Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
21 вересня 2026 р. справа № 520/19378/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (вул. Вишнева, буд. 3, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 03196624) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (від 12.03.2026 № 495/0/579-26) у наданні ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни і видачі посвідчення інваліда війни;
- зобов`язати Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради прийняти рішення про встановлення ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видати посвідчення інваліда війни.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що інвалідність настала внаслідок травми, отриманої під час проходження служби та виконання службових обов`язків, пов`язаних з охороною громадського порядку, громадської безпеки та боротьбою зі злочинністю. При цьому раніше позивачу вже було видано пенсійне посвідчення, в якому зазначено вид пенсії - по інвалідності III групи, інвалідність внаслідок війни. З огляду на викладене позивач вважає, що має право на встановлення відповідного статусу та видачу посвідчення, а відмова відповідача є протиправною.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що підстави для надання позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відсутні. Вказує, що Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади та не належить до військових формувань, а травму позивач отримав у 2013 році в мирний час. У зв`язку з цим відповідач вважає, що положення п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону №3551-XII на позивача не поширюються, а прийнята відмова є правомірною.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом установлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді старшого лейтенанта міліції.
12 листопада 2013 року під час проходження служби та виконання службових обов`язків, пов`язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки та боротьбі зі злочинністю, позивач отримав тілесні ушкодження, зокрема вогнепальне поранення передньої та середньої третини язика, переломи коронок та коренів зубів, рвану рану червоної кайми нижньої губи, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку від 30.11.2013 та актом про нещасний випалок №12/13 від 02.12.2013.
У подальшому за результатами оглядів МСЕК позивачу встановлено III групу інвалідності.
Позивачу видавалося посвідчення особи з інвалідністю III групи серії НОМЕР_2 , строк дії якого продовжувався, востаннє - до 01.10.2025.
29 листопада 2023 року органами Пенсійного фонду України позивачу видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 , у якому зазначено вид пенсії: «по інвалідності 3 гр., інвалідність внаслідок війни», зі строком дії до 30.09.2025.
У зв`язку з ліквідацією МСЕК та передачею відповідних повноважень експертним командам з оцінювання повсякденного функціонування особи позивач пройшов відповідне оцінювання.
За його результатами 03.12.2025 експертною командою КНП Мереф`янської міської ради «Мереф`янська центральна районна лікарня» прийнято рішення №179/25/1658/Р, яким позивача визнано особою з інвалідністю III групи. Причиною інвалідності визначено: «травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків в органах Національної поліції України/органи МВС».
11.03.2026 позивач звернувся до Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради із заявою про встановлення йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачу відповідного посвідчення.
За результатами розгляду заяви відповідач відмовив позивачу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, про що повідомив листом від 12.03.2026 №495/0/579-26, в якому зазначено про відсутність правових підстав для встановлення такого статусу, оскільки Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади та не належить до військових формувань, а травму позивач отримав у 2013 році в мирний час, а не під час захисту Батьківщини чи виконання завдань, пов`язаних із бойовими діями.
Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 22.10.93 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
В силу положень ст. 4 цього закону до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Пункт 2 частини 1 статті 7 Закону №3551 визначає, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.
Згідно з положенням про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 878 Міністерство внутрішніх справ України (МВС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Основними завданнями МВС є забезпечення формування державної політики у сфері охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг; Міністр очолює МВС, здійснює керівництво його діяльністю; призначає на посаду та звільняє з посади першого заступника та заступників керівника Національної поліції за поданням керівника Національної поліції; погоджує структуру апаратів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, а також структуру територіальних органів Національної поліції.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №6/п «Про утворення Національної поліції України» утворено Національну поліцію України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ.
Згідно з Положенням про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №877 Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Національна поліція в межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів МВС видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Національну поліцію очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади
Кабінет Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра внутрішніх справ.
Голова Національної поліції має першого заступника та заступників, яких призначає
на посаду та звільняє з посади Міністр внутрішніх справ за поданням Голови Національної поліції.
