КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2026 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/8665/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),
суддів: Левенця Б. Б., Саліхова В. В.,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Пономаренко Катерини Петрівни, в інтересах ОСОБА_1 ,
на рішення Дарницького районного суду міста Києва у складі судді Цимбал І. К.
від 26 січня 2026 року
у цивільній справі № 753/23213/25 Дарницького районного суду міста Києва
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до ОСОБА_1 ,
про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2025 року позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за період з 01.05.2018 по 31.07.2025 заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 32 457 грн 26 коп., заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 10 190 грн 70 коп., за період з 01.11.2021 за послуги постачання теплової енергії в розмірі 26 764 грн 24 коп., заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 6 496 грн 88 грн., заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг до 31.10.2021 в розмірі 173 грн 39 коп., за період з 01.11.2021 заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 517 грн 13 коп. та абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води в розмірі 807 грн 40 коп. та судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» з 01.05.2018 здійснює надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню. На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та згідно типового договору позивачем було підготовлено та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085), а свідченням повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов цього договору є факт отримання послуг споживачем. Відповідач зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 . Вказана квартира під`єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а отже відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Виникнення цивільних прав та обов`язків підтверджується діями сторін, а саме: позивач надає комунальні послуги і щомісячно надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а відповідач споживає надані послуги та зобов`язаний оплатити їх вартість. Однак, відповідач своєчасно не сплачувала кошти за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, в результаті чого у неї утворилась заборгованість перед позивачем. Крім того, позивач на підставі договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018, укладеного з ПАТ «Київенерго», прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого постачання гарячої води. Надання послуг ПАТ «Київенерго» здійснювалось на підставі договору про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2005 № 630, який був опублікований 31.07.2014 на його офіційному сайті, а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 № 111 (4511).
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2026 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 4 398 грн 94 коп.; інфляційну складову боргу у розмірі 752 грн 21 коп., три проценти річних у розмірі 197 грн 81 коп.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 32 457 грн 26 коп.; інфляційну складову боргу у розмірі 5 550 грн 19 коп., три проценти річних у розмірі 1 459 грн 24 коп.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 10 190 грн 70 коп.; інфляційну складову боргу у розмірі 1 742 грн 60 коп., три проценти річних у розмірі 458 грн 22 коп.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 26 764 грн 24 коп.; інфляційну складову боргу у розмірі 3 813 грн 38 коп. три проценти річних у розмірі 937 грн 32 коп., пені у розмірі 1 140 грн 38 коп.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 6 496 грн 88 коп.; інфляційну складову боргу у розмірі 606 грн 09 коп., три проценти річних у розмірі 151 грн 51 коп., пеня у розмірі 184 грн 31 коп., заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 517 грн 13 коп.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 807 грн 40 коп.; заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 173 грн 39 коп.; судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 028 грн.
В апеляційній скарзі адвокат Пономаренко К. П., в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову про стягнення заборгованості відмовити повністю. Судові витрати покласти на позивача.
Зазначає, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, при цьому копію ухвали про відкриття провадження від 18.11.2025 вона не отримувала, у зв`язку з чим була неправомірно позбавлена можливості подати відзив і реалізувати право на захист. Звертає увагу на те, що суд першої інстанції безпідставно стягнув із неї на користь Комунального підприємства «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги за квартирою за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: борг за гарячу воду до 01.05.2018 у сумі 4 398,94 грн, інфляційні втрати 752,21 грн, три проценти річних 197,81 грн; борг за централізоване опалення з 01.05.2018 по 31.10.2021 в розмірі 32 457,26 грн, інфляційні втрати 5 550,19 грн, три проценти річних 1 459,24 грн; борг за гарячу воду за цей же період у сумі 10 190,70 грн, інфляційні втрати 1 742,60 грн, три проценти річних 458,22 грн; борг за постачання теплової енергії з 01.11.2021 року у розмірі 26 764,24 грн, інфляційні втрати 3 813,38 грн, три проценти річних 937,32 грн, пеню 1 140,38 грн; борг за постачання гарячої води з 01.11.2021 в сумі 6 496,88 грн, інфляційні втрати 606,09 грн, три проценти річних 151,51 грн, пеню 184,31 грн; плату за абонентське обслуговування тепла в сумі 1 517,13 грн і гарячої води в сумі 807,40 грн, внески за обслуговування вузла комерційного обліку в сумі 173,39 грн та судовий збір 3 028,00 грн. Наголошує, що