Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2026 р. № 520/16715/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо обмеження пенсії позивача максимальним її розміром, шляхом застосування до неї, з 01.01.2026 обрахунку та виплати положень статті 30 закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», а також понижуючих коефіцієнтів згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 та виплати з 01.01.2026 у зменшеному розмірі;
2. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області з 01.01.2026 скасувати понижуючи коефіцієнти до обрахування та виплати пенсії позивача, здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2026 пенсії позивачу, без обмеження граничним (максимальним) розміром та без застосування коефіцієнтів до суми перевищення згідно з Постановою КМУ від 30 грудня 2025 р. № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправних дій щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії та застосування з 01.01.2026 року коефіцієнтів до суми перевищення згідно з Постановою КМУ від 30 грудня 2025 р. № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» при здійсненні перерахунку пенсії. Позивач уважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 23.06.2026 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову, зазначивши, що стаття 30 закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та постанова № 1778 є чинними і неконституційними не визнавались, а отже є обов`язковими до застосування, а тому Головне управління діяло відповідно до вимог статті 19 Конституції України. Отже, відповідач вважає, що відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача без застосування відповідних коефіцієнтів, передбачених постановою КМУ № 1778. Також зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, не застосовується, а позовна вимога щодо покладення на Головне управління зобов`язання виплачувати пенсію з 01.01.2026 без обмеження максимальним розміром є передчасною. Просить відмовити в задоволенні позову.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно із положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з 08.12.2009.
Згідно перерахунку пенсії станом на 01.01.2026 року відповідачем застосовано до розміру пенсії позивача у сумі 61975,10 грн. коефіцієнти пониження пенсії згідно постанови КМУ від 30.12.2025 № 1778 та фактично визначено до виплати розмір пенсії з урахуванням відповідних коефіцієнтів у розмірі 35261,51 грн.
Тобто, при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2026 відповідачем застосовано до розміру пенсії позивача коефіцієнти пониження пенсії згідно постанови КМУ від 30.12.2025 № 1778 та визначено до виплати розмір пенсії з урахуванням відповідних коефіцієнтів у розмірі 35261,51 грн. При цьому, обмеження максимальним розміром пенсії пенсійним органом не застосовано.
Позивач не погоджується з такими діями відповідача, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд відзначає, що право громадян України на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України, конкретизовано п.6 ч.1 ст.92 Конституції України і з 01.01.2004р. деталізовано нормами, насамперед, закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі за текстом - Закон України від 09.07.2003р. №1058-ІV) (який був прийнятий на зміну положенням закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення"; далі за текстом - Закон України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ).
Разом із тим, відносно окремих категорій громадян України суспільні відносини з пенсійного забезпечення унормовані окремими спеціальними актами законодавства, зокрема: п.10 Розділу ХІ закону України від 10.12.2015р. №889-VIII "Про державну службу" у кореспонденції з ст.37 закону України від 16.12.1993р. №3723-ХІІ "Про державну службу", п.12 Розділу ХІ закону України від 10.12.2015р. №889-VIII "Про державну службу" у кореспонденції з ст.37 закону України від 16.12.1993р. №3723-ХІІ "Про державну службу", ст.50-1 закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру", ст.86 від 14.10.2014р. №1697-VII закону України "Про прокуратуру".
Так, згідно із ч.ч.1, 2 ст.50-1 закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" у редакції Закону України від 12.07.2001р. №2663-ІІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Частиною 12 ст.50-1 закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" у редакції Закону України від 12.07.2001р. №2663-ІІІ було визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Відповідно до ч.17 ст.50-1 закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" у редакції Закону України від 12.07.2001р. №2663-ІІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
У подальшому законом України від 08.07.2011р. №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" до ст.50-1 закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" у редакції закону України від 12.07.2001р. №2663-ІІІ було внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
Однак, приписи ст.50-1 закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" у редакції закону України від 12.07.2001р. №2663-ІІІ в частині підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам у відставці не зазнали змін у зв`язку з прийняттям Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI, оскільки відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, котрі регламентували вказаний порядок та підстави.
Так, згідно з ч.13 та ч.18 ст.50-1 закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" у редакції закону України від 08.07.2011р. №3668-VI обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Разом із тим, згідно з ст.50-1 закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" у редакції закону України від 28.12.2014р. №76-VIII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Окрім того, законом України від 28.12.2014р. №76-VІІІ "Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі за текстом - Закон №76-VІІІ) до ст.50-1 закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" було внесено зміни, якими зокрема було викладено у новій редакції ч.18 ст.50-1 закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" і визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури було передано у відання Кабінету Міністрів України.
14.10.2014р. прийнято закон України від 14.10.2014р. №1697-VII "Про прокуратуру" (далі за текстом - Закон України №1697-VІІ), який набрав чинності з 15.07.2015 року.
Розділ XII "Прикінцеві положення" закону України від 14.10.2014р. №1697-VІІ щодо набрання чинності даним актом права неодноразово змінювався, переважна більшість статей (зокрема і ст.86) цього закону набрали чинності з 15.07.2015.
