Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2-о/641/157/2026 Справа № 641/5339/26
У Х В А Л А
про залишення заяви без розгляду
21 вересня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі головуючої судді Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Харківської міської ради про визнання спадщини відумерлою,
установив:
До Слобідського районного суду міста Харкова звернулась представник Харківської міської ради Замніус М.В. з заявою, в якій просить суд визнати відумерлою спадщину, що складається з квартири АДРЕСА_1 , що відкрилася після смерті ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передати її у комунальну власність Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (61003, місто Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).
Крім того, представник заявника- Замніус М.В. просила суд витребувати з Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори інформацію зі спадкового реєстру щодо заведення спадкової справи після померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_2 , із зазначенням хто звертався із заявами про прийняття спадщини або відмовою від прийняття спадщини, що відкрилась після смерті такої особи та чи видавалось свідоцтво про право на спадщину, а також надати витяг зі спадкового реєстру та реєстру заповітів та у разі заведення спадкової справи, належним чином засвідчену її копію.
Ухвалою судді від 05.06.2026 заяву ХМР залишено без руху, заявнику надано строк для усунення недоліків.
16.06.2026 на виконання ухвали судді про залишення заяви без руху від представника Харківської міської ради- Замніус М.В. надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою судді від 18.06.2026 відкрито провадження у справі, судове засідання з розгляду справи призначено на 03.08.2026 об 10:30 год. Витребувано докази по справі.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена до електронного кабінету Харківської міської ради та представника - Замніус М.В.
Так, згідно з довідкою про доставку електронного документу, ХМР отримала ухвалу суду про відкриття провадження у справі 19.06.2026 об 7:21:08.
Крім того, представнику заявника також доставлено ухвалу суду до електронного кабінету 19.06.2026 об 7:24:54.
03.08.2026 судове засідання було відкладено на 24.08.2026 на 10:20 год. у зв`язку з перебуванням судді Василенко О.Я. у щорічній відпустці з 10.07.2026 по 03.08.2026 включно.
Судова повістка про виклик в судове засідання на 24.08.2026 доставлена до електронного кабінету ХМР та представника заявника Замніус М.В. 04.08.2026 об 3:30:10.
Проте, в судове засідання 24.08.2026 представника заявника не з`явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань не надійшло, у зв`язку з чим розгляд справи був відкладений до 21.09.2026 12:00 год.
Судова повістка про виклик в судове засідання на 21.09.2026 доставлена до електронного кабінету ХМР 26.08.2026 об 17:30:20, та електронного кабінету представника заявника Замніус М.В. 26.08.2026 об 17:24:56.
В судове засідання 21.09.2026 представник заявника ХМР - Замніус М.В. повторно не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань не надала.
Представник заінтересованої особи Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки до електронного кабінету.
Відповідно до ч.2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов такого.
Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, про судові засідання, призначені на 24.08.2026 та 21.09.2026 заявник та його представник повідомлялися шляхом направлення судових повісток про виклик до суду до електронних кабінетів.
Частиною 6 ст.128 ЦПК України встановлено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до п. 2 ч. 8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що в матеріалах цивільної справи наявні відомості про належне повідомлення заявника про дату та час розгляду справи, а саме на судові засідання, призначені на 24.08.23026 та 21.09.2026.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Як вбачається з положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Така позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.09.2020р. № 658/1141/18.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його неявка перешкоджає розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21), від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).
Разом з тим слід відмітити, що позивач (заявник, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.
Особою, не повідомленою про розгляд справи» (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або відповідного судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої було відкрито судове провадження.
Даний висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.09.2024 року, справа №490/9587/18).
Встановивши, що представник заявника, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, повторно не з`явилася у судове засідання, призначене на 24.08.2026 та 21.09.2026, суд зазначає наступне.
Від представника заявника не надходило заяви про розгляд справи за її відсутності, не повідомлено суд про причини неявки, а також не надано альтернативних засобів зв`язку для забезпечення належного інформування про подальші судові засідання.
Крім того, суд враховує, що протягом тривалого часу представник заявника не вчиняла жодних процесуальних дій, спрямованих на розгляд справи, ініційованої нею, та не зверталася до суду із заявами чи клопотаннями щодо її подальшого руху.
Суд також звертає увагу, що відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства саме сторони визначають межі та характер здійснення своїх процесуальних прав і обов`язків, а суд не може підміняти їхню процесуальну активність. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися наданими їм процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки.
Невиконання представником заявника обов`язку з`являтися у судові засідання або повідомляти суд про можливість розгляду справи за її відсутності, а також відсутність зацікавленості у подальшому розгляді справи свідчать про фактичне невикористання нею права на судовий захист у межах ініційованого провадження.
За таких обставин, з огляду на повторну неявку представника заявника без поважних причин та відсутність заяви про розгляд справи за її відсутності, суд доходить висновку, що заява підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 12 ч. 4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Залишення заяви без розгляду не позбавляє заявника права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.
Керуючись ст. 12, 13, 223, 247,257, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,
постановив:
Заяву Харківської міської ради про визнання спадщини відумерлою - залишити без розгляду.
Роз`яснити заявнику їх право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Суддя О. Я. Василенко