суд помилково поклав на неї цивільно-правову відповідальність як на власника житла, хоча згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 465159983 від 20.02.2026 єдиним власником квартири з 29.11.2012 є ОСОБА_2 . Апелянт вказує, що вона не проживає разом із матір`ю, має окрему власну сім`ю та ніколи фактично не проживала у спірній квартирі. Зазначає, що до 24.02.2022 фактично мешкала за адресою: АДРЕСА_3 , де особисто оплачувала комунальні послуги згідно з наданими квитанціями за 2016-2020 роки, а після вказаної дати проживає в будинку по АДРЕСА_4 . Підкреслює, що за адресою надання послуг ( АДРЕСА_2 ) була зареєстрована лише у період з 07.05.2021 по 02.11.2025, тоді як до цього часу була зареєстрована за іншими адресами: з 05.04.2001 по 18.09.2018 по АДРЕСА_5 ; з 18.09.2018 по 25.11.2019 по АДРЕСА_3 ; з 25.11.2019 по 07.05.2021 по АДРЕСА_4 . Вважає, що покладення обов`язку оплачувати борги за періоди до 07.05.2021 (зокрема за періоди до травня 2018 року та з травня 2018 року по травень 2021 року) є грубим порушенням закону, оскільки вона не мала жодного правового зв`язку зі спірним об`єктом. Апелянт стверджує, що вона не є індивідуальним споживачем послуг у розумінні пунктів 6 і 13 частини першої статті 1, статей 9, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договірних зобов`язань не брала, а тому застосування до неї норм відповідальності за статтею 625 ЦК України та стягнення пені є незаконним. Звертає увагу також на те, що позивач не зазначив точної початкової дати виникнення заборгованості за період до 01.05.2018, що унеможливило перевірку правильності нарахувань та застосування строків позовної давності. Посилаючись на статтю 376 ЦПК України, апелянт просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про повну відмову в задоволенні позову комунального підприємства.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Отже розгляд даної справи здійснюється без повідомлення учасників справи.
Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги на рішення суду від 26.01.2026 в порядку письмового провадження без виклику учасників справи, що підтверджується звітами про доставку копії ухвали про відкриття апеляційного провадження до електронного кабінету та на електрону адресу позивача та адвоката відповідача - Пономаренко К. П.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_1 була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 , яка під`єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а отже, є споживачем послуг позивача. Встановивши факт надання послуг КП «Київтеплоенерго» з 01.05.2018 та правомірність набуття підприємством права вимоги заборгованості за період до 01.05.2018 на підставі договору відступлення права вимоги від 11.10.2018 № 602-18, укладеного з ПАТ «Київенерго», суд дійшов висновку про виникнення у відповідача обов`язку з їх своєчасної оплати. Суд зазначив, що відсутність укладеного письмового договору не звільняє споживача від оплати фактично отриманих послуг, надання яких здійснювалося на підставі опублікованого публічного договору приєднання. Спираючись на положення статей 319, 322 ЦК України, статей 156, 162 Житлового кодексу Української РСР та статей 9, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд першої інстанції констатував порушення відповідачем грошового зобов`язання. Суд визнав розрахунок позивача арифметично правильним і належним доказом, вказавши на неподання відповідачем доказів на його спростування чи альтернативного контррозрахунку. Застосувавши до спірних правовідносин частину другу статті 625 ЦК України та положення спеціального законодавства, суд визнав законними вимоги про стягнення заборгованості з урахуванням інфляційних нарахувань, трьох процентів річних і пені, стягнувши з відповідача на користь позивача повну суму боргу та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Перевіряючи процесуальний порядок розгляду справи судом першої інстанції, колегія суддів встановила, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При цьому копія вказаної ухвали про відкриття провадження разом із позовною заявою та доданими документами надсилалася відповідачу за адресою: АДРЕСА_2 , та повернулася на адресу суду без вручення.
Разом з тим відповідно до приписів частини шостої статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання такої фізичної особи.
Як вбачається з наявних матеріалів справи та доказів, наданих апелянтом, ОСОБА_1 ще 02 жовтня 2025 року знялася з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та з 02 жовтня 2025 року зареєструвала своє постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .
Таким чином, станом на момент відкриття провадження у даній справі 18 листопада 2025 року та під час усього подальшого розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Місцевий суд отримавши відомості щодо місця реєстрації відповідачки за адресою: АДРЕСА_4 , надсилав процесуальні документи за неактуальною адресою, через що ОСОБА_1 не була обізнана про судовий процес і була повністю позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, зокрема подати відзив на позов та надати докази.
Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене за відсутності відповідача, яка не була належним чином повідомлена про наявність судового провадження у встановленому законом порядку, зазначене в силу пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення.
З огляду на скасування рішення суду з обов`язкової процесуальної підстави, колегія суддів суду апеляційної інстанції здійснює перегляд справи по суті позовних вимог за правилами спрощеного позовного провадження, приймаючи та досліджуючи надані апелянтом письмові докази, які не могли бути подані до суду першої інстанції з об`єктивних і поважних причин.
