Справа № 308/4890/20
П О С Т А Н О В А
Іменем України
03 вересня 2026 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Собослой Г.Г.,
суддів: Мацунич М.В., Шевчук В.В.,
з участю секретаря: Голубєвої Є.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Киченок Андрія Сергійовича на ухвалу Ужгородського міськайонного суду Закарпатської області від 22 листопада 2024 року, у справі №308/4890/20 (Головуючий: Бенца К.К.), -
В С Т А Н О В И Л А
У вересні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвоката Киченок А.С. звернувся в суд із заявою про перегляд судового рішення від 13.09.2021 року за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором позики.
У заяві зазначає, що заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.09.2021 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 679 905,00 дол. США. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 13.12.2022 року заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13.09.2021 року скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено. З посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 по справі №464/3790/16-ц апеляційний суд вказав, що зміст розписки не містить відомостей про передачу позивачем коштів ОСОБА_1 та отримання останнім таких. Відтак, укладення між сторонами саме договору позики позивачем не доведено. Зазначає, що постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.06.2023 року скасовано Постанову Закарпатського апеляційного суду від 13.12.2022 року та залишено в силі заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.09.2021 року. Однак, станом на даний час виникли обставини, що дають підстави для перегляду рішення за ново виявленими обставинами.
Як підставу для перегляду заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.09.2021 року по справі № 308/4890/20 року, заявник посилається на п.1 ч.2. ст. 423 ЦПК України, а саме наявність істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Зокрема, заявник зазначає, що суди прийшли до висновку про задоволення позову оскільки передання коштів підтверджується розпискою та кошти нібито були надані у позику. Однак, зазначені висновки спростовуються наступними нововиявленими обставинами: ОСОБА_2 не передавав та не міг передати кошти ОСОБА_1 , оскільки не перебував в Україні.
Заявник вказує на те, що 04.09.2023 року на сайті Odessa.comments.ua розміщено повідомлення такого змісту: « ОСОБА_3 - колаборант та зрадник України, адже співпрацює з російськими спецслужбами. Крім того з 2017 року Україна розшукує депутата за розкрадання майже 300 млн. грн.. на проекті «Глибоководний випуск». Також Офіс генпрокурора запросив екстрадицію ОСОБА_4 з ОАЕ та попросив Інтерпол присвоїти розшуковій справі одеського втікача «червону мітку»1». Після цього, представником відповідача здійснено огляд реєстру МВС України щодо перевірки інформації про розшук позивача; сайту «Єдиного реєстру судових рішень» на предмет наявності інформації щодо обрання ОСОБА_2 запобіжних заходів в рамках кримінальних проваджень, інформації із судової справи №916/3821/21 в частині наявності відносин із ПАТ «Юніон Стандарт Банк», інформації, відображеної в довідках перевірок НБУ.
Зазначає, що за результатами пошуку інформації було встановлено, що ОСОБА_2 з 06.11.2014 року постійно проживає за кордоном, а у 2016-2017 роках не перебував в Україні, оскільки переховується від слідства, а з 09.06.2017 року ОСОБА_2 оголошений у розшук. Вказані обставини підтверджуються: ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.02.2022 року у справі №947/37275/21, інформацією з реєстру МВС «Особи, які переховуються від органів влади».
Окрім того, заявник зазначає, що у 2019 році ОСОБА_2 не визнавав, що у нього є право вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення боргу за розпискою, оскільки ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.02.2019 року у справі №522/18188/18 затверджено мирову угоду про поділ майна ОСОБА_2 з дружиною. Однак, у переліку майна не вказано наявність право вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за розпискою. Тобто сам позивач не визнав, що у нього є актив - дебіторська заборгованість за розпискою.
Також вказує, що ОСОБА_2 заявляв, що він особисто передавав кошти відповідачу. Однак, як підтверджено судовими рішеннями - він не перебував на території України 11.11.2016 року і не міг передати кошти.
Заявник вказує, що ухвала Одеського апеляційного суду від 18.02.2022 року у справі №947/37275/21, в якій наводяться докази і обставини переховування ОСОБА_2 від слідства і відсутність його в Україні протягом 2016-2017 років прийнята після ухвалення заочного рішення, а відтак вказані обставини існували під час розгляду справи, є істотними для розгляду справи і прийняття рішення.
Заявник вважає, що якби вказані обставини були досліджені, суд не мав би правових підстав задовольнити позов.
