Справа № 459/2741/25
Провадження № 2/459/833/2025
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(додаткове)
10 вересня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Отчак Н.Я.
з участю секретаря Савіцької Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шептицький заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,
В С Т А Н О В И В :
17.08.2026 судом ухвалено рішення про задоволення позову.
21.08.2026 на адресу суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та судового збору, які підлягають відшкодуванню з відповідача у зв`язку з розглядом справи та просить суд стягнути судові витрати у загальному розмірі 68 569,18 (шістдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять гривень 18 копійок), з яких: 54 261,62 грн - витрати на професійну правничу допомогу; 14 307,56 грн - судовий збір.
Відповідно до статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Судове засідання у справі було призначено на 10.09.2026.
Сторони у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи були належно повідомлені.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача подав заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення, у якому просив зменшити витрати на правову допомогу до розміру 8000грн, а у стягненні додаткових витрат зі сплати судового збору відмовити позивачу у задоволенні заяви в цій частині у повному обсязі.
Неприбуття у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ст.ст. 223, 247 ЦПК України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно наказу № 191/В від 24.08.2026, суддя Отчак Н.Я. перебувала у частковій щорічній основній відпустці з 25.08.2026 по 04.09.2026.
Оцінивши докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 17.08.2026 задоволено позов ОСОБА_1 та у порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки у праві спільної часткової власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 74,5 м.кв. (Реєстраційний номер майна з реєстру прав власності на нерухоме майно: 4645345); стягнуто з ОСОБА_3 на користь на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частинами 1, 2 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
10.08.2026 представником позивача у судовому засіданні заявлено заяву, що після ухвалення рішення по суті позовних вимог, стороною позивача буде подана відповідна заява про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
Таких висновків також дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі № 755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
21.08.2026 на адресу суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив стягнути з відповідача у його користь понесені судові витрати у загальному розмірі 68 569,18 (шістдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять гривень 18 копійок), з яких: 54 261,62 грн - витрати на професійну правничу допомогу; 14 307,56 грн - судовий збір.
06.08.2025 між адвокатом Ярошем В.В. та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової допомоги №06/08-25. Окрім цього, адвокатом Ярошем В.В. видано ордер серії ВС №1391199 від 12.08.2025 на надання правничої (правової) допомоги позивачу.
На підтвердження факту виконання умов надання правової допомоги представником позивача надано: 1) додаток № 1 від 06.08.2025 до Договору про надання правової допомоги №06/08-25, яким погоджено розмір гонорару, а саме перший фіксований платіж за вступ адвоката у справу, аналіз документів, формування правової позиції, підготовку і подання позовної заяви становить 30 000,00 грн. Інші заяви та клопотання у суді першої інстанції окремої оплати не передбачають; 2) акт наданих послух № 19/08/2026-А від 19.08.2026, згідно якого загальна вартість наданої правової допомоги становить 54261,62грн; 3) детальний опис виконаних робіт від 19.08.2026, згідно якого загальна вартість наданої правової допомоги становить 54261,62грн; 4) довідку № 19/08/2026-Д від 19.08.2026, згідно якої ОСОБА_1 здійснив повний розрахунок за Договором про надання правової допомоги №06/08-25 від 06.08.2025 та акту наданих послух № 19/08/2026-А від 19.08.2026, згідно якого загальна вартість наданої правової допомоги становить 54261,62грн.
Такі документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат, що пов`язані з правничою допомогою адвоката.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.08.2021 року у справі № 369/9099/18.
У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №750/2055/20 зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно з п.п. 1-2 частини 1 статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує конкретні обставини даної справи, її складність, обсяг наданих послуг з правничої допомоги, обґрунтування заявником розміру цих витрат, критерій реальності адвокатських витрат, ту обставину, що відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний характер.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).
Так, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2019 у справі №211/3113/16-ц).
У запереченнях представник відповідача зазначив, що заявлені до відшкодування витрати позивача з надання правничої допомоги в розмірі 54261,62 грн є неспівмірними та необґрунтованими та просив зменшити їх до 8000грн.
Суд, з урахуванням наведених вище норм права та з урахуванням конкретних обставин справи, обґрунтованості понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, розумності їхнього розміру, заперечень представника відповідача проти заявленого до стягнення позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, принципу співмірності судових витрат, розміру наданої правової допомоги, складністю справи та виконаними послугами, часом, витраченим адвокатами на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову і значенням справи для сторін, приходить до висновку про необхідність зменшити розмір витрат на правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача зазначені витрати у сумі 15000 грн.
Окрім цього, представник позивача зазначає, що в інтересах Позивача було сплачено судовий збір у загальному розмірі 15 276,52 грн: 484,48 грн за подання заяви про забезпечення позову за платіжною інструкцією №7Х6Х-АК32-ММН8-147Н від 12.08.2025; 968,96 грн за подання позову за платіжною інструкцією №87Р5-НХЕ4-МВСТ-4003 від 12.08.2025; 13 823,08 грн доплати судового збору за платіжною інструкцією №ЕВС7-С62Е-8Е5Н- 2Е9Т від 27.08.2025. Водночас рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 17 серпня 2026 року стягнуто з Відповідача на користь Позивача судовий збір лише у розмірі 968,96 грн. Отже, не стягнута сума сплаченого судового збору становить 14 307,56 гривень.
Так відповідно до вимог ст.269 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
У ході розгляді справи, ухвалою суду від 14.08.2026 за заявою позивача ОСОБА_1 забезпечено позов, шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 74,5 м.кв. (Реєстраційний номер майна: 4645345). За подання вказаної заяви ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Разом з тим, судом під час ухвалення судового рішення 17.08.2026 не було вирішено питання щодо розподілу судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Окрім цього, рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 17.08.2026 не в повному обсязі було вирішено питання судових витрат, а саме стягнення доплати судового збору у сумі 13 823,08 грн за платіжною інструкцією №ЕВС7-С62Е-8Е5Н-2Е9Т від 27.08.2025.
Оскільки рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 17.08.2026 у справі № 459/2741/25 не в повному обсязі було вирішено питання судових витрат, суд вважає за необхідне заяву представника позивача задовольнити в цій частині та ухвалити по справі додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 484,48 грн та 13 823,08 грн доплати судового збору за подання позовної заяви.
Враховуючи викладене, заява підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальному розмірі 29307,56 грн (двадцять дев`ять тисяч триста сім гривень 56 копійок), з яких: 15000 грн - витрати на професійну правничу допомогу; 14 307,56 грн - судовий збір.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
На додаткове рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 10 вересня 2026 р.
Суддя: Н. Я. Отчак