Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
з питань розгляду звіту про виконання рішення суду
21 вересня 2026 р. Справа № 520/11321/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянув у письмовому провадженні звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення по справі №520/11321/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду 04.06.2026 надійшла заява представника позивача, подана в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просить суд зобов`язати суб`єкта владних повноважень Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), протягом п`ятнадцяти днів з дня винесення ухвали суду про розгляд заяви, подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі № 520/11321/24.
Ухвалою Харківського обласного адміністративного суду від 12.06.2026 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України по справі №520/11321/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 у тримісячний строк після набрання чинності цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду вiд 25.10.2024 у справі № 520/11321/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовити.
Вказана ухвала була надіслана відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа: "Документ в електронному вигляді "КАСУ Судовий контроль за виконанням судових рішень" від 12.06.26 по справі № 520/11321/24 (суддя Супрун Ю.О.) було надіслано одержувачу Військова частина НОМЕР_1 , код особи: НОМЕР_3 , в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 12.06.26 18:58".
До канцелярії суду надійшов 07.09.2026 звіт (за вх.№01-26/120576/26) відповідача про виконання судового рішення, в якому зазначено, що для виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду вiд 25.10.2024 у справі № 520/11321/24 військовою частиною НОМЕР_1 здійснені всі необхідні розрахунки і нарахування та сформовані необхідні документи (заявки-розрахунки) і замовлено фінансування задоволених позовних вимог. Заявки-розрахунки подаються до забезпечувального фінансового органу вищого рівня щомісячно. Для виконання означеного судового рішення востаннє така заявка подавалась у серпні 2026 року.
В силу нормативних приписів будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Вказане свідчить про неможливість самостійного виконання рішення суду, що обумовлюється відсутністю у боржника належного фінансового забезпечення та коштів, необхідних для виплати існуючої перед стягувачем заборгованості.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд клопотань було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у щорічній відпустці.
Дослідивши поданий звіт відповідача від 07.09.2026 за вх.№ 01-26/120576/26, суд прийшов до наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення:
1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду;
2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з положеннями частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Відповідно до частин 3-5 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 по справі №520/11321/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення військовослужбовця за період з 30.01.2020 по 31.12.2020 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 30.01.2020 по 31.12.2020 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Вказане рішення суду набрало законної сили 03.12.2024.
У звіті, поданому 07.09.2026 за вх.№01-26/120576/26 встановлено, що для виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду вiд 25.10.2024 у справі №520/11321/24 військовою частиною НОМЕР_1 у серпні 2026 року до фінансового органу вищого рівня подано заявку-розрахунок за №937/10773-в від 08.08.2026.
Відповідно до ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на національну оборону (крім заходів та робіт з мобілізаційної підготовки місцевого значення).
З урахуванням ст.ст. 10 та 22 Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11, головним розпорядником бюджетної програми за КПКВК 2800 «Інші поточні видатки», є Міністерство оборони України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Відповідно до п.п. 20, 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно п. 7 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, за обсягом наданих повноважень розпорядники поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього). Розпорядники бюджетних коштів мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету.
Згідно пп. 9 п. 2.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету, затвердженого наказом МФУ від 12.03.2012 № 333, код 2800 «Інші поточні видатки». За цим кодом здійснюються видатки, які не пов`язані з придбанням товарів та послуг установами, у тому числі виконання судових рішень (яку безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу), крім виплат, передбачених підпунктом 27підпункту 2.5.3 пункту 2.5 цієї глави цієї Інструкції, щодо:
- відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду;
- інші виплати юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду, у тому числі виплати, що здійснюються на виконання судових рішень за позовами суддів на їх користь згідно із законодавством. Перерахування (сплата) податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також інших податків і зборів, які у встановлених законодавством випадках підлягають нарахуванню/утриманню на/з сум виплат за рішеннями суду, здійснюються за цим кодом;
- відшкодування судових витрат.
Отже, виплати, які належить працівнику (середній заробіток за час вимушеного прогулу, компенсація моральної шкоди, грошове забезпечення тощо) на виконання судового рішення здійснюють за КЕКВ 2800.
З огляду на наведене, саме Міністерство оборони України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері грошового забезпечення військовослужбовців та є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою за КПКВК 2800 «Інші поточні видатки».
Таким чином, у звіті Військова частина НОМЕР_1 , що фактично, у повному обсязі виконати судове рішення, можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету.
Суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, відповідно до якої переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Згідно з частиною першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.п.20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме:
- взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України;
- здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.
Судом встановлено, що для забезпечення виконання рішення суду в повному обсязі відповідачем у серпні 2026 року до фінансового органу вищого рівня подано заявку-розрахунок за №937/10773-в від 08.08.2026.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з частиною першою ст. 3 Закону України від 05.06.2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Отже, відповідач здійснює заходи щодо повного виконання судового рішення, а фактична невиплата заборгованості зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття.
Відповідно до ч.1 ст.382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Згідно ч.2 ст.382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
За правилами ч.11 ст.382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд зазначає, що поданий відповідачем звіт та надані суду документи свідчать про часткове виконання військовою частиною НОМЕР_1 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 по справі №520/11321/24.
Разом з тим, заборгованість з виплати грошового забезпечення залишається не виплаченою.
Суд наголошує, що приймаючи звіт суб`єкта владних повноважень, не є підтвердженим факт повного виконання судового рішення. Проте, відповідачем наведені обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення станом на день подання звіту (зокрема фінансова складова, яка безпосередньо не залежить від відповідача у справі).
За таких обставин, відповідно до вимог ч. 11 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України та зважаючи на те, що відповідачем було здійснено конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 по справі №520/11321/24, а також надано до суду актуальні докази вчинення дій, спрямованих на виконання судового рішення, суд дійшов до висновку прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 про часткове виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 по справі №520/11321/24 та встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про повне виконання рішення суду протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 248, 256, 293, 295, 297, 382, 382-2, 382-3 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 від від 07.09.2026 за вх.№ 01-26/120576/26 про виконання рішення суду у справі №520/11321/24.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати до суду у строк протягом трьох місяців після набрання чинності даної ухвали, звіт про повне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 по справі №520/11321/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст ухвали виготовлено та підписано 21.09.2026.
Суддя Ю.О. Супрун