Щодо підстав для відмови у задоволенні позову у зв`язку із підписанням розписки під тиском заявник вказує, що передумовою написання ОСОБА_1 розписки (точної дати та змісту якої він не пам`ятає, як і не впевнений в тому, що ним була написана саме та розписка, яку надав суду позивач) були наступні події: з липня 2014 року ОСОБА_1 працював на посаді керуючого директора ПАТ «Юніон Стандарт Банк». Постановою Правління НБУ з 01.10.2015 року банк віднесено до категорії неплатоспроможних та в подальшому ліквідовано. ОСОБА_2 був вкладником ПАТ «ЮСБ БАНК» і переклав саме на ОСОБА_1 персональну відповідальність за втрату своїх депозитних коштів та вимагав особисто від нього повернення таких. Зокрема СУ ГУ МВС України в Одеській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №1201516[телефон приховано]. В рамках даного кримінального провадження, за сприяння ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було вручено підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 191 КК України за розтрату коштів банку, та йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. ОСОБА_2 підтвердив ОСОБА_1 , що він доклав певних зусиль для взяття відповідача під варту та повідомив, що у випадку повернення йому внесених на депозитні рахунки ПАТ «ЮСБ БАНК» коштів особисто ОСОБА_1 він не буде більше вчиняти дій, спрямованих на кримінальне переслідування останнього, та навіть вчинить необхідні дії щодо припинення такого переслідування у відповідному провадженні.
Відтак, знаючи ОСОБА_2 , його ділові зв`язки та вплив у м. Одеса, ОСОБА_1 відповідні погрози сприймав як реальні та під впливом психологічного тиску ОСОБА_2 погодився написати якісь розписки, зміст, точних сум і дат яких точно не пам`ятає.
29.08.2022 року Верховний Суд у справі №522/10944/16-к залишив без змін вирок Київського районного суду м. Одеси від 29.12.2020 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 13.08.2021 року, якими ОСОБА_1 визнано невинуватим у розтраті коштів, внесених на депозитні рахунки у ПАТ «ЮСБ БАНК».
Із посиланням на викладене, представник ОСОБА_1 - адвокат Киченок А.С. просить суд задовольнити заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.09.2021 року у справі №308/4890/20 за нововиявленими обставинами та скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.09.2021 року у справі №308/4890/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 22 листопада 2024 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Киченок А.С. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором позики - відмовлено.
Залишено рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 вересня 2021 року у справі №308/4890/20 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором позики в силі.
Не погоджуючись із даною ухвалою суду представник ОСОБА_1 - адвокат Киченок Андрій Сергійович подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування ухвали, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у заяві про перегляд рішення за ново виявленими обставинами відсутні і наведені підстави фактично зводяться до підстав наведених у заяві.
Розгляд справи проводився у режимі відео конференції.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Кідрук М.М., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника ОСОБА_2 - адвоката Ковальчук Р.М., який просить ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи судова колегія приходить до наступного висновку.
За статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Главою 3 Розділу V ЦПК України передбачено перегляд судових рішень за ново виявленими обставинами.
Відповідно ч. 1, ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті нововиявленими або виключними обставинами.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існування на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до ново виявлених обставин.
Згідно ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 підставою для перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами вважає істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Так, Одеським апеляційним судом 18.02.2022 року у справі 947/37275/21 було встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до повідомлення Державної Прикордонної Служби України, залишив території України 03.03.2017 та до теперішнього часу на території України не повернувся.
Під час розгляду справи встановлено, що 17.11.2016 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_1 , а останній отримав в борг грошові кошти в сумі 957 500 доларів США, які зобов`язався повертати частинами та повернути в строк не пізніше 15.11.2017 року, що підтверджується написаною відповідачем власноручно борговою розпискою від 17.11.2016 року тобто на момент підписання розписки та передачі грошових коштів, 17.11.2016 року ОСОБА_2 перебував на території України.
Посилання заявника на те, що у 2019 році ОСОБА_2 не визнавав, що у нього є право вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення боргу за розпискою, оскільки ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.02.2019 року у справі №522/18188/18 затверджено мирову угоду про поділ майна ОСОБА_2 з дружиною, однак, у переліку майна не вказано наявність право вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за розпискою.
Разом з тим, під час розгляду справи № 308/4890/20 суд здійснив оцінку доказів, надав юридичну оцінку обставинам справи і з врахуванням правових висновків , які існували на час ухвалення рішення надав правову оцінку позовних вимог у рішенні суду і касаційний суд здійснив оцінку тих же доказів, надав юридичну оцінку обставинам справи і залишив рішення суду від 13.09.2021 року в силі.
Суд першої інстанції зазначав, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи і на які посилається учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі належного виконання учасником вимог процесуального законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №905/1502/15, від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним.
Оскільки необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи; вони входять до предмету доказування у справі і не можуть вплинути на висновки суду про права і обов`язки осіб, які беруть участь у справі, і суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 - адвоката Киченок А.С. про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами і залишив рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13 вересня 2021 року у справі №308/4890/20 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором позики в силі.
Ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування немає.
Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Киченок Андрія Сергійовича, залишити без задоволення.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 22 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14 вересня 2026 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