ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
21 вересня 2026 року Чернігів Справа № 620/9840/26
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміна Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) січень 2008 року;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 27.11.2019 - індексації-різниці з розрахунку 4052 гривень 34 копійок у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 27.11.2019 з розрахунку 4052 гривень 34 копійок у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 28.11.2019 по 25.01.2022 - індексації-різниці з розрахунку 4052 гривень 34 копійок у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 28.11.2019 по 25.01.2022 з розрахунку 4052 гривень 34 копійок у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 26.01.2022 по 01.01.2023 - індексації-різниці з розрахунку 4052 гривень 34 копійок у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 26.01.2022 по 01.01.2023 з розрахунку 4052 гривень 34 копійок у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" в спірний період не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв`язку зі зростанням споживчих цін є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Позовна заява подана з додержанням вимог статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудна Чернігівському окружному адміністративному суду. Дана справа є незначної складності, а тому підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Так, положеннями частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Верховний Суд України у постанові від 17.02.2015 (справа № 21-8а15), з-поміж іншого, зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Так, спеціальним законодавством, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак такі питання регулює Кодекс законів про працю України.
Відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Верховний Суд України у постанові від 17.02.2015 (справа № 21-8а15), з-поміж іншого, зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Так, спеціальним законодавством, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак такі питання регулює Кодекс законів про працю України.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Разом з тим, згідно частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 р. N 1-р/2025 частину першу статті 233 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
Водночас, частиною другою статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022) встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, враховуючи вищевикладене, зважаючи, що позивач звільнений зі служби наказом від 28.05.2026 № 135 та ним подано позов 28.08.2026, строк звернення до суду з даним позовом не є пропущеним.
Згідно з частиною другою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Отже, заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись статтями 12, 80, 160, 161, 171, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У Х В А Л И В:
1. Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду повернути без розгляду.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справа буде розглядатися одноособово суддею Баргаміною Н.М. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
3. Встановити відповідачам 15-денний строк, з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.
4. Роз`яснити відповідачам - суб`єктам владних повноважень, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
5. Роз`яснити позивачу, що він має право подати до суду відповідь на відзив протягом 5-денного строку з дня отримання відзиву на позов, а відповідачам, що вони мають право подати до суду заперечення протягом 5-денного строку з дня отримання відповіді на відзив.
6. Звернути увагу учасників справи, що відзив, відповідь на відзив, заперечення повинні відповідати вимогам частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Копії відзиву, відповіді на відзив, заперечення повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву, відповіді на відзив, заперечень до суду; копії доказів (крім речових), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються (надаються) особою, яка їх подає іншим учасникам справи. Документи, що підтверджують надіслання (надання) копій відзиву, відповіді на відзив, заперечення, доказів повинні бути надіслані (надані) суду.
7. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду даної справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.cn.court.gov.ua/sud2570/.
8. Повідомити відповідачів - суб`єктів владних повноважень, що копію позовної заяви та додані до неї документи можуть бути отримані ними в своєму електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
9. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи.
10. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Наталія БАРГАМІНА