Голова Національної поліції очолює Національну поліцію та здійснює керівництво її діяльністю, представляє Національну поліцію у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами; вносить на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також поліцейських послуг; розроблені Національною поліцією проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, а також визначає позицію щодо проектів, розробниками яких є інші міністерства; вносить на розгляд Міністра внутрішніх справ проекти нормативно-правових актів МВС з питань, що належать до компетенції Національної поліції; подає на затвердження Міністрові внутрішніх справ плани роботи Національної поліції; звітує перед Міністром внутрішніх справ про виконання планів роботи Національної поліції та покладених на неї завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Національної поліції, її територіальних органів, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях; забезпечує виконання Національною поліцією та її територіальними органами наказів МВС та доручень Міністра внутрішніх справ з питань, що належать до компетенції Національної поліції; вносить Міністрові внутрішніх справ подання щодо кандидатур на посади своїх першого заступника та заступників; призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з Міністром внутрішніх справ керівників і заступників керівників структурних підрозділів центрального органу управління Національної поліції; призначає на посаду та звільняє з посади державних службовців та інших працівників центрального органу управління Національної поліції; призначає на посаду та звільняє з посади керівників територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ; вносить Міністру внутрішніх справ пропозиції щодо утворення територіальних (у тому числі межрегіональних) органів Національної поліції, які є юридичними особами публічного права, у межах граничної чисельності поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції і коштів, передбачених на її утримання, а також щодо їх ліквідації', реорганізації Кабінетом Міністрів України; структура центрального органу управління та територіальних органів Національної поліції, кошторис Національної поліції затверджуються Головою Національної поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ.
Отже, Національна поліція є структурним підрозділом Міністерства внутрішніх справ України, наділена тими же функціями, що і міліція з її територіальними органами УМВС в областях, та є правонаступником міліції, а територіальні органи поліції ГУ НП є правонаступниками територіальних органів УМВС.
У своїй діяльності Національна поліція керується наказами та розпорядженнями в тому числі МВС України. Зокрема розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України здійснюється Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України 03 квітня 2017 року № 285, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2017 р. за № 559/30427, «Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС» (далі - Положення №285) визначені наступні положення, що відповідно до статей 50, 61, 65, 77 Закону України «Про Національну поліцію», частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України», статті 70 «Основи законодавства України про охорону здоров`я» та з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу в поліцію, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, резервістів та військовослужбовців Національної гвардії України,
I. Загальні положення
1. Це Положення визначає порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі - М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЗОЗ МВС), та закладах охорони здоров`я, що входять до складу Національної гвардії України (далі - ЗОЗ НГУ).
2. Основними завданнями М(ВЛ)К є:
1) визначення за станом здоров`я та фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності, крім цього, за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО), здобувачів вищої освіти за державним замовленням у ЗВО, придатності поліцейських до подальшої служби в поліції, проходження служби у відрядженні за кордоном;
2) визначення за станом здоров`я та фізичного розвитку придатності кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах Національної гвардії України (далі - ВВНЗ), курсантів, військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці) до подальшого проходження військової служби;
3) визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби, а також колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - колишні особи рядового і начальницького складу);
4) визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що спричинили смерть (загибель) поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби, колишніх осіб рядового і начальницького складу;
5) визначення придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням;
6) проведення лікарсько-льотної експертизи щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців, працівників поліції та Національної гвардії України (далі - НГУ), які претендують на призначення або призначені на посади льотного складу, персоналу з управління повітряним рухом, персоналу з керування безпілотними авіаційними комплексами (далі - БпАК);
7) формування висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) за формою, наведеною в додатку до Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2023 року № 1306).
Відповідно до п. 1, 13 розділу IX. Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв)
1. Рішення М(ВЛ)К про причинний зв`язок захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) поліцейських, колишніх осіб рядового і начальницького складу приймаються з такими формулюваннями:
1) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, отримане під час виконання службових обов`язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримане в період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час виконання службових обов`язків за зазначених обставин;
2) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, отримане під час виконання службових обов`язків у період участі в антитерористичній операції (операції Об`єднаних сил), у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів із захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримане за зазначених обставин;
3) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням службових обов`язків» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримане під час виконання службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції;
4) «Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків» - при ураженнях, зумовлених термічними факторами (опіки, обмороження), впливом радіоактивних речовин, інших джерел іонізуючого випромінювання, компонентів ракетного палива, джерел електромагнітного поля, а також дією токсичних речовин, які виникають під час виконання службових обов`язків;
5) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), отримане під час проходження служби в результаті нещасного випадку, НІ, не пов`язане з виконанням службових обов`язків» - якщо отримане поліцейським у період проходження служби за обставин, не пов`язаних з виконанням службових обов`язків;
6) «Захворювання, ТАК, отримане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції Об`єднаних сил), забезпеченні її проведення» - якщо захворювання виникло під час перебування безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції Об`єднаних сил) в період її проведення, під час безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначений період досягло такого розвитку, що призводить до непридатності до служби, а також у разі хронічних, повільно прогресуючих захворювань, якщо їх перші прояви відносяться до періоду участі в антитерористичній операції, що підтверджується медичними документами про початок захворювання (погіршення стану здоров`я) в той період;
7) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням службових обов`язків під час перебування у країнах, де велися бойові дії» - якщо захворювання діагностоване, поранення (травма, контузія, каліцтво) отримане в період служби в іноземних державах, які вели бойові дії, згідно з Переліком держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63;
8) «Захворювання, ТАК, отримане під час безпосередньої участі у бойових діях, забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії» - якщо захворювання виникло в період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначений період досягло такого розвитку, що призводить до непридатності до служби, а також у разі хронічних захворювань, якщо їх перші прояви відносяться до періоду участі в бойових діях, що підтверджується медичними документами про початок захворювання в той період;
9) «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції» - якщо воно діагностоване в період проходження служби в поліції та органах внутрішніх справ або якщо захворювання було діагностоване до служби в поліції, а в період служби в поліції досягло такого розвитку, що призводить до прийняття рішення про непридатність;
10) «Захворювання, НI, не пов`язане зі службою в поліції» - якщо захворювання було діагностоване до вступу на службу в поліції і служба в поліції не вплинула на його перебіг. Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв) та будь-яких інших вад і хвороб, якщо вони були отримані до служби, а служба в поліції не вплинула на них і відповідно на придатність до служби;
11) «Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії (АЕС, ядерний об`єкт, ядерна енергетична установка)»;
12) «Захворювання, ТАК, пов`язане з наслідками ядерної катастрофи (зазначити якої), що отримане в період проходження служби» - якщо захворювання діагностовано в період проходження служби в зонах підвищеного радіаційного забруднення внаслідок аварії (АЕС чи інший ядерний об`єкт).
