Справа № 420/1939/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Білозерської селищної військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білозерської селищної військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, в якому просить:
- Визнати протиправною бездіяльність Білозерської селищної військової адміністрації Херсонського району Херсонської області щодо ненадання позивачу копій рішень Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна.
- Зобов`язати Білозерську селищну військову адміністрацію Херсонського району Херсонської області надати позивачу копії всіх 63 рішень Комісії, прийнятих до 15.10.2025, разом із протоколами засідань Комісії та додатками до них.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що розпорядженням начальника Білозерської селищної військової адміністрації від 22.08.2023 №326 утворено Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна. Відповідачем офіційно повідомлено, що станом на 15.10.2025 Комісією прийнято 63 рішення щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на загальну суму 93 368 550 грн. 16.12.2025 Позивачем подано окремий запит про надання копій рішень Комісії, прийнятих за результатами розгляду заяв щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна. У відповідь на зазначені запити Відповідачем було надано значний масив розпоряджень начальника військової адміністрації (близько 75 документів), серед яких містилися також окремі протоколи засідань Комісії, надані разом із відповідними розпорядженнями. Водночас надані документи не охоплювали повного періоду діяльності Комісії, не містили всіх рішень, прийнятих до 15.10.2025, та не забезпечували надання повного обсягу запитуваної інформації, у зв`язку з чим Позивач фактично був позбавлений можливості отримати всі копії рішень Комісії, що є предметом його запиту. Таким чином, Відповідач, надаючи вибіркові документи та фрагментарну інформацію, допустив часткове та неналежне виконання обов`язку щодо надання публічної інформації, що за своїм змістом є протиправною бездіяльністю. 05.01.2026 року Позивач повторно звернувся до Відповідача із запитом про надання саме копій усіх 63 рішень Комісії, прийнятих до 15.10.2025. У відповіді від 23.01.2026 №01-20/21 Відповідач офіційно визнав, що рішення Комісії є актами індивідуальної дії, а розпорядження начальника військової адміністрації мають похідний характер. Водночас копії самих 63 рішень Комісії Позивачу надані не були. У відповідях Відповідача на запити Позивача, зокрема у відповідях, якими надавалися копії розпоряджень начальника Білозерської селищної військової адміністрації, було надано копії розпоряджень №986 та №988, у яких прямо зазначено: «Розглянувши протокол Комісії від 15.08.2024 №57…». До кожного з зазначених розпоряджень долучено додатки - розрахунки сум компенсації, які підписані усіма членами Комісії, мають повні реквізити та містять детальні фінансові розрахунки. Наведені документи беззаперечно підтверджують існування письмових рішень Комісії, оформлених у формі протоколів засідань та додатків до них, проте копії яких Відповідач відмовляється надавати Позивачу. Надання Відповідачем похідних управлінських актів (розпоряджень) замість первинних рішень Комісії є підміною предмета запиту та формою неправомірної відмови у доступі до публічної інформації. Сукупність дій Відповідача свідчить про системне ухилення від виконання обов`язку щодо надання повної та достовірної публічної інформації, що є протиправною бездіяльністю.
Ухвалою від 02.02.2026 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 18.09.2026 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів від 05.09.2026 року (вхід. від 07.09.2026 року) - залишено без задоволення.
