує,що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом 22.03.2021 року посвідчена довіреність від ОСОБА_6 , як власника даного автомобіля, відповідно до якої вона уповноважила позивача ОСОБА_1 , бути її представником у відповідних структурних підрозділах МВС та всіх їх установах, підприємствах та організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності з питань, пов`язаних зі здійсненням правочинів щодо користування та продажу належного їй на праві власності автомобіля марки «OPEL VIVARO» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_4 . (а.с.11-12)
Зі змісту довіреності вбачається, що власником даного автомобіля є ОСОБА_6 .
Приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дацко В.Я. 16.04.2022 року посвідчена довіреність від ОСОБА_1 відповідно до якої він уповноважив відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , бути представником ОСОБА_6 у відповідних структурних підрозділах МВС та всіх їх установах з питань, пов`язаних з експлуатацією та розпорядженням автомобіля «OPEL VIVARO» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 (а.с.68)
За змістом даної довіреності позивач ОСОБА_1 виступає представником власник автомобіля - Баніт Л.В., що передбачено умовами довіреності від 22.03.2021 року.
Позивач стверджує, що вказані дії по укладанню довіреності від 16.04.2022 року вчинені відповідачами під примусом та внаслідок погроз. Обґрунтовує свою позицію показами свідка, розпискою відповідачів про намір поверну автомобіль від 12.08.2026 року та тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальній справі за ст.129 КК України.
На підставі постанови слідчого СД ВП № 4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 30 грудня 2022 року у кримінальному провадженні № 4202042080000147 від 11.11.2022 закрите кримінальне провадження за ч.1 ст.129 КК України на підставі ч.1 п.2.ст.284 КПК України ( за відсутністю складу кримінального правопорушення) (а.с.15-16)
Ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.06.2023 року дана постанова була скасована (а.с.20-22)
Постановою прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури від 13.07.2023 року змінена правова кваліфікація у вказаному вище кримінальному провадженні з ч.1 ст.129 КК України на ч.3 ст.187 КК України. (а.с.133)
Сторонами надана суду розписка від 12.08.2022 року (а.с. 82), якою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зобов`язувалися повернути та переоформити на ім`я позивача ОСОБА_1 належний йому транспортний засіб "OPEL VIVARO", сірого кольору, протягом 30 днів з дня складання вказаної розписки. У випадку невиконання умов розписки, позивач вказував про намір подання до правоохоронних органів заяви про вчинення відповідачами кримінального правопорушення по факту незаконного заволодіння належного йому транспортного засобу.
Відповідачів заперечувала з приводу складання даної розписки.
Відповідно до висновку експерта №2023-25 від 20.11.2025 року рукописний текст у розписці виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою. Підписи від імені ОСОБА_3 т а ОСОБА_5 виконані н ними, а іншими особами (а.с.193-209).
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Стаття 81 ч.1 ЦПК України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Відповідно до частини третьої статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (частина перша статті 245 ЦК України).
Загальний порядок укладення договорів учасниками цивільних відносин визначено у главі 53 ЦК України.
До принципово важливих складових цієї процедури відносяться зміст та форма договору, спосіб, місце укладення.
Сутність та правова природа загальноцивільного представництва регулюються положеннями глави 17 ЦК України.
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Отже, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.
Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.
Такий висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 16 грудня 2015 року в справі № 6-688цс15.
Судом встановлено, що позивач користувався спірним автомобілем на правовій основі, що підтверджується відповідною довіреності та вимагає усунути порушення свого права шляхом витребування майна від відповідачів, які володіють його майном, оскільки відповідачами порушується його право користування.
Позивачем не надані докази про те, що з дії відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по укладанню довіреності 16.04.2022 року вчиняли дії якими змусили позивача ОСОБА_1 прийняти рішення по передачі спірного автомобіля.
Покази свідка ОСОБА_8 суд відхиляє, оскільки свідок не був присутнім при обговоренні щодо умов укладання довіреності. Покази щодо погрози до позивача спростовуються іншими письмовими доказами, а саме даними про закриття досудового розслідування за заявою ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 83 ЦПК України сторони скористалися правом подать докази у справі безпосередньо до суду.
Суд відповідно до частини першої ст. 89 ЦПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Розглядаючи позов в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, у відповідності до вимог ст. 13 ЦПК України, оцінюючи їх в сукупності та аналізуючи зміст наведених вище норм права, суд доходить висновку про недоведеність позовних вимог, що є підставою для відмови у позові.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. У разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Представник відповідачів просить суд стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи, а саме витрати на проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 20 355,84 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 гривень.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідачів надано Договір про надання правової допомоги № 16/11/22-2 від 16 листопада 2022 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «Приват юрист» та ОСОБА_5 , Договір про надання правової допомоги № 30/10/23-3 від 30 жовтня 2023 року укладений між Адвокатським об`єднанням «Приват юрист» та ОСОБА_3 та Акт здачі-приймання висновку експерта №2023-25 від 20.11.2025 року за ухвалою від 22.06.2025 року на суму 20 355,84 гривень. (а.с. 59-67).
Таким чином, загальний розмір заявлених до відшкодування судових витрат становить 40 355,84 гривень.
Позивач будь-яких заперечень щодо заявленого розміру судових витрат, їх не співмірності, недоведеності чи необхідності зменшення їх розміру суду не подав.
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі, понесені відповідачами судові витрати, пов`язані з розглядом справи, підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_5 судових витрат у загальному розмірі 40 355,84 гривень, а саме по 20 177,92 гривень на користь кожного відповідача.
Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у зв`язку з відмовою у задоволенні позову в повному обсязі відшкодуванню за рахунок відповідачів не підлягають.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_5 судових витрат у загальному розмірі 40355,84 гривень, а саме по 20177,92 гривень на користь кожного відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 53, 237, 244, 245 ЦК України, ст. 3, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в сумі 20 177,92 гривні на користь ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в сумі 20 177,92 гривні на користь ОСОБА_5 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідачі:
ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя: Н. М. Ваврушак