Згідно із нормами Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р №302:
3. Посвідчення ветерана та електронне посвідчення ветерана мають однакову юридичну силу та використовуються на території України для підтвердження відповідного статусу, отримання пільг, гарантій та компенсацій.
5. Особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 7 Закону) видається нагрудний знак Ветеран війни - особа з інвалідністю внаслідок війни, лист талонів і за бажанням посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.
10. Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, посвідчення учасника війни і відповідні нагрудні знаки, посвідчення члена сім`ї загиблого, посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України видаються структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у місті (у разі утворення) рад, на які покладено функції з питань ветеранської політики (далі - місцеві структурні підрозділи з питань ветеранської політики) за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) особи.
Для отримання посвідчення ветерана, передбаченого цим пунктом, особа з інвалідністю внаслідок війни (крім осіб з числа іноземців та осіб без громадянства, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України), учасник війни, член сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, член сім`ї загиблого (померлого) Захисника і Захисниці України (їх законний представник чи уповноважена особа) (далі - заявник) подають за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) безпосередньо місцевому структурному підрозділу з питань ветеранської політики, зокрема шляхом надсилання засобами поштового зв`язку або через центр надання адміністративних послуг, заяву (у довільній формі), а від імені дитини віком до 14 років таку заяву подає інший з батьків, опікун, піклувальник або інший законний представник.
У заяві зазначаються прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) заявника, поштова адреса та адреса електронної пошти, номер телефону, а також спосіб отримання посвідчення ветерана, передбаченого цим пунктом (за місцем оформлення посвідчення ветерана (повне найменування та місцезнаходження місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики), у центрі надання адміністративних послуг (повне найменування та місцезнаходження).
Під час подання заяви для проведення перевірки паспортних даних, зазначених у заяві, та реєстраційного номера облікової картки платника податків пред`являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для громадян України), паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про звернення за визнанням особою без громадянства (для іноземців та осіб без громадянства), та документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України.
У разі надсилання заяви засобами поштового зв`язку для проведення перевірки паспортних даних, зазначених у заяві, та реєстраційного номера облікової картки платника податків додаються копії документів, зазначених в абзаці четвертому цього пункту.
Разом із заявою подається:
копія документа, який посвідчує особу законного представника або уповноваженої особи, та копія документа, який надає повноваження законному представнику або уповноваженій особі представляти заявника, оформленого відповідно до вимог законодавства (у разі звернення законного представника або уповноваженої особи);
копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, оформлений відповідно до вимог пункту 15 Положення про Єдиний державний реєстр ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 700 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 66, ст. 2262);
копія свідоцтва про народження або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини;
фотокартка розміром 3 Ч 4 сантиметри.
У разі коли відомості, зазначені у документах, подання яких передбачено абзацами п`ятим, дев`ятим - одинадцятим цього пункту, містяться в інформаційно-комунікаційних системах, такі документи не подаються, а в заяві зазначаються відомості, необхідні для отримання посвідчення ветерана, передбаченого цим пунктом.
У такому разі відомості, зазначені у документах, визначених абзацами п`ятим, дев`ятим - одинадцятим цього пункту, необхідні для прийняття рішення про видачу посвідчення ветерана, передбаченого цим пунктом, отримуються без участі заявника на підставі зазначених у заяві відомостей шляхом доступу місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики до відповідних інформаційно-комунікаційних систем або шляхом електронної інформаційної взаємодії електронних інформаційних ресурсів через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта відповідно до Порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 606 Деякі питання електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів (Офіційний вісник України, 2016 р., № 73, ст. 2455; 2021 р., № 52, ст. 3216; 2023 р., № 11, ст. 721).
