КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2026 року м. Київ
Унікальний номер справи № 364/518/23
Апеляційне провадження № 22-ц/824/13635/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Марченка М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Володарського районного суду Київської області від 25 травня 2026 року, постановлену під головуванням судді Ткаченко О.В., у справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -
в с т а н о в и в :
У липні 2023 позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (т. 1 а.с. 1-8).
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 25 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь відповідача ОСОБА_3 понесених витрати на правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень(т. 2 а.с. 63-66).
Не погодившись з ухвалою районного суду, 17 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу в повному обсязі, справу направити до Володарського районного суду Київської області для провадження розгляду (т. 2 а.с. 71-73).
Посилався на те, що ухвалою суду від 17 березня 2026 року до участі у справі як процесуального правонаступника первісного позивача залучено ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 мобілізований та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , виконуючи конституційний обов`язок із захисту Батьківщини.
У зв`язку з проходженням військової служби апелянт фактично не перебуває за адресою зареєстрованого місця проживання.
Судових повісток про засідання, призначені на 21 квітня 2026 року та 25 травня 2026 року, він особисто не отримував. Хто саме отримував поштову кореспонденцію за місцем реєстрації та чи вручалася вона взагалі, апелянту невідомо.
Представник, який брав участь у справі в суді першої інстанції, адвокат Поліщук Р.А., не повідомляв апелянта про призначені судові засідання та не інформував його про необхідність подати заяву про розгляд справи за відсутності позивача або повідомити суд про причини неявки.
Апелянт не відмовлявся від позовних вимог, не втрачав інтересу до справи та не вчиняв дій, спрямованих на затягування її розгляду. Навпаки, він просить забезпечити продовження розгляду справи по суті.
В оскаржуваній ухвалі відсутні відомості, кому саме, коли та у який спосіб було вручено кожну із судових повісток: особисто ОСОБА_1 , повнолітньому члену сім`ї, який проживає разом із ним, чи представникові. Саме по собі зазначення у матеріалах справи відомостей про представника не замінює доказів вручення йому кожної конкретної повістки.
За обставин проходження апелянтом військової служби поза місцем проживання, суд мав особливо ретельно перевірити належність повідомлення та реальну можливість позивача скористатися процесуальними правами. Без такої перевірки застосування найбільш несприятливого для позивача процесуального наслідку є передчасним.
Крім того, для стягнення витрат недостатньо лише факту залишення позову без розгляду. Суд повинен установити, які саме дії позивача були необґрунтованими, у чому полягала їх недобросовісність та який причинно-наслідковий зв`язок існує між такими діями і заявленими до компенсації витратами.
Оскаржувана ухвала не містить таких висновків. У ній лише зазначено про надання відповідачем додаткової угоди від 01 серпня 2024 року та акта приймання- передачі виконаних робіт від 11 лютого 2025 року. Ці документи датовані задовго до залучення ОСОБА_1 як правонаступника ухвалою від 17 березня 2026 року та до судових засідань 21 квітня 2026 року і 25 травня 2026 року, неявку в які суд поклав в основу оскаржуваної ухвали.
Суд першої інстанції не встановив, які саме послуги були надані, чи пов`язані вони з поведінкою апелянта, чи є заявлений розмір витрат обґрунтованим та пропорційним, а також не надав апелянту реальної можливості подати заперечення щодо їх розміру. За таких умов стягнення 5 000,00 грн є передчасним і підлягає скасуванню разом з ухвалою в цілому (т. 2 а.с. 71-73).
Особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином про що у справі є докази.
Так про розгляд справи апеляційним судом 17 вересня 2026 року апелянт ОСОБА_1 був сповіщений 15 липня 2026 року повідомленням до його Електронного кабінету в ЄСІТС із забезпеченням технічної фіксації такого повідомлення. Відповідач ОСОБА_3 про розгляд справи апеляційним судом 17 вересня 2026 року була сповіщена 29 липня 2026 року поштовим повідомленням, про що є відмітка працівників пошти про вручення особисто адресату поштового відправлення суду, та 15 липня 2026 року повідомленням її представника - адвоката Котелевець О.Г. до Електронного кабінету в ЄСІТС із забезпеченням технічної фіксації такого повідомлення (а.с. 95-99).
