Справа № 732/862/26
Провадження № 2/732/550/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Бойко А. О.,
у присутності секретаря судового засідання - Пінчук С. М.,
розглянувши в залі суду в м. Городня за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Ідея Банк» через свого представника Заставну Ольгу Василівну звернулося до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому представник позивача просила стягнути з відповідача на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором №М75.00616.012227618 від 25.09.2025 у розмірі 199599,50 грн. Також ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 25 вересня 2025 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №М75.00616.012227618. За змістом договору банк надає клієнту кредит на споживчі цілі, а клієнт отримує його на наступних умовах: тип кредиту - цільовий, сума кредиту - 150000,00 грн, процентна ставка - 89.99 % річних, строк кредиту - 60 місяців. Пунктом 2.1. кредитного договору визначено, що нанесенням власноручного підпису під цим договором, позичальник погоджується з тим, що ДКБОФО та Тарифи, які є невід`ємною частиною ДКБОФО, Графік щомісячних платежів (надалі - Додаток №1) є невід`ємними складовими цього договору та зобов`язується виконувати їх умови та підтверджує, що в день укладення цього договору за його вибором йому надано ДКБОФО та Тарифи, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
АТ «Ідея Банк» зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 150000,00 грн шляхом перерахування цієї суми на рахунок останнього, відкритий в АТ «Ідея Банк». Відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання, у зв`язку із чим виникла заборгованість, яка становить 199599,50 грн, з яких: 150000,00 грн - прострочений борг, 49599,50 грн - прострочені проценти.
Ухвалою судді від 16 червня 2026 року справу прийнято до провадження судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О. та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 03 липня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.
У судове засідання представник позивача не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи позивач повідомлений належним чином. У позовній заяві представник просила справу розглянути за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення (а. с. 6).
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою місця його реєстрації згідно із відповіддю відділу ЦНАП Городнянської міської ради Чернігівської області № 388 від 11.06.2026: АДРЕСА_2 (а. с. 89). Згідно із відміткою поштового відділення зв`язку поштове відправлення з судовою повісткою про виклик у судове засідання на 21.09.2026 отримано адресатом (а. с. 98).
Від відповідача відзиву на позов не надійшло, про поважні причини неявки суд не повідомлений. Заяв чи клопотань також не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 в розумінні ст. 130 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, не подав відзиву на позов, представник позивача не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановлена відповідна ухвала від 21.09.2026.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, а тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.
Судом установлено, що 25 вересня 2025 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № М75.00616.012227618. Договір підписаний ОСОБА_1 власноручним підписом (а. с. 53-60).
Відповідно до п.1.1.- 1.5. договору банк надає клієнту кредит на споживчі цілі, а клієнт отримує його на наступних умовах: тип кредиту - цільовий, сума кредиту - 150000,00 грн, процентна ставка - 89.99 % річних, строк кредиту - 60 місяців.
Процентна ставка є розміром плати за користування кредитними коштами, становить 89,99 процентів річних, що складає 0,25 процентів у день та є фіксованою. Нарахування процентів здійснюється за методом «факт/факт» починаючи з дати надання кредиту. Графік позичальника (Додаток 1) до цього договору в розрізі сум погашення кредиту і процентів є невід`ємною частиною договору. Нарахування процентів припиняється з настанням терміну повернення кредиту, а також у інших випадках, передбачених законом. Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту (п.1.6. договору).
Відповідно до п.1.7. договору банк надає кредит позичальнику для власних потреб, шляхом переказу коштів у розмірі 150000,00 грн на рахунок позичальника ОСОБА_1 НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «Ідея Банк». Датою видачі кредиту є дата зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника.
Дата повернення кредиту - 25.09.2030 включно. Повернення заборгованості за договором здійснюється через рахунок НОМЕР_2 , відкритий у банку відповідно до порядку повернення кредиту, згідно з Додатком №1. Датою оплати по кредиту є надходження коштів на рахунок банку (п.1.8. договору).
У випадку коли позичальник допустив прострочення чергового платежу, з дня наступного за днем платежу згідно із Графіком, на прострочену суму кредиту нараховується процентна ставка 89,99 процентів річних (п.1.9. договору).
Згідно із п.1.11.2. договору банк має право вимагати дострокового повернення позичальником кредиту за цим договором в повному обсязі у випадку затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів на один календарний місяць. Сторони домовилися, що виникнення зобов`язання позичальника достроково повернути кредитору всю заборгованість за цим договором з вказаних вище підстав, тягне за собою виконання всіх передбачених цим договором платіжних зобов`язань позичальника в строк, що зазначений у відповідній вимозі банку, яка надсилається позичальнику в порядку, передбаченому п.16 договору. В разі надіслання банком вимоги про дострокове погашення заборгованості - термін повернення кредиту та виконання інших грошових зобов`язань за договором є таким, що настав.
