Справа № 560/7105/26
РІШЕННЯ
іменем України
21 вересня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування" про визнання протиправним та скасування витягу, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся до суду з позовом до Центру оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (далі Відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення (зміну) позовних вимог від 14.05.2026 просить визнати протиправним та скасувати Витяг з рішення експертної команди ЦОФСО ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України» від 16.10.2025 №ЦО-20360, прийнятого за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь»; зобов`язати експертну команду Відповідача передати на розгляд до Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова (далі - НДІ РОІ ВНМУ) документи Позивача для проведення належного огляду та прийняття вмотивованого рішення про встановлення чи відмову у встановленні інвалідності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.10.2025 Відповідачем прийняте рішення (оформлене витягом №ЦО-20360), яким Позивачу безпідставно відмовлено у встановленні групи інвалідності. Позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушеннями Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024 №1338 (далі також Порядок № 1338). Так, Відповідач не повідомив Позивача про дату, час та місце розгляду скарги, чим позбавив його можливості надати нові медичні документи та права бути присутнім під час розгляду. Крім того, Відповідач залишив поза увагою висновок НДІ РОІ ВНМУ ім. М.І. Пирогова від 24.12.2024 (справа №6780), яким у Позивача констатовано наявність трьох критеріїв обмеження життєдіяльності І ступеня (у тому числі обмеження здатності до трудової діяльності), що згідно з п. 11 Постанови КМУ №1338 є підставою для встановлення ІІІ групи інвалідності. У додаткових поясненнях Позивач зазначив, що Відповідач обґрунтовує свою позицію тим, що він начебто підтвердив чинне рішення Маріупольської експертної команди від 10.03.2025, однак вказане рішення було визнано протиправним та скасовано рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №560/5567/25, яке набрало законної сили. Також Позивач долучив нові медичні висновки (від травня-червня 2026) та довідку з роботи, які підтверджують прогресування хвороб (наслідки вибухової травми, ЧМТ, правобічна назальна лікворея) та фактичну часткову втрату працездатності. Враховуючи це, Позивач вважає, що належним способом захисту є направлення його справи до незалежної спеціалізованої установи - НДІ РОІ ВНМУ ім. М.І. Пирогова.
Відповідач у відзиві позовні вимоги не визнає та зазначає, що він діяв виключно в межах повноважень, визначених Постановою КМУ №1338 та наказами МОЗ України. Відповідач стверджує, що 16.10.2025 експертною командою ЦОФСО було ретельно проаналізовано медико-експертну справу Позивача та встановлено, що патологія нервової системи обмежує його життєдіяльність лише в нерізкому ступені, що не дає підстав для встановлення інвалідності. Ключовим аргументом є те, що ЦОФСО не формувало нового рішення, а, діючи як апеляційна інстанція, прийняло рішення про підтвердження рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 10.03.2025 за №167/25/182/Р. Крім того вважає, що визначення міри втрати здоров`я та встановлення інвалідності є його виключним дискреційним повноваженням.
Ухвалою від 21.09.2026 суд замінив Відповідача його правонаступником, яким є Державне некомерційне товариство "Інститут оцінювання функціонування", оскільки Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» 12 серпня 2026 була реорганізована шляхом перетворення в Державне некомерційне товариство "Інститут оцінювання функціонування" (ДНТ "ІОФ") згідно з наказом МОЗ України від 30.07.2026 № 1048.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що Позивач є внутрішньо переміщеною особою (довідка №6825-5000676540), має статус особи, що постраждала внаслідок наслідків ЧМТ (вибухова травма 17.03.2022).
10.03.2025 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» було прийняте рішення №167/25/182/Р про відмову у встановленні Позивачу інвалідності. Не погоджуючись з вказаним рішенням, Позивач оскаржив його в судовому порядку.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №560/5567/25 (яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025) позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди від 10.03.2025 №167/25/182/Р; зобов`язано передати матеріали справи Позивача за належністю до ЦОФСО (Відповідача у цій справі) для розгляду з урахуванням усіх наявних обставин.
З матеріалів медичної справи позивача встановлено, що 24.12.2024 НДІ РОІ ВНМУ ім. М.І. Пирогова (заключення по справі №6780, лист №2564) за результатами стаціонарного обстеження встановив наявність у Позивача патології, що спричиняє обмеження життєдіяльності І ступеня за трьома критеріями (здатність до трудової діяльності, спілкування, контролю поведінки).
16.10.2025 було прийняте рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-20360, оформлене витягом від 16.10.2025 №ЦО-20360/В.
Згідно з цим рішенням /витягом комісія дійшла висновку, що підстав для встановлення інвалідності немає. Як вбачається з тексту рішення/ витягу, ЦОФСО не проводило нових медичних обстежень, а прийняло рішення про підтвердження рішення експертної команди від 10.03.2025 за № 167/25/182/Р.
Серед матеріалів справі також наявні консультативні висновки лікарів-фахівців (нейрохірурга та отоларинголога) від травня-червня 2026 та довідка з місця роботи, які свідчать про наявність у Позивача правобічної назальної ліквореї, прогресуючого остеохондрозу та зміну умов праці через неможливість витримувати фізичні навантаження.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; пропорційно.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Як встановлено судом, первинне рішення Маріупольської експертної команди від 10.03.2025 №167/25/182/Р було визнано протиправним та скасовано рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.06.2025 (справа №560/5567/25), яке набрало законної сили 16.09.2025.
