Справа №339/470/26
2-з/339/4/26
У Х В А Л А
21.09.26 м. Болехів
Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Скригун В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
в с т а н о в и в:
18 вересня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Болехівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способів участі батька у вихованні дитини в якому просить:
1) усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його у вихованні;
2) визначити порядок та способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 , а сааме:
- щовівторка та щочетверга з 16:00 год. до 20:00 год. з правом забирати дитину за місцем її проживання або із закладу дошкільної освіти, проводити з ним час за місцем проживання батька або в інших місцях, призначених для відпочинку та дозвілля дітей, з обов`язком повернення дитини за місцем її проживання до 20:00 год.;
- щосуботи з 09:00 год. до 11:00 год. наступного дня (неділі) з правом забирати дитину за місцем її проживання та проводити з ним час за місцем проживання батька або в інших місцях, призначених для відпоинку та дозвілля дітей, у тому числі з ночівлею за місцем проживання батька, з обов`язком повернення дитини за місцем її проживання до 11:00 год. неділі;
3) надати право на щоденне спілкування з дитиною засобами телефонного, відео та електронного зв`язку з урахуванням режиму дня, навчання, відпочинку та стану здоров`я дитини;
4) зобов`язати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про зміну місця проживання та фактичного перебування дитини, її госпіталізацію, істотне погіршення здоров`я та інші обставини, які можуть становити загрозу життю чи здоров`ю дитини;
5) здійснити розподіл судових витрат по справі між позивачем та відповідачем.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову у вищевказаній цивільній справі. Встановити на період розгляду справи в суді до набрання рішенням суду законної сили тимчасовий порядок та графік спілкування ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_4 згідно з графіком, визначеним рішенням виконавчого комітету Болехівської міської ради від 30.04.2026 № 70, а саме: щовівторка та щочетверга з 16:00 год до 19:30 год.; щосуботи з 10:00 год до 19:30 год з правом батька забирати дитину за місцем її проживання (або з дошкільного навчального закладу) та обов`язком повертати за місцем проживання матері; зобовязати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у реалізації тимчасового порядку спілкування з сином на період розгляду справи.
В заяві позивач ОСОБА_1 посилається на те, що відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні позивача з сином ОСОБА_4 навіть після рішення виконавчого комітета Болехівської міської ради від 30.04.2026, яким затверджено графік побачень.
Судовий розгляд справи може тривати довгий час, а тому тривала відсутність спілкування малолітнього сина ОСОБА_4 з батьком призводить до руйнування психологічного та емоційного зв`язку між ними, створює умови для відчуження дитини від батька, що завдає непоправної шкоди психологічному здоров`ю та інтересам малолітнього сина.
Вважає, що вжиття заходу забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового графіка спілкування не вирішує спору по суті, однак забезпечує збереження сталих емоційних стосунків між батьком і дитиною на період судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, дана заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, передбачено, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріли заяви, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно норм ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно пункту 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
В справах про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною суд має право вжити таких заходів забезпечення позову, як визначення на період розгляду спору графіку побачень дитини з тим з батьків, з яким дитина фактично не проживає (особливо у випадку відчуження дитини від іншого з батьків), встановленням обов`язку вчинити певні дії.
Як зазначав Європейський суд з прав людини, національні органи влади зобов`язані максимально сприяти спілкуванню дитини з тим з батьків, з яким дитина не проживає, при цьому мають бути враховані інтереси, а також права та свободи усіх зацікавлених осіб, із наданням першочергової важливості основним інтересам дитини та її правам. Зволікання у цьому, з урахуванням обставин справи, може мати непоправні наслідки для відносин дитини з тим із батьків, хто не проживає з нею (§ 79-80 рішення ЄСПЛ Мамчур проти України (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року).
Згідно з частиною третьоюстатті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у справі.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача та є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Забезпечення позову в спорах щодо участі у спілкуванні з дитиною має на меті гарантувати дотримання інтересів дитини, створити передумови, які унеможливлять недобросовісну поведінку батьків, забезпечать фундамент для належного виконання судового рішення.
Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
Вказана норма кореспондується із положеннями частини третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (частини перша - третястатті 157 СК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
У статті 3 Конвенції про права дитини (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Частиною третьою статті 9 вказаної Конвенції визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Держава не повинна допускати ситуації, коли один з батьків втрачає доступ до власної дитини протягом тривалого часу за наявності судового спору між батьками.
ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.
Забезпечення найкращих інтересів дитини не виключає можливого втручання у приватне та сімейне життя одного з батьків дитини і не завжди може відповідати найкращим інтересам одного з батьків (постанова Верховного Суду від 2 листопада 2022 року у справі № 686/8535/20).