16.03.2026 року від представника відповідача Білозерської селищної військової адміністрації Херсонського району Херсонської області надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого останній з позовними вимогами не погоджується та просить у задоволенні позову відмовити. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Відповіді, які відповідач надав за наслідками розгляду публічних запитів позивача, свідчать про належне виконання ним своїх обов`язків як розпорядника публічної інформації. Зважаючи на зміст запитуваної позивачем інформації, аргументи, які він навів, не доводять того, що відповідач допустив бездіяльність чи протиправні дії. Як наслідок, немає підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача повторно надати запитувані документи, отже, у задоволенні позовних вимог слід відмовити. Таким чином, дії відповідача повністю відповідають вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації» та здійснені у межах і спосіб, визначені чинним законодавством. Надання відповіді позивачу у встановлений законом строк свідчить про добросовісність дій відповідача, належне виконання обов`язків розпорядника публічної інформації та відсутність будь-якого наміру обмежити право позивача на доступ до інформації. Отже, Білозерська СВА діяла правомірна та виключно в межах визначеної законом компетенції, забезпечивши реалізацію права запитувача на доступ до публічної інформації у спосіб, прямо передбачений Законом України «Про доступ до публічної інформації». Підстави для визнання дій відповідача протиправними або такими, що порушують права та законні інтереси позивача, відсутні. Крім того, позивач направив електронною поштою, на адресу відповідача запит у форматі Word, тобто в електронному вигляді. У вказаному запиті відсутній як фотовідбиток механічного підпису особи, так і електронний цифровий підпис, хоча документи і подані електронною поштою. Фактично це унеможливлює ідентифікувати особу запитувача публічної інформації. Відповідно запит позивача не відповідає приписам ч. 5 ст.19 Закону № 2939-VI, що є підставою для відмови у розумінні ст. 22 Закону № 2939-VI, оскільки запит був поданий в формі електронного документу без обов`язкового реквізиту - електронного цифрового підпису. При цьому, вимога позивача про зобов`язання надати документи направлена на порушення дискреційних функцій відповідача та задоволенню не підлягає.
16.03.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що предметом спору у цій справі є не сам по собі факт надання будь-якої відповіді на запит, а належне виконання Відповідачем обов`язку надати саме ті документи, які були предметом запиту, а саме копії документів, якими оформлено рішення Комісії про нарахування компенсації у вигляді житлового сертифіката щодо 63 заяв, за якими рішення були прийняті до 15.10.2025. У запиті від 16.12.2025 було прямо зазначено прохання надати копії всіх рішень Комісії. У повторному запиті від 05.01.2026 додатково уточнено, що предметом запиту є саме документи, якими оформлено рішення Комісії щодо тих 63 заяв, за якими рішення були прийняті до 15.10.2025, а в разі оформлення таких рішень у формі протоколів, витягів із протоколів або окремих рішень по кожній заяві - копії саме таких документів у повному обсязі. Отже, предмет запиту був визначений чітко, конкретно та однозначно і не допускав довільного тлумачення. При цьому повторний запит не був новим зверненням по суті. Він стосувався тих самих документів, які були запитані раніше, і був спрямований на усунення будь-яких можливих непорозумінь щодо змісту запитуваної інформації після того, як Відповідач не надав належної відповіді на первинний запит. Тобто повторний запит був уточненням і повторною вимогою надати ті самі документи, які не були надані раніше. Зі змісту відзиву вбачається, що: рішення Комісії існують; рішення Комісії оформлюються у формі протоколів; такі рішення є первинними щодо розпоряджень начальника військової адміністрації, які видаються на їх виконання; розпорядження начальника військової адміністрації мають похідний характер та видаються на виконання рішень Комісії. За наведених обставин саме копії документів, якими оформлено рішення Комісії щодо 63 заяв, а не лише розпорядження начальника військової адміністрації, мали бути надані Позивачу у відповідь на запит. Твердження про повне задоволення запиту не узгоджується з правовою позицією самого Відповідача. Якщо розпорядження не замінюють рішень Комісії, то надання розпоряджень саме по собі не може свідчити про належне виконання обов`язку щодо надання копій документів, якими оформлено рішення Комісії. Саме така підміна предмета запиту і становить суть спірного порушення у цій справі. Позивач прямо уточнив, що просить надати не розпорядження начальника військової адміністрації, а саме документи, якими оформлено рішення Комісії, прийняті до 15.10.2025, а якщо такі рішення документально оформлені у складі протоколів, витягів з протоколів або додатків - то копії саме цих документів у повному обсязі. Таким чином, повторне звернення не змінювало предмета первинного запиту, а лише конкретизувало його у відповідь на фактичне ненадання саме тих документів, які були запитані від самого початку. Позивач не просив створити нову інформацію, не просив проводити аналітичну обробку, узагальнення