Відтак, станом на 16.10.2025 (день прийняття оскаржуваного рішення) Відповідач фактично «підтвердив» індивідуальний акт, який вже був визнаний судом протиправним, не провівши при цьому будь-якого нового об`єктивного дослідження стану здоров`я Позивача. Зазначене вказує на те, що експертна команда Відповідача підійшла до розгляду справи формально, не вивчила історію медико-експертної справи, не перевірила статус оскаржуваного рішення та не врахувала рішення суду, обов`язковість виконання якого гарантується законом.
Суд бере до уваги посилання Відповідача на практику Верховного Суду про те, що суд не є спеціалізованою медичною установою і не може перебирати на себе повноваження щодо встановлення медичних діагнозів.
Водночас суд вважає, що дискреційні повноваження не є абсолютними і не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку дотримуватись процедури та приймати обґрунтовані рішення. Суд вправі перевірити законність висновку медичних комісій в межах дотримання процедури.
Відповідно до п. 31, 32 Порядку №1338 під час розгляду справи члени команди досліджують всі надані документи і якщо інформації недостатньо, особа направляється на додаткове обстеження. Відповідач всупереч цим вимогам залишив поза увагою наявний у матеріалах справи висновок НДІ РОІ ВНМУ ім. М.І. Пирогова (№6780 від 24.12.2024), який констатував наявність у Позивача 3-х критеріїв обмеження життєдіяльності І ступеня. Жодного мотивування щодо відхилення висновків цієї провідної наукової установи оскаржуване рішення Відповідача не містить.
Суд не втручається у медичну площину діагнозів, але приходить до висновку про порушення юридичної процедури оцінювання, адже Відповідач не надав правової та змістовної оцінки ключовим медичним документам, прийнявши рішення невмотивовано.
Нові докази, долучені Позивачем у 2026, суд оцінює не як підставу скасування рішення Відповідача, а як підтвердження факту тривалого і прогресуючого порушення стану здоров`я, що додатково свідчить про необхідність ретельного та об`єктивного (очного) медичного дослідження, якого Відповідач не забезпечив.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на ефективний засіб юридичного захисту. Засіб захисту вимагається як такий, що має бути ефективним і в законі, і на практиці.
Суд враховує, що адміністративний суд не є спеціалізованою медичною установою та не наділений повноваженнями перебирати на себе функції експертних команд щодо визначення міри втрати здоров`я особи, встановлення діагнозів чи визначення конкретного закладу охорони здоров`я для проведення експертизи, якщо законодавством передбачено альтернативні варіанти.
Водночас, як встановлено судом, Відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення від 16.10.2025 діяв формально, не провів обов`язкового медичного обстеження Позивача та протиправно поклав в основу свого висновку рішення Маріупольської експертної команди від 10.03.2025, яке вже було скасоване судом. Крім того, поза увагою Відповідача залишились суттєві медичні документи, зокрема висновок НДІ РОІ ВНМУ ім. М.І. Пирогова (справа №6780) та нові медичні дані щодо прогресування захворювання Позивача.
Відповідно до пункту 52 Порядку №1338 оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, де функціонує експертна команда. Абзацом 5 пункту 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (Постанова КМУ №1338) визначено, що у складних випадках оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, на базі Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (м. Дніпро) або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
З метою дотримання балансу між необхідністю ефективного захисту прав Позивача та збереженням законних дискреційних меж суб`єкта владних повноважень, суд вважає необхідним зобов`язати Відповідача організувати та провести повне медичне обстеження Позивача із застосуванням альтернативи, прямо передбаченої законодавством. Відповідач зобов`язаний самостійно обрати базу для обстеження (Дніпро або Вінниця), однак не має права ухилитись від проведення дійсного фактичного обстеження Позивача та зобов`язаний прийняти рішення з обов`язковим урахуванням висновків суду щодо неприпустимості використання скасованих актів.
За таких обставин, з метою ефективного відновлення порушених прав суд вважає необхідним вийти за межі первісно заявлених позовних вимог шляхом скасування спірного рішення, зобов`язати Відповідача / правонаступника Відповідача повторно розглянути скаргу та матеріали медико-експертної справи Позивача, провести його повне медичне обстеження на базі Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (м. Дніпро) або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова та прийняти обґрунтоване рішення по суті питання з урахуванням висновків суду.
Оскільки відповідач не довів правомірність дій та не спростував доводи Позивача належними доказами, позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 16.10.2025 №ЦО-20360, оформлене також витягом від 16.10.2025 №ЦО-20360/В.
Зобов`язати Державне некомерційне товариство "Інститут оцінювання функціонування" як правонаступника Центру оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» розглянути скаргу та медико-експертну справу ОСОБА_1 , забезпечивши проведення його повного медичного обстеження на базі Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або на базі Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, та прийняти обґрунтоване рішення по суті порушеного питання з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн. за рахунок асигнувань Державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 21 вересня 2026 року
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач: Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (пров. Феодосія Макаревського, 1А,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49005 , код ЄДРПОУ - 03191673)
Головуючий суддя І.С. Козачок