Справа № 953/7333/26
н/п 2/953/4337/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді: Губської Я.В.
за участю секретаря: Мисниченко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через свого представника звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею ОСОБА_2 , зареєстрований 07 вересня 2022 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано - Франківську Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано Франківськ), актовий запис № 2106.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що сімейне життя не склалось через різні погляди на життя, різні характери, шлюбно-сімейних відносин не має, сім`я розпалась остаточно і відновленню не підлягає. Примирення та збереження сім`ї не можливо і не є доцільним. Крім того, позивач просить присудити до стягнення з аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) грн., щомісяця, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з дня пред`явлення даного позову та до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на те, що відповідач є батьком дитини, однак ухиляється від обов`язку щодо її утримання, не надає у добровільному порядку достатньої та необхідної матеріальної допомоги.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 12 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за їх відсутності із зазначенням щодо підтримання позовних вимог в повному обсязі та ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, від представника через систему «Електронний суд» надійшла заява, в якій вона просила проводити розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
07 вересня 2022 року ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_4 , зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано - Франківську Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано Франківськ), актовий запис № 2106, після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_5 » (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 ).
Від шлюбу сторони мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 , видане 18 січня 2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано - Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає разом із матір`ю - позивачкою у справі ОСОБА_1 .
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.
Частиною 1 ст. 110 Сімейного кодексу України встановлено, що право на пред`явлення позову про розірвання шлюбу має один із подружжя.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, яка визначає підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В ході розгляду справи, судом встановлено, що спільне сімейне життя подружжя не склалось через різні погляди на життя, різні характери, шлюбно-сімейні відносини припинені, сім`я розпалась остаточно і відновленню не підлягає, спільного господарства подружжя не веде, позивач ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, жодних доказів щодо необхідності збереження шлюбу у судовому засіданні не надано та судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам, є не доцільним, шлюб повинен бути розірваний.
Що стосується вимог про стягнення аліментів суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1-3 ст.181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між, батьками дитини той з них хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утримані зокрема і в грошовій формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч.2, ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтями 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. На батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно положень ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.7, ч. 8, ст. 7 СК України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно з п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15.05.2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Крім того, згідно зі статтею 180 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Під час судового розгляду до суду подана заява відповідача про визнання позовних вимог про розірвання шлюбу та стяягнення аліментів у заявленому розмірі позивачем.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів підлягають задоволенню з урахуванням наявних у справі доказів та за умови визнання їх відповідачем.
Стаття 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч. 2 ст. 114 СК України).
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстровано 07 вересня 2022 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано - Франківську Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано Франківськ), актовий запис № 2106.
Залишити позивачу прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) грн., щомісяця, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з дня пред`явлення даного позову та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Губська Я.В.