Водночас із цим, 15.07.2015 втратив чинність закон України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
Таким чином, з 15.07.2015 положення закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" не можуть бути визнані легальною підставою ані для призначення пенсії вперше, ані для проведення перерахунку розміру раніше призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням винагороди за працю діючого прокурора, позаяк не існують в умовах об`єктивної дійсності у якості речі матеріального світу нормативно-правового акту.
Аналогічні правові висновки з приводу правил застосування у часі положень ст.50-1 закону України від 05.11.1991р. №1789-XII "Про прокуратуру" у редакції закону України від 12.07.2001р. №2663-III були сформульовані Верховним Судом, зокрема, у постановах по справах №309/4451/16-а від 14.11.2019р., №554/10461/16-а від 18.09.2019р., №466/9965/16-а від 30.10.2019р., №263/7010/17 від 29.07.2020р., №163/2795/16-а від 03.07.2020р., №265/2627/17 від 11.06.2020р., №265/6322/16-а від 04.03.2020р., №759/9981/16-а від 11.11.2020р., №635/3244/17 від 10.12.2020р., №219/4596/16-а від 10.11.2020р.
Натомість, згідно з ч.2 ст.86 закон України від 14.10.2014р. №1697-VII "Про прокуратуру" у редакції закону України від 28.12.2014р. №76-VIII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Тож, у правовідносинах з приводу пенсійного забезпечення прокурорів у відставці з 15.07.2015р. спеціальною нормою права є приписи ч.2 ст.86 закон України від 14.10.2014р. №1697-VII "Про прокуратуру" у редакції закону України від 28.12.2014р. №76-VIII, котрі виключають правомірність управлінського волевиявлення з приводу застосування суб`єктом владних повноважень системи Пенсійного фонду України показника відсоткового значення розміру премії (як у випадку призначення пенсії вперше, так і у випадку перерахунку пенсії у зв`язку із зростанням поточного заробітку діючого прокурора) понад 60%.
До того ж суд зважає на те, що як за змістом приписів загальних актів права з питання визначення розміру призначеної пенсії, а саме: закону України "Про пенсійне забезпечення", закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", так і змістом приписів спеціальних актів права, до яких належать закон України "Про державну службу", закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування", закону України "Про прокуратуру", закону України "Про Національну поліцію", закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" тощо, в усіх без виключення випадках обрахунку пенсії законодавцем застосовується стала та незмінна юридична конструкція, котра полягає у первісному обчисленні базового розрахункового показника майбутньої пенсії - грошового виразу загальної суми коштів як плати найманого працівника за виконану роботу у розумінні ст.2 закону України "Про оплату праці" та ст.94 Кодексу законів про працю України (тобто заробітної плати/заробітку).
До цього показника включаються чітко визначені законом складові, котрі у свою чергу також можуть обраховуватись у відсотковому значенні, тобто у процентах від іншого показника.
Але при цьому, юридичне значення у процедурі обчислення пенсії має не такий відсоток конкретної складової заробітку, а виключно остаточно розрахована сума цієї складової оплати праці. До розрахованого базового показника як об`єкту обрахунку пенсії застосовується передбачений законом умовний арифметичний розмір пенсії у відсотковому відношенні до загальної величини оплати праці за певний період трудової діяльності.
Суд вважає, що саме означений показник - умовний арифметичний розмір пенсії і є тією сталою незмінною величиною, на котру прямо поширюється дія приписів ст.22 Конституції України і який не може зазнавати зменшення навіть у разі запровадження нового законодавства. За допомогою умовного арифметичного розміру пенсії розраховується і абсолютний арифметичний розмір пенсії, який складає певну грошову суму.
Отже, у подальших процедурах перерахунку розміру вже призначеної пенсії суб`єкт владних повноважень не може піддавати ревізії саме показник відсоткового значення умовного арифметичного розміру пенсії.
Виключенням із даного випадку є істотна зміна умов пенсійного забезпечення чи істотна зміна умов оплати праці діючих публічних службовців.
У такому разі відсоток заробітку (винагороди за працю/службу, заробітної плати, грошового забезпечення тощо) як компонент алгоритму/механізму обчислення розміру раніше вже призначеної пенсії у зв`язку із підвищенням винагороди діючим публічним службовцям повинен використовуватись органом публічної адміністрації з положень діючої/чинної на момент перерахунку пенсії норми закону.
Умови проходження публічної служби в органах прокуратури України до 15.07.2015р. регламентувались нормами закону України від 05.11.1991р. №1789-XII "Про прокуратуру".
З 15.07.2015 ці правовідносини почали унормовуватись приписами закону України від 14.10.2014р. №1697-VII "Про прокуратуру" (далі за текстом - Закон України №1697-VII), а з 25.09.2019р. додатково ще й і приписами Закону України від 19.09.2019р. №113-IX.
При цьому, з подією набрання чинності нормами Закону України від 19.09.2019р. №113-IX істотно змінились як умови проходження публічної служби прокурором, так і умови оплати праці прокурора.
У силу абз.1 п.2 розділу ІІ Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI запроваджене обмеження максимального розміру пенсії не поширюється виключно на випадки обчислення розміру при призначенні пенсії до набрання чинності названим актом законодавства.