Досліджуючи підстави виникнення та структуру спірної заборгованості, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За змістом статей 525, 526 ЦКУ країни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
Предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є правовідносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 7 та статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані житлово-комунальні послуги. Дієздатні особи, які зареєстровані та проживають у житлі споживача, несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно з усталеним правовим висновком Верховного Суду України та Верховного Суду споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а факт відсутності укладеного у письмовій формі договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (правовий висновок у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, підтверджений постановами Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц та від 20.11.2024 у справі № 463/6799/18).
Водночас обов`язок з оплати житлово-комунальних послуг виникає виключно за умови фактичного отримання таких послуг або наявності відповідного правового статусу споживача, обумовленого правом власності чи офіційною реєстрацією місця проживання у житловому приміщенні за адресою надання послуг (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц).
Як встановлено колегією суддів на підставі долучених до апеляційної скарги копій сторінок паспорта громадянина України ОСОБА_1 та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.02.2026 № 465159983, єдиним власником квартири АДРЕСА_1 з 29.11.2012 є ОСОБА_2 . Відповідач ОСОБА_1 права власності на вказане житлове приміщення ніколи не набувала.
Крім того, матеріалами справи беззаперечно підтверджено, що ОСОБА_1 зареєструвала своє місце проживання у квартирі АДРЕСА_1 лише 07.05.2021, де перебувала на реєстраційному обліку до 02.10.2025.
До 07.05.2021 відповідач була зареєстрована за іншими адресами: у період з 05.04.2001 по 18.09.2018 за адресою: АДРЕСА_5 ; у період з 18.09.2018 по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_3 ; у період з 25.11.2019 по 07.05.2021 за адресою: АДРЕСА_4 .
За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідач є споживачем послуг за спірною адресою за весь заявлений позивачем період, оскільки до 07.05.2021 ОСОБА_1 не мала жодного правового зв`язку із квартирою, за адресою якої надаються позивачем послуги, не була її власником, не була в ній зареєстрована та не мала обов`язку з оплати наданих до цієї квартири житлово-комунальних послуг.
У зв`язку з цим позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» про стягнення заборгованості за період до 07.05.2021, а саме: заборгованості за послуги з централізованого гарячого водопостачання, спожиті до 01.05.2018, в розмірі 4 398,94 грн, інфляційної складової боргу в розмірі 752,21 грн, трьох процентів річних у розмірі 197,81 грн; а також заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.05.2018 по 06.05.2021 включно та нарахованих на них сум інфляційних втрат і трьох процентів річних задоволенню не підлягають у повному обсязі за їх безпідставністю.
Вирішуючи питання щодо нарахувань за період з 07.05.2021 по 31.10.2021, колегія суддів зазначає, що з моменту офіційної реєстрації місця проживання 07.05.2021 відповідач набула статусу споживача житлово-комунальних послуг у квартирі АДРЕСА_1 .
Доводи апелянта про те, що вона фактично не проживала у спірній квартирі разом зі своєю матір`ю, колегія суддів до уваги не бере, оскільки сам факт реєстрації місця проживання особи покладає на неї солідарний обов`язок брати участь у витратах на оплату отриманих послуг. Крім того, надання послуг з централізованого опалення спрямоване на обігрів усього будинку та підтримання його належного технічного стану в цілому, а непроживання особи у житловому приміщенні не звільняє її від обов`язку оплати теплової енергії. Чинне законодавство передбачає механізм звільнення або перерахунку плати за комунальні послуги у разі тимчасової відсутності споживача понад 30 днів за умови завчасного письмового повідомлення виконавця послуг та надання підтвердних документів, однак доказів такого звернення до КП «Київтеплоенерго» ОСОБА_1 не надала (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 754/2214/17-ц).
Перевіривши наданий позивачем помісячний розрахунок заборгованості, колегія суддів встановила, що у період з травня по жовтень 2021 року відповідачу за фактичний час її реєстрації обґрунтовано нараховано за послуги з централізованого опалення основний борг у сумі 216,89 грн, а за послуги з централізованого постачання гарячої води основний борг у сумі 598,47 грн, який складається із сум нарахувань за травень у розмірі 271,62 грн, червень у розмірі 181,08 грн, липень у розмірі 39,84 грн та серпень у розмірі 105,93 грн.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1405 скасовано мораторій на нарахування пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат на заборгованість за житлово-комунальні послуги для територій, які не входять до зон активних бойових дій або тимчасово окупованих територій. Оскільки місто Київ виключено з переліку територій активних бойових дій, нарахування позивачем зазначених сум за період з 01.01.2024 по 31.07.2025 є правомірним.
