У Х В А Л А
21 вересня 2026 року справа № 580/1741/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі №580/1741/25 за позовом ОСОБА_1 (с.Пристроми, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, 08410, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.
27.03.2026 вх.№16493/26 представник позивач звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю, просить: встановити судовий контроль за виконанням постанови апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 по справі №580/1741/25; зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 надати звіт про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №580/1741/25.
Ухвалою суду від 09.04.2026 заява заявника про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у адміністративній справі № 580/1741/25 призначена до розгляду. 10.04.2026 заява про встановлення судового контролю задоволена.
На виконання ухвали суду представник Відповідача вх.№50914/26 надав звіт, зазначає: рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 задоволено апеляційну скаргу позивача та вирішено: рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року скасувати та прийняти нову постанову якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», під час обчислення грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток; зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані 74 дні оплачуваних відпусток, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно іх ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 вирішено: зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 надати до суду до 01.07.2026 звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/1741/25 з доказами на підтвердження.
Звіт подається військовою частиною НОМЕР_6 , співвідповідачем у даній справі та правонаступником відповідача 1, так як відповідач 1 - військова частина НОМЕР_2 ліквідована на підставі рішень вищого військового командування з 01.08.2025 (витяг із наказу від 27.05.2025 №22ДСК доданий до матеріалів звіту).
Розрахунок компенсації за дні невикористаних відпусток регламентований наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за №745/32197 та яким затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (надалі - Порядок 260). Відповідно до пункту 6 розділу ХХХІ Порядку 260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою, одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів, для розрахунку суми компенсації за невикористані дні відпусток, одноденний розмір грошового забезпечення (місячний розмір грошового забезпечення, яке позивач мав станом на час звільнення, поділений на 30 календарних днів) слід помножити на кількість днів невикористаних відпусток (74 дні). Під час перерахунку компенсації за дні невикористаних відпусток, до бази обрахунку одноденного розміру грошового забезпечення позивача, на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025, відповідачем 2 до місячного розміру грошового забезпечення позивача було включено розмір додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 00 гривень 00 копійок, так як у місяці звільнення (жовтень 2024 року) та у місяці, що передував звільненню (вересень 2024 року), згідно Довідки про доходи позивача від 19.12.2024 №1352/12644 (долучена позивачем до позовної заяви та міститься у матеріалах справи), позивачем не було набуто права на спірну грошову винагороду та така винагорода йому виплачувалась у сумі 00 гривень 00 коп.
З урахуванням нарахованої та виплаченої позивачеві під час звільнення компенсації за невикористані дні відпусток у сумі 54104 гривень 73 коп, до виплати підлягає перерахована компенсація за невикористані дні відпусток, на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 у сумі 00 гривень 00 коп.
Про вказані обставини, військовою частиною НОМЕР_4 повідомлено представницю позивача - адвокатку Отрох Аллу Володимирівну у відповідь на її адвокатський запит від 15.09.2025, що отримана від ІНФОРМАЦІЯ_1 (вх. А7046 №37306 від 17.09.2025), листом від 22.09.2025 №1352/11624, у якому міститься відповідний розрахунок спірної компенсації із усіма складовими, що були використані для розрахунку.
Відповідно до ч. 2 ст. 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
У постанові КАС Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі №440/1222/19 зазначено: невиконання судового рішення через відсутність бюджетного фінансування не є умисним ухиленням, а навпаки - обставинами, що виключають відповідальність, зокрема накладення штрафу за такі дії є недоцільним.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив: метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, що набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).
Конституційний Суд України висновує, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, що набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі від 30.06.2009 № 16-рп/2009). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (речення перше абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.
Оскільки судове рішення є обов`язковими для виконання, суд дійшов висновку про наявні підстави у контексті обгруцнтування здійсненого перерахунку прийняти звіт про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №580/1741/25.
Керуючись ст.2, 14, 241-243, 248, 256, 370, 382-1-382-3 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_4 вх.№50912/26 у справі №580/1741/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_4 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
Ухвала набрала законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами у строки, встановлені статтями 293, 295-297 КАС України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.6 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала складена, підписана 21.09.2026.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА