Справа № 766/13425/26
н/п 2/766/13385/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про залишення позовної заяви без руху
07 вересня 2026 року Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Майдан С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про виділ частки майна в натурі,
встановив:
Позивачка звернулася до суд із позовом до ОСОБА_3 про виділ частки майна в натурі.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачкою судовий збір не сплачено, однак, подано клопотання про звільнення її від сплати судового збору, обгрунтовуючи тим, що згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 01.07.2025 року вартість майна, яке є предметом спору, становить 318 968,35 грн. Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру у розмірі 1% від ціни позову, а саме - 3 189,68 грн. Проте, позивач зазначає, що має такий матеріальний стан, який не дозволяє здійснити одноразовий платіж такої суми, так як є пенсіонеркою, жодного доходу окрім пенсії не отримує, а розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивачки. Даний факт об`єктивно впливає на неможливість позивача сплатити судовий збір в повному обсязі, що є перешкодою до доступу до правосуддя.
Суд, розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, дійшов наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частиною 2 ст. 133 ЦПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі зокрема, за умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік. Суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Разом із тим, Верховний Суд зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 року у справі №585/2357/19 дійшов висновку, що при вирішенні питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Позивачкою на підтвердження свого тяжкого майнового стану подано довідку про ходи № 5013 6048 3600 2036 від 10.08.2026 року, про те, що вона перебуває на обліку в Херсонському об`єднаному управлінні ПФУ в Херсонській обл. і отримує пенсію за вiком та її річний дохід за минулий 2025 рік склав 53 213 гривень.
В той же час, позивачкою не надано інших відомостей щодо матеріального стану, зокрема довідок про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо, що унеможливлює вирішення питання про звільнення позивачки від сплати судового збору.
Таким чином, суд вважає, що позивачкою не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для звільнення сплати судового збору.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, з врахуванням відсутності достатніх доказів, та вважає за можливим, з урахуванням майнового стану позивачки, зменшити розмір судового збору, що не є порушенням права позивачки на справедливий судовий захист.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн.
Відповідно до п.1.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640,00 грн).
Таким чином, недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн., та подання платіжного доручення, квитанції, тощо.
Без усунення вказаних недоліків позовна заява не може бути прийнята судом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом строк позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
Керуючись ст.175, 176, 177, 185 ЦПК України,-
ухвалила:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про виділ частки майна в натурі- залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме: сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1331,20 грн, у п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху та роз`яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали направити позивачу для усунення зазначених недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.І.Майдан