Подібний висновок зроблено й у постанові Верховного Суду від 8 лютого 2023 року у справі № 501/488/21/21.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що зустрічі та спілкування одного з батьків з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову щодо фізичної опіки над дитиною, враховуючи, що спір виник із сімейних правовідносин (постанови Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 127/31828/19, від 22 червня 2022 року у справі № 757/33742/19-ц, від 24 лютого 2022 року у справі № 361/8355/21, від 31 серпня 2022 року у справі № 545/3933/21, від 26 жовтня 2022 року у справі № 752/1253/22, від 15 листопада 2023 рок у справі № 467/403/22, від 05 грудня 2023 року у справі № 490/2077/23.
Вжиття заходів забезпечення позову в спорах щодо фізичної опіки над дітьми спрямоване на недопущення чи припинення дій одного з батьків, які порушують права іншого на участь у вихованні дитини, контакт з нею. Відчуження одного з батьків можна охарактеризувати як форму психологічного насильства, яке проявляється у необґрунтованому звинуваченні у застосуванні стосовно дитини насильства іншим з батьків або звинуваченні у жорстокій та насильницькій поведінці стосовно одного з батьків, переконанні дитини у тому, що контакт з іншим з батьків є несприятливим для неї, нав`язуванні дитині відчуття, що вона знаходиться в небезпеці під час контакту з одним з батьків, необґрунтованих звинуваченнях на адресу батька, зміна місця проживання без попереднього обговорення тощо.
Підстави забезпечення позову є суб`єктивними та враховуються судом залежно від конкретного випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та забезпеченням якнайкращих інтересів дитини.
Батьківські повноваження належать обом батькам однаковою мірою. Дитина, як правило, однаково любить обох батьків та потребує турботи та підтримки кожного з них.
Батьки і дитина мають право на вільне спілкування один з одним, якщо воно не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і відбувається саме в інтересах дитини.
У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з його батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей з батьком.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19, від 17 травня 2021 року в справі № 761/25101/20, від 15 вересня 2021 року в справі № 752/6099/20.
Системний аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави вважати, що батько, який на час вирішення справи щодо участі у спілкуванні з дитиною, проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.
При визначенні основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склалися відносини, щодо відсутності згоди у здійсненні батьківських прав, зокрема з приводу участі батька у спілкування та вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 .
Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Болехівської міської ради від 30 квітня 2026 року № 70, затверджено висновок про визначення способу участі батька ОСОБА_1 (заявника) у вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спілкуванні з ним за попереднім погодженням батьків у місці за вибором сторін, а саме: щовівторка та щочетверга з 16:00 год до 19:30 год.; щосуботи з 10:00 год до 19:30 год з правом батька забирати дитину за місцем її проживання (або з дошкільного навчального закладу) та обов`язком повертати за місцем проживання матері.
Однак, згідно заяви від 18 серпня 2026 року позивач звертався до ВП №1 (м.Долина) Калуського РВП, щодо перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_4 та невиконання вищевказаного рішення
За результатами вивчення матеріалів заяви, суд знайшов достатніми і обґрунтованими доводи заяви про те, що відсутність стабільних контактів батька і малолітнього сина ОСОБА_4 дійсно створює загрозу втрати безпосереднього емоційного контакту дитини з батьком, що в подальшому може утруднити виконання можливого рішення суду про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.
А тому суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, виходить із необхідності дотримання найкращих інтересів малолітньої дитини, з урахуванням її віку, фізіологічних потреб, стану здоров`я та необхідності забезпечення збереження емоційного зв`язку з обома батьками.
З огляду на викладене, з урахуванням права батька на особисте спілкування з дитиною та відсутності обставин, які б свідчили, що таке спілкування має негативний вплив на нормальний розвиток дитини, суд дійшов висновку, про задоволення заяви про забезпечення позову.
Застосування судом відповідного заходу забезпечення позову не порушить прав матері та дитини, оскільки забезпечення позову є процесуальною дією тимчасового характеру і не є вирішенням позову по суті спору.
Керуючись статтями 149-154, 157 ЦПК України, суд
П о с т а н о в и в:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовільнити.
На час розгляду судової справи № 339/470/26 (провадження № 2/339/317/26) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Болехівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способів участі батька у вихованні дитини встановити на період розгляду справи в суді до набрання рішенням суду законної сили тимчасовий порядок та графік спілкування ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_4 згідно з графіком, визначеним рішенням виконавчого комітету Болехівської міської ради від 30 квітня 2026 року № 70, а саме:
1) щовівторка та щочетверга з 16:00 год до 19:30 год.;
2) щосуботи з 10:00 год до 19:30 год з правом батька забирати дитину за місцем її проживання (або з дошкільного навчального закладу) та обов`язком повертати за місцем проживання матері.
Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у реалізації тимчасового порядку спілкування з сином на період розгляду справи.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Копію ухвали про забезпечення позову невідкладно направити всім учасникам справи та для виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 .
Суддя: Скригун В. В.