Дата документу 21.09.2026 Справа № 334/1278/26
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 334/1278/26 Головуючий у 1-й інстанції: Бредіхін Ю.Ю.
Провадження № 22-ц/807/2175/26 Суддя-доповідач: Сакоян Д.І.
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
21 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Сакояна Д.І.
суддів: Бредуна Д.С., Салтан Л.Г.,
при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 20.05.2026 у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 20.05.2026 задоволено позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 03.09.2026 через систему «Електронний суд» подав до Запорізького апеляційного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою апеляційного суду від 04.09.2026 з Дніпровськогорайонного суду м. Запоріжжя витребувано матеріали цивільної справи ЄУН 334/1278/26 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу. Восьмого вересня 2026 року витребувана справа надійшла до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 11.09.2026 апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки доводи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказують на поважність причин пропуску на апеляційне оскарження рішення суду, запропоновано скаржнику подати до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших причин такого пропуску.
Чотирнадцятого вересня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Заява вмотивована тим, що заявник неодноразово подавав процесуальні документи до суду першої інстанції через систему «Електронний суд». При цьому алгоритм дій у всіх випадках був єдиним: підготовка документа - підписання його кваліфікованим електронним підписом, після чого документ вважався надісланим до суду без вчинення жодних додаткових дій. Під час підготовки апеляційної скарги заявник зіткнувся з тим, що після позначення сторони, якій надсилається копія скарги, та отримання статусу «Надіслано сторонам» 15.06.2026, документ фактично не вважався поданим до суду апеляційної інстанції, а вимагав вчинення окремої технічної дії, яка не була вчинена заявником внаслідок помилкового сприйняття ним завершального етапу подання документа. Про наявність проблеми заявнику стало відомо у зв`язку з надходженням інформації про звернення АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» із заявою про видачу виконавчого листа, після чого заявником невідкладно було з`ясовано причину проблеми та вчинено необхідні дії для фактичного подання апеляційної скарги. Таким чином, допущена заявником помилка є одноразовою, зумовленою об`єктивною невідповідністю між порядком дій, який заявник обґрунтовано сприйняв як завершальний, а не системною нездатністю користуватися електронним судочинством. Зазначене свідчить про відсутність умисного затягування або недобросовісного зволікання з апеляційним оскарженням з боку заявника.
Даючи оцінку вказаним доводам, апеляційний суд виходить з наступного.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010). Норми, що регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п. 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006).
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007 та «Трух проти України» від 14.10.2003).
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які, у свою чергу, в розумінні ст. 127 ЦПК України, оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.
Отже, встановлення процесуальних строків передбачено законом з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.
Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 204/2113/14-ц, від 25.11.2020 у справі № 2-9436/2007, від 17.11.2021 у справі № 2-517/07.
Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
У постанові Верховного Суду від 11.06.2026 у справі № 752/8914/22 зазначено, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту скарги, в тому числі стосовно доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами. Поновлення процесуального строку можливе за умови встановлення об`єктивної неможливості дотримання особою відповідних вимог процесуального закону.
З матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що оскаржуване рішення суду було проголошено 20.05.2026.
Матеріали справи містять розписку ОСОБА_1 про отримання копії рішення 20.05.2026.
З урахуванням вимог ст. 123 ЦПК України, перебіг 30-денного строку на подання апеляційної скарги на вищевказане рішення суду першої інстанції почався з наступного дня після 20.05.2026 та закінчився 19.06.2026 включно.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 354 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 258 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Апеляційну скаргу подано 03.09.2026 через систему «Електронний суд», тобто майже через три місяці після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Жодного доказового підтвердження того, що скаржник зіштовхнувся з істотними технічними та процедурними складнощами під час авторизації, підписання документів електронним цифровим підписом, апеляційному суду не надано.
Саме по собі помилкове невчинення користувачем системи «Електронний суд» дії з направлення апеляційної скарги до суду не свідчить про існування об`єктивних, непереборних та незалежних від волі скаржника обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до апеляційного суду.
Отримання сформованим документом статусу «Надіслано сторонам» засвідчує виконання дії з направлення копії документа іншому учаснику справи, однак не підтверджує направлення апеляційної скарги до суду та її реєстрацію в автоматизованій системі документообігу суду. Для подання апеляційної скарги до суду користувач мав завершити передбачену функціоналом системи «Електронний суд» процедуру її направлення до суду.
Апеляційний суд зважає на те, що строк пропущено більше ніж на два місяці. Скаржником не наведено обставин, які перешкоджали йому протягом цього періоду перевірити стан подання апеляційної скарги, встановити факт її ненаправлення до апеляційного суду та здійснити необхідні дії для її подання. Також ОСОБА_1 не був позбавлений можливості контролювати рух справи в суді апеляційної інстанції, якщо вважав, що апеляційна скарга ним була подана.
Отже, наведені ОСОБА_1 обставини свідчать не про існування об`єктивних та незалежних від нього перешкод для своєчасного апеляційного оскарження, а про незавершення ним як користувачем системи «Електронний суд» процедури направлення апеляційної скарги до суду та відсутність протягом тривалого часу контролю за результатом вчинення таких дій. Такі обставини мають суб`єктивний характер, залежали від поведінки самого скаржника та не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки наведені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави суд визнає неповажними, у відкритті провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 352, 353, 358 ЦПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 20.05.2026 у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Д.І. Сакоян
Судді Д.С. Бредун
Л.Г. Салтан