СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
21 вересня 2026 року Справа № 480/6039/26
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Соп`яненко О.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Сумського окружного адміністартивного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 07.08.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Представником відповідача було надано суду заяву про залишення позову без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Вказував, що позивача було ознайомлено під підпис про всі виплати, які йому підлягали у зв`язку із звільненням. Інформація щодо сум та видів виплат містилась в грошовому атестаті та письмовому повідомленні щодо належних сум
У подальшому ухвалою суду від 08.09.2026 позовну заяву залишено без руху на підставі ч.13 ст.171 КАС України у зв`язку з пропуском строку звернення позивачем.
На виконання вимог суду, представником позивача було надано суду заяву, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду у даній справі.
Заява обгрунтовується тим, що позивачем не було одержано ним письмового повідомлення який розмір прожиткового мінімуму був застосований при розрахунку грошового забезпечення заявника, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань інших щомісячних основних та додаткових видів 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, інформації про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022, 01 січня 2023 року за останньою займаною посадою заявника, з обов`язковим зазначенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та розмір у %, інформацію щодо тарифного розряду, згідно з яким розраховується посадовий оклад заявника з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року. Лише після отримання відповіді на адвокатський запит 08.05.2026 позивачу фактично стало відомо про порушення свого права.
Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.06.2026 у справі № 520/25416/25 суд вважає, що якщо звернення до суду обґрунтовано положеннями частини другої статті 233 КЗпП України, якою для подання позову встановлено тримісячний строк і чітко унормовано момент початку перебігу такого строку - одержання "письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні", водночас суди перевірили і достеменно встановили момент отримання позивачем грошового атестата, який у межах спірних правовідносин підпадає під визначення такого "письмового повідомлення", то тримісячний строк звернення до суду, установлений цією ж нормою, слід пов`язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому у спірний період сум (у розглядуваній справі - з 19 липня 2022 року до 19 травня 2023 року), як про це зазначила Судова палата в постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23, однак в ці три місяці належить включати й період від дня отримання позивачем грошового атестата до вчинення ним будь-яких інших юридично значимих дій, що слугують меті звернення до суду з позовом у порядку, передбаченому частиною другою статті 233 КЗпП України. Таким чином, у частині другій статті 233 КЗпП України законодавець визначив строк у три місяці, протягом якого звільнена особа має право вжити заходів щодо отримання необхідної інформації, пов`язаної з оплатою праці, та за необхідності звернутися до суду.
Обґрунтовуючи доводи щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, відповідач зазначає, що 30.03.2026 позивачу вручено грошовий атестат та лист-повідомлення із відомостями про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення, а тому саме з цієї дати розпочався перебіг тримісячного строку звернення до суду.
Суд звертає увагу, що відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 29.12.2025 у справі № 580/9034/24, грошовий атестат за своєю правовою природою є документом, який підтверджує остаточний розрахунок із військовослужбовцем на день виключення його зі списків особового складу, однак не містить відомостей про нарахування та виплату грошового забезпечення з розшифровкою його складових за попередні періоди служби.
При цьому Верховний Суд зазначив, що грошовий атестат відображає лише фактично виплачені суми станом на дату звільнення та не забезпечує особі можливості отримати повну, достовірну та зрозумілу інформацію про склад і розмір грошового забезпечення за попередні періоди, у зв`язку з чим не може вважатися належним джерелом інформації для встановлення факту порушення права у відповідній частині.
Аналогічну позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 03.05.2026 у справі № 240/15039/25, де КАС ВС наголосив: ключовим орієнтиром для обчислення строку звернення до суду є момент ознайомлення особи з документом, який містить повну, зрозумілу та достовірну інформацію про складові нарахованого і виплаченого грошового забезпечення. Отримання виплат саме по собі не завжди дає змогу оцінити правильність їх розрахунку. Якщо особа не має достатньої інформації про застосовані показники та коефіцієнти (зокрема, про розмір прожиткового мінімуму та тарифні коефіцієнти, що були покладені в основу розрахунку, тощо), вона позбавлена можливості встановити, чи були нарахування здійснені законно.
Суд зазначає, що момент, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, не може автоматично пов`язуватися виключно з датою ознайомлення з грошовим атестатом, якщо такий документ не містить достатньої інформації для оцінки правильності здійснених нарахувань.
З огляду на викладене, суд вважає обгрунтованими доводи позивача про те, що грошовий атестат у даному випадку не містить відомостей щодо застосованого відповідачем механізму обчислення грошового забезпечення за спірний період.
Суд також враховує, що законодавство не покладає на відповідача обов`язку зазначати у грошовому атестаті або листі-повідомленні (в даному випадку) інформацію про застосований механізм обчислення грошового забезпечення, у зв`язку з чим позивач об`єктивно не мав можливості дізнатися про вказані обставини на підставі такого документа.
Водночас, як убачається з матеріалів справи, про застосування відповідачем відповідного механізму обчислення грошового забезпечення позивач дізнався лише з листа відповідача 08.05.2026, у якому міститься інформація про незастосування механізму, передбаченого первинною редакцією пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704.
Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.
З огляду на наведене, суд вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними, у зв`язку з чим наявні підстави для його поновлення.
А відтак клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись ст.ст. 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Заяву позивача щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до Сумського окружного адміністративного суду із позовом до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Продовжити розгляд справи № 480/6039/26 в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Соп`яненко