Здійснюючи обрахунок передбачених статтею 625 ЦК України нарахувань на суми основного боргу за період з травня по жовтень 2021 року у межах застосованих позивачем показників за період з 01.01.2024 по 31.07.2025, колегія суддів встановила, що: на суму основного боргу за послуги з централізованого опалення у розмірі 216,89 грн інфляційна складова боргу становить 37,09 грн, три проценти річних становлять 9,75 грн; на суму основного боргу за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 598,47 грн інфляційна складова боргу становить 102,34 грн, три проценти річних становлять 26,91 грн. Вимога про стягнення внесків за обслуговування вузла комерційного обліку до 31.10.2021 у сумі 173,39 грн задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано належних доказів нарахування цієї суми саме у період після виникнення у відповідача статусу споживача з 07.05.2021.
Оцінюючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.11.2021 по 31.07.2025, колегія суддів виходить із того, що протягом усього зазначеного періоду ОСОБА_1 безперервно зберігала офіційну реєстрацію місця проживання у квартирі АДРЕСА_1 . Той факт, що відповідач знялася з реєстраційного обліку 02.10.2025, тобто вже після звернення позивача до суду у вересні 2025 року та після закінчення спірного періоду нарахування, не спростовує її обов`язку своєчасно оплачувати послуги, надання яких здійснювалося під час перебування її на реєстраційному обліку за вказаною адресою.
Перевіркою деталізованого розрахунку встановлено, що заборгованість відповідача за період з 01.11.2021 по 31.07.2025 є доведеною, підтверджується первинними показниками обсягів споживання та затвердженими тарифами і становить: за послуги з постачання теплової енергії основний борг у розмірі 26 764,24 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 3 813,38 грн, три проценти річних у розмірі 937,32 грн, пеня у розмірі 1 140,38 грн; за послуги з постачання гарячої води основний борг у розмірі 6 496,88 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 606,09 грн, три проценти річних у розмірі 151,51 грн, пеня у розмірі 184,31 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 517,13 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 807,40 грн.
Таким чином, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго», становить 43 410,09 грн, з яких: основний борг за послуги з централізованого опалення за період з травня по жовтень 2021 року в сумі 216,89 грн, інфляційні втрати в сумі 37,09 грн, три проценти річних в сумі 9,75 грн; основний борг за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з травня по жовтень 2021 року в сумі 598,47 грн, інфляційні втрати в сумі 102,34 грн, три проценти річних в сумі 26,91 грн; основний борг за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 в сумі 26 764,24 грн, інфляційні втрати в сумі 3 813,38 грн, три проценти річних в сумі 937,32 грн, пеня в сумі 1 140,38 грн; основний борг за послуги з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 в сумі 6 496,88 грн, інфляційні втрати в сумі 606,09 грн, три проценти річних в сумі 151,51 грн, пеня в сумі 184,31 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії в сумі 1 517,13 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води в сумі 807,40 грн.
В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позовної заяви позивачем заявлено вимог на загальну суму 99 799,20 грн та сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 43 410,09 грн, що становить 43,50 % від загальної ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 1 317,18 грн.
За подання апеляційної скарги на рішення, що оскаржувалося у повному обсязі на суму 99 799,20 грн та сплачено судовий збір у розмірі 4 542,00 грн. З огляду на те, що апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, у задоволенні позовних вимог на суму 56 389,11 грн відмовлено, що становить 56,50 % оскаржуваної суми, з позивача на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати із сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 566,23 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369, 374, 376, 381, 383 ЦПК України суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу адвоката Пономаренко Катерини Петрівни, в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», (місцезнаходження: місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ЄДРПОУ 40538421):
заборгованість за спожиті у період з травня по жовтень 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 216 гривень 89 копійок, інфляційну складову боргу у розмірі 37 гривень 09 копійок, три проценти річних у розмірі 9 гривень 75 копійок;
заборгованість за спожиті у період з травня по жовтень 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 598 гривень 47 копійок, інфляційну складову боргу у розмірі 102 гривні 34 копійки, три проценти річних у розмірі 26 гривень 91 копійку;
заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року по 31 липня 2025 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 26 764 гривні 24 копійки, інфляційну складову боргу у розмірі 3 813 гривень 38 копійок, три проценти річних у розмірі 937 гривень 32 копійки, пеню у розмірі 1 140 гривень 38 копійок;
заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року по 31 липня 2025 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 6 496 гривень 88 копійок, інфляційну складову боргу у розмірі 606 гривень 09 копійок, три проценти річних у розмірі 151 гривня 51 копійку, пеню у розмірі 184 гривні 31 копійку;
заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 517 гривень 13 копійок;
заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 807 гривень 40 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 317 гривень 18 копійок.
Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 566 гривень 23 копійки.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді Є. П. Євграфова
Б. Б. Левенець
В. В. Саліхов