або надавати правові роз`яснення. Позивач просив надати вже існуючі документи - копії документів, якими оформлено рішення Комісії, які, як прямо зазначає сам Відповідач, оформлювалися у формі протоколів та були підставою для видання розпоряджень начальника військової адміністрації. Запитувані документи перебували або мали перебувати у володінні, користуванні чи розпорядженні саме Відповідача як суб`єкта, при якому функціонувала Комісія та який реалізовував її рішення шляхом видання похідних управлінських актів. У випадку, коли запитувані документи існують, перебувають у володінні розпорядника та не віднесені законом до інформації з обмеженим доступом, їх надання є виконанням прямо встановленого законом обов`язку розпорядника інформації. Отже, у даному випадку питання не стосується сфери вільного розсуду Відповідача, а стосується належного виконання ним обов`язку надати документи, якими оформлено рішення Комісії. Сам по собі факт направлення листів або надання частини документів не є достатнім для висновку про належне виконання обов`язку розпорядника інформації. У цій справі значення має не лише факт відповіді як такий, а її зміст та відповідність предмету запиту. Якщо розпорядник інформації не надає саме ті документи, які були прямо запитані, а натомість надає інші документи, така поведінка не може вважатися належним виконанням обов`язку щодо надання публічної інформації. У даному випадку протиправна бездіяльність Відповідача полягає саме у ненаданні Позивачу копій документів, якими оформлено рішення Комісії, попри неодноразові звернення та попри підтверджене самим Відповідачем існування таких рішень.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 03.12.2025 року ОСОБА_1 направив до Білозерської селищної військової адміністрації Херсонського району Херсонської області запит на публічну інформацію, у якому просив надати таку інформацію: 1. Прізвища, імена та по батькові осіб, за заявами яких прийнято рішення про надання компенсації у вигляді житлового сертифіката. 2. Адреси пошкодженого або знищеного житлового майна, щодо якого прийнято рішення про компенсацію. 3. Суми компенсації, призначені кожній особі. 4. Найменування та реквізити рішень, якими такі компенсації були призначені.
Листом від 09.12.2025 № 01-20/4978 Білозерською селищною військовою адміністрацією Херсонського району Херсонської області надано відповідь, у якій зазначено, що постанова КМУ від 13.06.2023 №624 «Деякі питання забезпечення функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (Далі постанова), не передбачає іншого способу отримання інформації про інших осіб за запитами громадян окрім як на веб-порталі відкритих даних в порядку Передачі публічної інформації з Реєстру пошкодженого та знищеного майна внаслідок вчинення відповідних дій держателем сайту Мінрозвитку.
09.12.2025 року ОСОБА_1 направив до Білозерської селищної військової адміністрації Херсонського району Херсонської області запит на публічну інформацію, у якому просив надати інформацію стосовно комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а саме: 1. Копію Положення про комісію; 2. Копії розпоряджень про затвердження положення, персонального складу комісії, змін складу комісії.
Листом від 15.12.2025 № 01-20/5050 Білозерською селищною військовою адміністрацією Херсонського району Херсонської області надано відповідь, у якій зазначено, що на виконання Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», відповідних постанов Кабінету Міністрів України з цього питання розпорядженням начальника селищної військової адміністрації від 22 серпня 2023 року № 326 «Про утворення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на території Білозерської селищної громади» утворено відповідну комісію та затверджене Положення про неї (копії розпоряджень додаються). Надсилаємо також копії розпоряджень начальника селищної військової адміністрації щодо внесення змін у складі вищезазначеної комісії. До листа додано додатки на 19 аркушах.
16.12.2025 року ОСОБА_1 направив до Білозерської селищної військової адміністрації Херсонського району Херсонської області запит на публічну інформацію, у якому заявник вказав, що відповідно до оприлюдненої публічною інформації на сайті Білозерської селищної ради, станом на 15 жовтня 2025 року по 63 заявам прийнято рішення про нарахування компенсації у вигляді житлового сертифіката на загальну суму 93 368,55 тис. грн.
У зв`язку з діяльністю комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на території Білозерської селищної ради, просив надати:
Копії усіх рішень Комісії про нарахування компенсації у вигляді житлового сертифіката (якщо їх 63 - прошу надати усі 63 рішення) включно з прізвищами, іменами, по батькові одержувачів та адресами відповідних зруйнованих об`єктів.
Відповідно до частини п`ятої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, умови отримання коштів, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, які отримали ці кошти, а також володіння, користування чи розпорядження державним або комунальним майном. Рішення комісії є актами індивідуальної дії, що створюють бюджетні зобов`язання, визначають одержувачів коштів та об`єкти нерухомості. Будь-яке посилання на Закон України «Про захист персональних даних» або інші обмеження доступу є неправомірним у цьому випадку.