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).
Зважаючи на вимоги п. 2 ч. 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України позовна заява залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що в липні 2023 позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (т. 1 а.с. 1-8).
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 20.07.2023 року відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження, у судовому засіданні на 23.08.23 р. о 10:00 год в приміщенні Володарського районного суду Київської області за адресою: Київська область, смт Володарка, вул. Миру, 25, зал № 2 (т. 1 а.с. 40).
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 23.08.2023 року клопотання представника позивача про призначення земельно-технічної експертизи задоволено. Призначено по даній цивільній справі земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6), попередивши експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків. Зупинено провадження по справі на час проведення експертизи (т. 1 а.с. 58-59).
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 25.10.2023 року відновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Призначено підготовче судове засідання на 08.11.23 року на 11:00 год яке відбудеться в приміщенні Володарського районного суду Київської області за адресою: вул. Миру, 25, смт Володарка, Київська обл., зал судових засідань № 3 (т. 1 а.с. 67).
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 08.11.2023 року клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи у справі № 364/518/23 (Провадження №2/364/162/23) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та виправлення описки в ухвалі Володарського районного суд Київської області від 23.08.2023 про призначення земельно технічної експертизи - задоволено.
Клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Поліщука Р.А. про витребування доказів по справі № 364/518/23 - задоволено.
Після отримання додаткових матеріалів справу № 364/518/23 (провадження №2/364/162/23) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою направити до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6), для продовження проведення експертизи, призначеної ухвалою від 23.08.2023.
Виправлено описку, допущену в тексті ухвали Володарського районного суду Київської області від 23.08.2023 року у справі № 364/518/22 (провадження № 2/364/162/22), шляхом виправлення в тексті ухвали кадастровий номер земельної ділянки вказавши як «[номер приховано]:06:002:0013».
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено (т. 1 а.с. 81-85).
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 01.07.2024 року відновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Призначено підготовче судове засідання на 29.07.24 на 10:00 год (т. 1 а.с. 113).
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 30.10.2024 року клопотання представника відповідача про виклик в судове засіданні експерта - задоволено. Викликано в судове засідання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м, Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для надання усних пояснень. Закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 13.11.2024 року о 14:30 год. в залі судових засідань № 2 Володарського районного суду Київської області (т. 1 а.с. 180-181).
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 30.04.2025 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - зупинено до залучення до участі у справі правонаступників. Зобов`язано представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 щодо надання до суду інформації вступу в спадщину правонаступників позивачки для залучення до справи правонаступників (т. 1 а.с. 240-241).
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 09.01.2026 року відновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Призначено судове засідання на 11.02.2026 о 11:15 год. яке відбудеться в приміщенні Володарського районного суду Київської області за адресою: вул. Миру, 25, с-ще Володарка, Київська області, зал судових засідань № 2 (т. 2 а.с. 25).
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 17.03.2026 року клопотання представника позивача адвоката Поліщука Р.А. - задоволено. Залучено до участі в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, як правонаступника, позивача ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 . Роз`яснено позивачу, що усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Відкладено судове засідання на 21.04.2026 о 11:15 год. (т. 2 а.с. 43-44).
Відповідно до супровідного листа Володарського районного суду Київської області від 19.03.2026 року, судом було направлено на поштову адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) копію ухвали від 17 березня 2026 року та повідомлено про призначення справи до розгляду на 21.04.2026 о 11:15 год. (т. 2 а.с. 51).
В матеріалах справи міститься зворотнє повідомлення з відміткою працівників пошти про отримання ОСОБА_1 під розписку поштового відправлення 25.03.2026 року (т. 2 а.с. 53).