Якщо заявник у заяві про надання відповідного статусу зазначає інформацію про бажання отримати посвідчення ветерана, передбачене цим пунктом, таке посвідчення та відповідний нагрудний знак видаються у порядку, визначеному цим пунктом.
Посвідчення ветерана, передбачене цим пунктом, видається протягом п`яти календарних днів з дня надходження відповідної заяви з усіма необхідними документами.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать, зокрема, особи з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ України, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків.
Отже, для встановлення наявності у позивача права на отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 2 частини другої статті 7 Закону №3551-XII необхідним є встановлення сукупності таких обставин: належності позивача до числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ України та настання інвалідності внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків.
Щодо першої з наведених умов суд зазначає, що на час отримання травми позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України та мав спеціальне звання старшого лейтенанта міліції. Отже, позивач належав до осіб начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ України, тобто до кола осіб, прямо визначених пунктом 2 частини другої статті 7 Закону №3551-XII.
При цьому та обставина, що в подальшому в документах щодо встановлення інвалідності причинний зв`язок визначено як «травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків в органах Національної поліції України/органи МВС», не змінює фактичних обставин отримання травми, оскільки така травма була отримана позивачем 12.11.2013 саме в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
Щодо другої умови судом установлено, що 12.11.2013 позивач отримав тілесні ушкодження в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки та боротьбі зі злочинністю. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами службового розслідування.
У подальшому позивачу встановлено III групу інвалідності. За результатами оцінювання повсякденного функціонування особи експертною командою 03.12.2025 прийнято рішення №179/25/1658/Р, відповідно до якого причиною інвалідності позивача визначено травму, пов`язану з виконанням службових обов`язків в органах Національної поліції України/органах МВС.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено як належність позивача на момент отримання травми до осіб начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ України, так і причинний зв`язок встановленої йому інвалідності з травмою, одержаною під час виконання службових обов`язків.
Суд також враховує, що чинне нормативне регулювання розмежовує випадки отримання травми під час виконання службових обов`язків у період бойових дій та випадки отримання травми під час виконання службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції, для яких передбачено окреме формулювання причинного зв`язку: «Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням службових обов`язків».
За таких обставин посилання відповідача на те, що Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади та не належить до військових формувань, саме по собі не спростовує наявності у позивача передбачених законом підстав для встановлення відповідного статусу, оскільки травму, яка зумовила встановлення інвалідності, позивач отримав у 2013 році під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.
З урахуванням вищенаведених обставин судом встановлено, що на момент отримання травми позивач належав до числа осіб начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ України, а встановлена йому інвалідність настала внаслідок травми, одержаної під час виконання службових обов`язків. Водночас відповідач під час розгляду заяви позивача не врахував зазначених обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про встановлення йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 2 частини другої статті 7 Закону №3551-XII.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що відмова відповідача у встановленні позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, викладена у листі від 12.03.2026 №495/0/579-26, не ґрунтується на повному та належному з`ясуванні обставин, що мають значення для вирішення заяви позивача, а тому є протиправною.
Дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень, які надають йому можливість у межах закону обрати один із декількох юридично допустимих варіантів рішення. Водночас суд, здійснюючи перевірку рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, не підміняє відповідний орган та не здійснює замість нього повноваження, віднесені законом до компетенції такого органу.
Ураховуючи, що заява позивача від 11.03.2026 була розглянута відповідачем із неправильним застосуванням положень пункту 2 частини другої статті 7 Закону №3551-XII та без належного врахування обставин проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ України і характеру отриманої ним травми, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною відмови відповідача, викладеної у листі від 12.03.2026 №495/0/579-26, та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача.
`??? New Roman Baltic BoldBold`?? New Roman Baltic BoldBold`?? New Roman BaltВодночас позовна вимога в частині зобов`язання відповідача встановити позивачу статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати відповідне посвідчення задоволенню не підлягає, оскільки прийняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви належить до компетенції уповноваженого органу, а вимога щодо видачі посвідчення є передчасною до вирішення питання про встановлення відповідного статусу.
Приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За викладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (вул. Вишнева, буд. 3, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 03196624) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради у встановленні ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, викладену у листі від 12.03.2026 №495/0/579-26.
Зобов`язати Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (вул. Вишнева, буд. 3, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 03196624) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.03.2026 про встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 2 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням висновків суду.
Відмовити в задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (вул. Вишнева, буд. 3, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 03196624) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 21 вересня 2026 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