Справа № 944/2204/26
Провадження №2/944/2111/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.09.2026 року м.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді - Швед Н.П.
з участю секретаря - Жукевич Д.М.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Яворові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтуванні своїх позовних вимог покликається на те, що шлюб між нею та відповідачем було зареєстровано 30 червня 2018року у Жовківському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №83.
Від спільного подружнього життя у них народилося син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подружнє життя з відповідачем не склалося. Через відсутність спільних інтересів, різних поглядів на життя, та відсутність взаєморозуміння. Внаслідок чого вони втратили почуття любові та поваги один до одного. Вони не підтримують подружніх відносин, спільного господарства не ведуть, проживають окремо тривалий час .
Просить позовні вимоги задовольнити, розірвати шлюб, оскільки, такий носить формальний характер. Вважає, що примирення між ними є неможливим. Після розірвання шлюбу бажає залишитись на прізвищі « ОСОБА_4 ».
Відповідач та його представник в судове засідання 29.07.2026,11.08.2026, та 16.09.2026 не з`явилися, хоч належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення відповідачу. Відповідач 14.09.2026 скерував на адресу суду клопотання в якому просить розгляд справи проводити у відсутності сторони відповідача, надати шість місяців строку для примирення подружжя та зупинити провадження у справі.
В обгрунтування клопотання покликається на те, що має намір вжити заходи для примирення та збереження шлюбу. На даний час вони підтримують комунікацію та взаємодію, у тому числі з питань виховання, утримання та забезпечення інтересів їхнього спільного сина. Вважає, що збереження такого спілкування свідчить про можливість примирення та відновлення сімейних відносин. Він готовий до конструтивного діалогу з позивачкою, пошуку взаємоприйнятих рішень та вжиття реальних заходів, спрямованих на відновлення сімейних відносин. Крім того, наявність спільної дитини, та необхідність її виховання є додатковою обставиною, яка на його думку, зумовлює доцільність надання сторонам можливості для примирення. Просить клопотання задовольнити.
14.09.2026 позивачка скерувала на адресу суду заперечення щодо надання строку для примирення. В обгрунтування заперечення покликалася нате, що позов поданий нею добровільно, усвідомлено та є результатом тривалого припинення фактичних шлюбних відносин. Вона не бажає продовження подружніх відносин із відповідачем та не вбачає їх відновлення, Позиція щодо розірвання шлюбу є незмінною. Просить суд, врахувати обставини справи, та реальну позицію кожного із подружжя, а не лише відповідача, та відмовити у задоволенні клопотання відповідача про надання стороку для примирення тривалістю 6 місяців, оскільки, вона категорично проти надання строку на примирення.
Сторони в судове засідання не з`явились, позивачка не з`явилася скерувала на адресу суду заяву, в якій просить справу слухати у відсутності сторони позивача, заявлені позовні вимоги підтримує та на підставі наявних у справі доказів ухвалити рішення. Відповідач в судове засідання не з`явився, скерував на адресу суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, заявлені позовні вимоги не визнає. Просить надати термін на примирення, оскільки бажає зберегти сім`ю.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали даної справи в їх сукупності, слід прийти до наступного.
Суд також зазначає, що наявність наміру для примирення лише в однієї сторони, без згоди на це іншої сторони, не є правовою підставою для надання сторонам строку для примирення. При цьому, надання строку на примирення є правом, а не обов`язком суду.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстровано 30 червня 2018року у Жовківському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №83, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 30 червня 2018 року, виданим Жовківськом районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Від даного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 03 січня 2019 року Яворівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно із ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається із матеріалів справи, фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені більш ніж шість місяців тому, сторони подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть. Позивачка не бажає продовження подружніх відносин із відповідачем та не вбачає їх відновлення, її позиція щодо розірвання шлюбу є незмінною, у наданні стороку для примирення категорично заперечує.
Надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком, згідно висновку Верховного Суд у постанові від 15 січня 2020 року у справі №200/952/18.
Закріплена у ст. 111 СК України норма права є диспозитивною, тому суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства, а за обставинами справи існує реальна можливість примирення сторін.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок щодо застосування статті 111 СК України та вказано, що «примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком». Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2018 року по справі № 206/3459/16-ц (провадження № 61-21621св17).
Системний аналіз наведених положень матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об`єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08 березня 2023 року у справі № 127/16963/22-ц, провадження № 61-203св23.
Що стосується клопотання відповідача, про надання строку для примирення, то суд беручи до уваги категоричні заперечення позивачки, відсутність об`єктивних обставин, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін, а також, беручи до уваги те, що відповідач в жодне судове засідання не з`явився, а лише подавав клопотання про відкладення розгляду справи, та розгляд клопотання у його відсутності, відтак він не переконав суд, що дійсно надавши сторонам строк на примирення сторони зможуть зберегти шлюб, приходить до висновку що таке клопотання є безпідставним та подане з метою затягування розгляду справи, тому в задоволенні такого слід відмовити.
У відповідності до ч.3 ст.109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Беручи до уваги те, що сторони подружніх відносин не підтримують, повністю втратили почуття поваги та любові один до одного, відтак, спільне подружнє життя та примирення між ними є неможливим. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що шлюб носить формальний характер, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому його слід розірвати.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище позивачці - " ОСОБА_4 "
За змістом ч.1, п.1 ч.2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи, що позивач в позовній заяві просила витрати в розмірі сплаченого судового збору покласти на відповідача, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати, пов"язані з сплатою судового збору в розмірі 1 331рн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,7,12,13,141,258-259,263-265,354 ЦПК України, ст.ст.110-112 СК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
позов -задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , 14 грудня 1987року у Жовківському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №83, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 30 червня 2018 року - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище - " ОСОБА_4 ".
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати, пов"язані з сплатою судового збору в розмірі 1 331грн. 20 коп.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням законної сили.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1
зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2
зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_2 .
СУДДЯ: Швед Н.П.