Справа № 560/3017/26
РІШЕННЯ
іменем України
21 вересня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непарахування та невиплати одноразової грошової допомоги у розмірі 50% суми місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та невиплати надбавки за вислугу років у розмірі 30%.
2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби як військовослужбовцю, який звільняється зі служби за станом здоров`я відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції станом на дату звільнення), яким передбачено, що "військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах.
3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити надбавку за вислугу років у встановленому розмірі 30% (замість нарахованих 25%) за період з дати набуття права - 25.02.2024 та до дати звільнення 04.10.2025 в порядку абз.3 пункту 1 розділу IV Порядку, затвердженого наказом Міністерства оборони України "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" від 07.06.2018 №260.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що нарахування одноразової грошової допомоги у розмірі 4% не відповідає частині 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", така допомога має бути виплачена у розмірі 50%, оскільки позивач має вислугу років більше 6 років, що підтверджується наказом про звільнення від 04.10.2025 №281. Крім того, розмір надбавки за вислугу років має бути встановлено на рівні 30% від розміру посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням, проте, така надбавка встановлена у розмірі 25%. Просить позовні вимоги задовольнити.
У поданому відзиві відповідач проти заявлених вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що в пункт 286 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.04.2024 №125 внесенні зміни, зокрема , зазначено, що вислуга років станом на 30.04.2024: календарна 05 років, 02 - місяців, 02 дні, пільгова - відсутня. Дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 30.04.2024 по 04.10.2025 вчинялись в межах повноважень, відповідно до положень законодавства, без порушень прав позивача. Таким чином, вимоги щодо стягнення з військової частини НОМЕР_1 вказаних виплат не підлягають задоволенню.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 02.03.2026 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що згідно пункту 286 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.04.2024 №125, солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 27.04.2024 №226-РС на посаду солдата резерву 100 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , з 30.04.2024 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на речове та грошове забезпечення, вважати таким, що з 30.04.2024 справи та посаду прийняв і приступив до виконання.
Вислуга років станом на 30.04.2024: календарна 02 роки, 00 - місяців, 00 днів, пільгова - відсутня.
Згідно п.16 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.03.2026 №73, в пункт 286 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.04.2024 №125 внесенні зміни та викладено у наступній редакції:
"286. Солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу від 27.04.2024 №226-РС на посаду солдата резерву 100 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частити НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , з 30.04.2024 зарахувати до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на речове та грошове забезпечення, вважати таким, що з 30.04.2024 справи та посаду прийняв і приступив до виконання.
Вислуга років станом на 30.04.2024: календарна 05 років, 02 - місяців, 02 дні, пільгова - відсутня.".
Відповідно до пункту 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.10.2025 №281, "молодшого сержанта ОСОБА_1 , командира 3 гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_3 батальйону берегової оборони, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №276-РС від 26.09.2025 з військової служби у відставку відповідно до підпункту "б" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (на підставі статті 75а графи ІІ розкладу хвороб непридатний до військової служби), 04.10.2025 справи і посаду здав та направлений для зняття з військового обліку до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вислуга років станом на 04.10.2025: календарна 06 років, 07 місяців, 06 днів.
Виплатити одноразову грошову допомогу відповідно до Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету міністрів від 17.09.2014 №460 (зі змінами) в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше як 25% місячного грошового забезпечення за період із 28.02.2022 по 04.10.2025.".
З метою врегулювання спору 08.10.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою у якій просив виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні (50%) та здійснити перерахунок грошового забезпечення із визначенням правильного розміру надбавки за вислугу років (30%).
Відповіді на звернення від відповідача не отримав.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 40 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, систему їх соціального та правового захисту визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах: 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - які звільняються з військової служби: за станом здоров`я; за власним бажанням під час дії воєнного стану (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України); які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду; які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду; у зв`язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Водночас, абзацом 7 частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їх призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, крім тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
При цьому, частина 6 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначає такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Таким чином, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період є окремим видом військової служби, що вказує на особливий порядок правового регулювання вказаного виду служби.
Відповідно до матеріалів справи позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період і був звільнений зі служби у відставку на підставі підпункту "б" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Таким чином, в контексті спірних правовідносин саме абзац 7 частини 2статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є спеціальною правовою нормою, що містить особливі умови виплати одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям, які проходили військову службу за призовом по мобілізації, а саме: особливий суб`єкт отримання допомоги - військовослужбовець, який був призваний на військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією; обмежений період виплати одноразової грошової допомоги - виплата здійснюється за період проходження військової служби за призовом у зв`язку з мобілізацією; при виплаті такої допомоги не враховується період попередньої військової служби у мирний час.
Відтак, саме положення абзацу 7 частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як положення спеціальної правової норми, підлягають застосуванню до спірних правовідносин щодо наявності у позивача, як у військовослужбовця, який проходив військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією, права на одноразову грошову допомогу.
Так, на виконання вимог частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17.09.2014 №460, якою затвердив Порядок та умови виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби (далі - Порядок №460).
Правовими нормами пунктів 1-4 Порядку №460 визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (далі - військовослужбовці) та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.
Військовослужбовцям виплата допомоги здійснюється за період військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період із дня їх призову на відповідну військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Розмір допомоги обчислюється з урахуванням пунктів 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей".
Допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що наявне у пункті 2 Порядку №460 застереження щодо осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", стосується виключно періоду, за який обраховується одноразова грошова допомога при звільненні.
Також, суд звертає увагу на те, що положеннями Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не передбачено можливості набуття військовослужбовцем права на виплату декількох одноразових допомог при звільненні з різних підстав набуття права на них.
Таким чином, враховуючи вищезазначене правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що при звільненні з військової служби позивач, як військовослужбовець, що проходив військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією, відповідно до абзацу 7 частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №460 мав право на одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення, отриманого ним за кожний повний календарний місяць служби, яка йому була виплачена у відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2025 №281.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у позивача, як військовослужбовця, що проходив військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією, права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої абзацом 1 частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Враховуючи викладене, у задоволенні позовної вимоги нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби належить відмовити.
Щодо позовної вимоги нарахувати та виплатити надбавку за вислугу років у встановленому розмірі 30% (замість нарахованих 25%) за період з дати набуття права - 25.02.2024 та до дати звільнення 04.10.2025, суд зазначає таке.
Згідно інформації відповідача, 24.03.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 на рахунок позивача перераховані кошти в розмірі 5162,14 грн., що підтверджується копією долученої до відзиву фінансової відомості 260324PB00[телефон приховано].
Указана сума є доплатою належної позивачу надбавки за вислугу років у розмірі 30%, з урахування вислуги такого станом на 30.04.2024 - 05 років 2 місяці.
Враховуючи встановлене, підстави для задоволення вказаної вимоги відсутні.
Згідно приписів статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 21 вересня 2026 року
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )
Головуючий суддя В.В. Матущак