З протоколу судового засідання від 21 квітня 2026 року вбачається, що підготовче судове засідання було відкладено до 25 травня 2026 року о 14.10 год. у зв`язку з неявкою позивача (т. 2 а.с. 56).
Судом першої інстанції було направлено на поштову адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судову повістку про судове засідання на 25 травня 2026 року о 14.10 год (т. 2 а.с. 57).
В матеріалах справи міститься зворотнє повідомлення з відміткою працівників пошти про отримання ОСОБА_1 під розписку поштового відправлення 29.04.2026 року (т. 2 а.с. 59).
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 25 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь відповідача ОСОБА_3 понесених витрати на правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень(т. 2 а.с. 63-66).
Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з`явився до суду, доказів на підтвердження поважності причин неявки до суду надано не було.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач був належним чином сповіщений за адресою місця проживання ( АДРЕСА_1 , яка також зазначена останнім у апеляційній скарзі) про призначене у справі судове засідання на 21 квітня 2026 року о 11:15 год. та на 25 травня 2026 року о 14.10 год, що підтверджується наявними у справі зворотніми повідомленнями, однак в судові засідання не з`явився повторно, причини неявки не повідомив та клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надсилав (т. 2 а.с. 53, 59).
При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на те, що у зв`язку з проходженням військової служби апелянт фактично не перебуває за адресою зареєстрованого місця проживання, оскільки доказів на підтвердження вказаних обставин до суду не надано.
Долучений до апеляційної скарги військовий квиток та перепустка не підтверджують факт постійної відсутності апелянта за адресою зареєстрованого місця проживання.
Крім того, за наявними у матеріалах справи завірених копій спадкової справи за адресою зареєстрованого місця проживання позивача ОСОБА_1 зареєстровані та проживають повнолітні члени його сім`ї - ОСОБА_7 (батько позивача), ОСОБА_8 (сестра позивача) (т. 2 а.с. 14, 3-24).
Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
Отримавши належним чином оформлені поштові повідомлення з відмітками працівників пошти про вручення 25 березня 2026 року і 29 квітня 2026 року адресату ОСОБА_1 рекомендованих поштових відправлень суду з повідомленнями про призначення судового засідання і розгляд справи районним судом, відповідно, 21 квітня 2026 року і 25 травня 2026 року, суд першої інстанції мав передбачені процесуальним законом підстави для висновку про повторну неявку належним чином повідомленого позивача ОСОБА_1 до суду, який не заявляв про розгляд справи за його відсутності (т. 2 а.с. 51, 53, 56-57, 59, 61-62).
При цьому, залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача ОСОБА_1 права звернутись до суду з даною позовної заявою.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_3 на правничу допомогу в розмірі 5000 грн (т. 2 а.с. 63-66), мотивуючи тим, що на підтвердження понесення ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу, суду надано додатковий Договір про надання правничої допомоги від 01.08.2024 року, та надано акт прийому-передачі виконаних робіт від 11.02.2025 року, згідно якого адвокатом вказано перелік виконаних робіт.
Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції.
За змістом ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно з ч. 3 ст. ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Згідно з ч. 6 ст. 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.
Частиною 9 ст. 141 ЦПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Тобто, для стягнення здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Зловживання правами характеризуються умислом порушити порядок цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.
Суд першої інстанції стягнувши з позивача на користь відповідачки витрати на правничу допомогу, не встановив в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали та не зазначив, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь їх вини й чим це підтверджується.
Відповідач не послався, які саме дії позивача є необґрунтованими.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для визнання дій позивача необґрунтованими.
Виходячи з вищевикладеного, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в частині стягненні з ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_3 понесених витрат на правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень.
Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, тому суд апеляційної інстанції їх відхилив.
Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Володарського районного суду Київської області від 25 травня 2026 року - скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь відповідача ОСОБА_3 понесених витрат на правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень
В іншій частині ухвалу Володарського районного суду Київської області від 25 травня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 18 вересня 2026 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
Є.П. Євграфова
В.В. Саліхов