Просив надати запитувану інформацію у формі належним чином завірених копій документів (щоб уникнути надання документів неналежної якості, як в останній наданій вами відповіді) у форматі PDF шляхом направлення їх на вказану адресу електронної пошти.
Листом від 04.01.2026 № 01-20/5050 Білозерською селищною військовою адміністрацією Херсонського району Херсонської області надано відповідь про надання копій рішень комісії, згідно з додатком. До листа додано додатки на 74 аркушах.
05.01.2026 року ОСОБА_1 направив до Білозерської селищної військової адміністрації Херсонського району Херсонської області запит на публічну інформацію, у якому заявник просив надати:
1. Копії саме тих 63 рішень Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, які були прийняті до 15 жовтня 2025 року та інформація про які була оприлюднена Білозерською селищною радою як про 63 заяви, за якими прийнято рішення про нарахування компенсації у вигляді житлових сертифікатів на загальну суму 93 368,55 тис. грн.
У разі якщо рішення Комісії оформлювалися у формі: - протоколів засідань Комісії; - витягів з протоколів; - окремих рішень по кожній заяві, прошу надати копії таких документів у повному обсязі. Для кожного рішення Комісії прошу, щоб документ містив: - дату та номер рішення (протоколу); - склад Комісії, присутній на засіданні; - прізвище, ім`я та по батькові заявника; - адресу знищеного (пошкодженого) об`єкта нерухомого майна; - суму нарахованої компенсації; - підписи голови та секретаря Комісії.
23.01.2026 року листом № 01-20/21 Білозерською селищною військовою адміністрацією Херсонського району Херсонської області надано відповідь, в якій зазначено наступне.
Рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна за заявами, інформація про які була оприлюднена Білозерською селищною радою як 63 заяви із загальною сумою компенсації 93 368,55 тис. грн та які були прийняті до 15 жовтня 2025 року (включно), оформлювалися у формі протоколів засідань Комісії та розпоряджень начальника селищної військової адміністрації відповідно до Положення про Комісію та розпорядчих актів, що регламентують її діяльність.
З урахуванням положень частини п`ятої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а також правової природи рішень Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна як актів індивідуальної дії, що є підставою для виникнення бюджетних зобов`язань, повідомляємо наступне.
Рішення Комісії приймаються колегіальним органом в межах наданих йому повноважень та оформлюються у формі протоколів засідань Комісії. Протокол засідання Комісії містить у собі інформацію про заявника на отримання компенсації (ПІБ), інформацію про обстеження об`єкта, номер електронної справи, номер поданої заяви та рішення комісії. Водночас, відповідно до вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також з урахуванням особливостей здійснення повноважень військовими адміністраціями, затвердження та реалізація рішень колегіальних органів, що тягнуть за собою фінансові та організаційні наслідки, здійснюється шляхом видання розпоряджень начальника військової адміністрації.
Таким чином, розпорядження начальника Білозерської селищної військової адміністрації є похідними управлінськими актами, що видаються на виконання та з метою реалізації рішень Комісії, але не підміняють і не замінюють самі рішення Комісії як первинні акти індивідуальної дії.
З огляду на викладене, Білозерська селищна військова адміністрація повідомляє про надання копій розпоряджень Комісії виключно в межах масиву з 63 рішень, які стосуються заяв, за якими прийнято рішення до 15 жовтня 2025 року про нарахування компенсації у вигляді житлових сертифікатів.
Документи містять реквізити:
дату та номер рішення (номер та дату протоколу, номер та дату розпорядження);
ПІБ заявника;
номер заяви на отримання компенсації.
Копії рішень надаються у форматі PDF, шляхом направлення на електронну адресу, зазначену у Вашому запиті.
Додатково повідомлено, що відповідальними за організацію роботи Комісії та зберігання її матеріалів є посадові особи, визначені розпорядженням начальника Білозерської селищної військової адміністрації.
Розглядаючи даний спір, суд виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно ст. 3 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.
Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.
Згідно ст. 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Письмовий запит подається в довільній формі.
Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно нормам Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
При цьому, запит на інформацію має за мету забезпечення права на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених ЗУ «Про доступ до публічної інформації», та інформації, що становить суспільний інтерес.