Пунктами 2., 2.4. кредитного договору визначено, що нанесенням власноручного підпису під цим договором, позичальник акцептує Публічну пропозицію про приєднання до ДКБОФО та погоджується з тим, що ДКБОФО та Тарифи, які є невід`ємною частиною ДКБОФО, Графік щомісячних платежів (надалі-Додаток №1) є невід`ємними складовими цього договору та зобов`язується виконувати їх умови та підтверджує, що в день укладення цього договору за його вибором йому надано ДКБОФО та Тарифи, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Сторонами також узгоджено та підписано порядок щомісячних платежів за кредитним договором (а. с. 61-64).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, які регулюють відносини за договором позики, якщо інше не встановлено §2 глави 71 Цивільного кодексу України, або не випливає із суті кредитного договору
На підтвердження факту видачі відповідачу кредитних коштів позивачем надано платіжну інструкцію №9682466 від 25 вересня 2025 року, згідно якої сума платежу - 150000,00 грн; код платника: [номер приховано], платник: ОСОБА_1 , рахунок платника: НОМЕР_2 , надавач платіжних послуг платника: АТ «Ідея Банк»; код отримувача: [номер приховано]: отримувач: ОСОБА_1 , рахунок отримувача: НОМЕР_2 , надавач платіжних послуг отримувача: АТ «Ідея Банк»; призначення платежу - видача кредиту згідно кредитного договору №М75.00616.012227618 від 25.09.2025, ПІБ ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 (а. с. 72).
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов`язання відповідно до умов договору шляхом надання відповідачу грошових коштів у визначеному розмірі.
Відповідач, всупереч умовам кредитного договору, взяті на себе зобов`язання виконував не належним чином, допустивши порушення умов договору, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем.
Позивач вказує, що заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується випискою по рахунку відповідача та довідкою-розрахунком заборгованості.
Дослідженням довідки-розрахунку заборгованості судом установлено, що виходячи з розрахунків позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором №М75.00616.012227618 від 25.09.2025 станом на 22.04.2026 становила 199599,50 грн, з яких: 150000,00 грн - основний борг, 49599,50 грн - прострочені проценти (а. с. 74 ).
З наданої позивачем банківської виписки по рахунку відповідача НОМЕР_2 за період з 01.01.2000 по 21.04.2026 убачається, що відповідачем здійснювалися періодичні платежі на погашення відсотків по кредиту, що свідчить про його дії, спрямовані на виконання умов договору, а отже, і на визнання ним факту укладення кредитного договору(а. с. 73).
Такий висновок узгоджується з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду справи № 127/23910/14-ц, постанова від 23 грудня 2020 року, у якій вказано про те, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
04 березня 2026 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, а саме протягом 30 календарних днів з дня направлення вказаної вимоги достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, та інші платежі за кредитним договором на день повного погашення заборгованості, яка станом на 04.03.2026 становила 199599,50 грн (а. с. 75).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частинами 1, 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).
Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь іншої сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Звертаючись до суду, позивачем надані належні, достатні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 вказано, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Доказів розірвання або визнання недійсним/нікчемним договору №М75.00616.012227618 від 25.09.2025 в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 ЦК України зазначений договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростований, будь-яких належних та допустимих доказів на спростування доводів та вимог позивача щодо розміру заборгованості суду не надано.
Враховуючи, що відповідачем були порушені взяті зобов`язання щодо порядку та строків оплати за договором кредиту №М75.00616.012227618 від 25.09.2025, а тому з останнього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у заявленому позивачем розмірі.
Задовольнивши позов, суд вирішує долю судових витрат, понесених позивачем.
Частиною 1 ст. 133 ЦК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Керуючись статтями 2, 5, 11, 13, 16, 525, 530, 536, 611, 629, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України та статтями 10, 12, 77, 81, 133, 141, 247, 264, 265, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором №М75.00616.012227618 від 25.09.2025 у розмірі 199599,50 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
Направити ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням, копію заочного рішення протягом двох днів з дня його проголошення і роз`яснити, що він має право протягом тридцяти днів з дня його проголошення, подати до суду заяву про перегляд заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення складене і підписане 21.09.2026.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк» (адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ).
Суддя А. О. Бойко