До того ж, абз.2 п.2 розділу ІІ Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI було запроваджено одночасно три нових взаємопов`язаних правила, а саме: 1) обмеження максимального розміру при призначенні нових пенсій показником у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; 2) непорушність (недоторканність) розміру раніше призначених пенсій; 3) мораторій на перерахунок раніше призначених пенсій, розмір яких перевищує показник у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Отже, існують два законодавчих обмеження максимального розміру пенсії, котрі можуть бути застосовані до заявника після 31.12.2017р., а саме: 1) за ч.3 ст.27 закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у редакції законів України від 08.07.2011р. №3668-VI, від 24.12.2015р. №911-VIII, від 06.12.2016р. №1774-VIII на рівні сталого показника у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; 2) за п.2 розділу ІІ Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI у розмірі величини пенсії станом на 01.10.2011р.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 24.06.2020р. у справі №580/234/19 правило обмеження максимального розміру пенсії вперше було введено в дію законом України від 08.07.2011р. №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" і підлягає застосуванню як діюча норма права.
Даний висновок Верховного Суду є останнім у часі з приводу застосування правила обмеження максимального розміру пенсії до виплати та був ухвалений Верховним Судом у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, а тому і за критерієм дати створення, і за критерієм інстанційності має перевагу над попередніми висновками Верховного Суду з цього ж самого питання.
До того ж, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформував правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.
Окрім постанови Верховного Суду від 21.12.2021р. у справі №580/5962/20, подібні правові позиції стосовно правомірності управлінського волевиявлення суб`єкта владних повноважень - тероргану системи ПФУ з приводу обчислення пенсії прокурора до виплати десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, містяться також у постановах Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №140/3802/21, від 12.01.2022 у справі №140/24264/21, від 14.09.2022 у справі №380/7330/21, від 17.11.2022 у справі №140/1022/21, від 29.06.2022 у справі №500/5077/21, від 22.08.2023 у справі №140/7066/21, від 19.09.2023 у справі №420/14885/21, від 14.05.2024 у справі №460/144/21, від 11.01.2024р. у справі №200/7169/21, від 24.06.2024р. у справі №580/4286/20.
Частиною 2 ст. 64 Основного Закону України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27-29, 40, 47, 51, 52, 55, 56-63 Конституції України.
Відповідно до ст. 3 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (далі Указ № 64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Приписами ст. 30 закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 № 4695-IX установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 30 закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" від 30.12.2025 № 1778 (далі по тексту - Постанова № 1778), яка набрала чинності та застосовується з 1 січня 2026 року.
Пунктом 1 Постанови № 1778 установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Для осіб, які отримують пенсії (пенсійні виплати) у розмірі, визначеному в абзаці першому цього пункту, та мають право на пенсію відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 2 Постанови № 1778 установлено, що в період воєнного стану у 2026 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.
Отже, норми цієї постанови застосовуються у разі якщо розмір пенсії перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Вказана постанова містить посилання на Закон України "Про прокуратуру" про те, що пенсії розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.
Стаття 30 закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 № 4695-IX, як і прийнята для визначення порядку її виконання постанова №1778 від 30.12.2025 є чинними та не визнавались неконституційними, а тому підлягають застосуванню.
Згідно даних з електронної пенсійної справи позивача загальна сума призначеної пенсії становить 61975,10 грн. (90% грошового забезпечення).
З 01.01.2026 пенсія позивачу виплачується з урахуванням положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" від 30.12.2025 № 1778 у розмірі 35261,51 грн.
При цьому, обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії пенсійним органом не застосовано.
Отже, реально вчинене суб`єктом владних повноважень у межах спірних правовідносин управлінське волевиявлення з приводу обчислення розміру пенсії позивача до виплати не порушує права позивача на розмір пенсії за абз.6 ч.15 ст.86 закону України від 14.10.2014р. №1697-VII "Про прокуратуру" (десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність), а навпаки - із застосуванням ст. 30 закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 № 4695-IX та постанови КМУ №1778 призводить до отримання позивачем пенсії понад згаданий в абз.6 ч.15 ст.86 закону України від 14.10.2014р. №1697-VII "Про прокуратуру" розмір, тож - відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України.
Такий спосіб реалізації суб`єктом владних повноважень узгоджується із правовим висновком постанови Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі №580/5962/20.
Доводи позивача про те, що при відсутності правових підстав та розпорядчих документів відповідачем протиправно проведено у січні 2026 року відрахування з пенсії, суд відхиляє, оскільки з 01.01.2026 року настала подія зміни законодавства, зумовленої дією правового режиму воєнного стану та обмеженістю фінансових ресурсів Держави.
Окремо суд ураховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 14.05.2025 року у справі №440/14216/23, що в умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що може вплинути на збалансованість державного бюджету. Вказане викликане об`єктивними причинами, а саме прагненням збалансувати державний бюджет з метою належного фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищезазначене, Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області здійснювало свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України, а отже своїми діями права та законні інтереси позивача не порушило.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд висновує про відсутність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до положень статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 21.09.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук`яненко