Згідно ст. 23 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву"). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10 грудня 2020 року по справі № 9901/105/20 вказала, що відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою (пункт 3 частини четвертої статті 22 Закону № 2939-VІ), тобто у відмові розпорядник інформації зобов`язаний обґрунтувати наявність підстав для обмеження у доступі до публічної інформації, встановлені шляхом застосування «трискладового тесту», передбаченого частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI.
Обмеження доступу до конкретної інформації, яка є в її розпорядника, допускається за умови застосування цим розпорядником вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону №2939-VІ у сукупності. Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї з наведених вище трьох підстав означає, що відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 9901/510/18, від 10 грудня 2019 року у справі № 9901/249/19 та від 10 грудня 2020 року у справі № 9901/105/20).
При цьому відповідно до ч. 8 ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 неодноразово (16.12.2025 року, 05.01.2026 року) звертався до Білозерської селищної військової адміністрації Херсонського району Херсонської області із запитами на публічну інформацію задля отримання копії усіх рішень Комісії про нарахування компенсації у вигляді житлового сертифіката (якщо їх 63 - надати усі 63 рішення) включно з прізвищами, іменами, по батькові одержувачів та адресами відповідних зруйнованих об`єктів.
Однак, ані листом від 04.01.2026 № 01-20/5050, ані листом від 23.01.2026 року № 01-20/21, які надані у відповідь на запити від 16.12.2025 року та 05.01.2026 року, Білозерською селищною військовою адміністрацією Херсонського району Херсонської області не надано рішень Комісії про нарахування компенсації у вигляді житлового сертифіката.
Суд зазначає, що відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, є публічною інформацією, відкритою інформацією та підлягає наданню, крім випадків, встановлених законом, за запитами фізичних та юридичних осіб.
При цьому, надання у відповідь на запити ОСОБА_1 копій розпоряджень начальника Білозерської селищної військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, якими розглянуто протоколи комісії розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та вирішено надати компенсацію за знищений об`єкт нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до заяв громадян у вигляді житлового сертифіката та зобов`язано комісію підготувати і затвердити розрахунки компенсації, не є свідченням надання відповідачем інформації, яка запитувалась.
Є безпідставними посилання відповідача на те, що запит був поданий в формі електронного документу без обов`язкового реквізиту - електронного цифрового підпису, оскільки з матеріалів справи слідує, що відповідач, розглядаючи запити позивача не посилався на вказані обставини, та не відмовляв у їх задоволенні з підстав недотримання вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
Крім того, з наданих до суду протоколів перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису слідує, що запити ОСОБА_1 подавались засобами електронного зав`язку та містили електронний підпис.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що запити ОСОБА_1 від 16.12.2025 року та від 05.01.2026 року розглянуті Білозерською селищною військовою адміністрацією Херсонського району Херсонської області неналежним чином, та без урахування всіх обставин, що мали значення для його розгляду.
За таких підстав, оскільки розгляд запиту передбачає з`ясування обставин, зокрема, щодо дотримання приписів Закону України «Про доступ до публічної інформації», суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання Білозерської селищної військової адміністрації Херсонського району Херсонської області повторно розглянути запити на публічну інформацію від 16.12.2025 року та 05.01.2026 року та надати відповідь по суті з урахуванням висновків суду у цій справі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 ст.139 КАС України передбачено, зокрема, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Задовольняючи позов частково, суд відповідно до ст.139 КАС України стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн, враховуючи при цьому протиправність бездіяльності відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Білозерської селищної військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (вул. Свободи, 87, смт. Білозерка, Херсонський район, Херсонська область, 75000, код ЄДРПОУ 45064918) - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Білозерської селищної військової адміністрації Херсонського району Херсонської області щодо неналежного розгляду запитів на інформацію ОСОБА_1 від 16.12.2025 року та від 05.01.2026 року.
Зобов`язати Білозерську селищну військову адміністрацію Херсонського району Херсонської області повторно розглянути запити на публічну інформацію ОСОБА_1 від 16.12.2025 року та від 05.01.2026 року та надати відповіді по суті з урахуванням висновків суду у цій справі.
У решті позову - відмовити.
Стягнути з Білозерської селищної військової адміністрації Херсонського району Херсонської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів