ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
21 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 205/6278/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19.05.2025 в адміністративній справі №205/6278/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 22 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, який канцелярією суду було зареєстровано 23 квітня 2025 року.
Позивач у своєму позові посилався на те, що 17 квітня 2025 року йому Другим Правобережним ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було заблоковано банківський рахунок. Після звернення до державного виконавця, йому було надано доступ до виконавчого провадження № 77790100, з якого позивачеві стало відомо, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1067/ВОБ від 21 січня 2025 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17 000 грн. З тексту оскаржуваної постанови стало відомо, що відповідачем на його адресу 04 жовтня 2024 року поштою було направлено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Оскільки поштове відправлення повернулося відправникові з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Оскаржувана постанова винесена із порушеннями законодавства: відсутні докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відсутні відомості про належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду адміністративної справи, сам розгляд здійснено за відсутності особи. Адреса реєстрації місця проживання ОСОБА_1 не змінювалася, шляхом встановлення застосунку «Резерв+» сформував електронний військово-обліковий документ та вчасно уточнив свої облікові дані. Просив суд постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21 січня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності скасувати, провадження по справі закрити. Представник позивача у своїй заяві до суду просив справу розглядати за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19.05.2025 в адміністративній справі №205/6278/25 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1067/ВОБ від 21 січня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Постановою державного виконавця Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17 квітня 2025 року відкрито виконавче провадження № 77790100 з виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_6 № 1067/ВОБ від 21 січня 2025 року
Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є, зокрема, протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови встановлення у визначеному законом порядку усіх елементів складу адміністративного правопорушення, у тому числі об`єктивної сторони правопорушення та вини особи.
Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Отже, для правомірного притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідач повинен був встановити не лише факт направлення повістки, а й належним чином підтвердити факт оповіщення позивача про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також факт невиконання ним відповідного обов`язку.
Відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних, або за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, якщо особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Отже, сама по собі наявність поштового відправлення, повернутого з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку довести перед судом обставини, які свідчать про належність такого способу оповіщення конкретної особи.
У цій справі відповідач повинен був надати суду належні та допустимі докази того, що повістка була направлена саме за тією адресою, яка була повідомлена ОСОБА_1 територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення його військово-облікових даних, або за адресою його задекларованого/зареєстрованого місця проживання за відсутності повідомлення іншої адреси.
Разом із тим матеріали справи не містять належних доказів, які б беззаперечно підтверджували зазначені обставини.
З матеріалів справи не вбачається, що відповідачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було встановлено та документально підтверджено факт належного оповіщення ОСОБА_1 саме у спосіб, передбачений пунктом 41 Порядку № 560.
При цьому відмітка поштового оператора «адресат відсутній за вказаною адресою» свідчить лише про результат доставки поштового відправлення, але сама по собі не підтверджує обізнаність особи зі змістом повістки.
Колегія суддів також враховує, що позивач заперечує факт отримання повістки та зазначає про відсутність у нього інформації про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 фактично отримав повістку, відмовився від її отримання, був ознайомлений з її змістом або іншим способом був належним чином повідомлений про необхідність явки у визначені в ній місце та час.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що сам факт повернення поштового відправлення з відміткою про відсутність адресата є достатнім доказом належного оповіщення позивача, є передчасним.
Колегія суддів звертає увагу і на положення частини другої статті 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Отже, саме відповідач мав довести правомірність постанови № 1067/ВОБ від 21 січня 2025 року, у тому числі належне оповіщення позивача про виклик та наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.
Натомість суд першої інстанції фактично поклав на позивача обов`язок доведення протиправності оскаржуваної постанови та зазначив, що ним не надано інших доказів на спростування встановлених у постанові обставин.
Такий висновок не відповідає встановленому процесуальним законом розподілу обов`язку доказування.
Водночас колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що використання позивачем мобільного застосунку «Резерв+», формування електронного військово-облікового документа та уточнення військово-облікових даних саме по собі свідчить про відсутність у нього будь-яких порушень.
З матеріалів справи не вбачається достатніх доказів того, що позивач був належним чином повідомлений про конкретний виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, але умисно не виконав такий обов`язок.
Сама лише обставина направлення повістки за певною адресою та її повернення відправнику з відміткою про відсутність адресата за адресою не є достатньою для безумовного висновку про винність особи, якщо суб`єктом владних повноважень не доведено дотримання встановленої процедури оповіщення.
У свою чергу, відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються, зокрема, наявність правопорушення та винність особи.
Проте матеріали справи не дають достатніх підстав для висновку про те, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови було належним чином встановлено всі обставини, передбачені статтею 280 КУпАП.
Таким чином, за результатами апеляційного перегляду колегія суддів встановила, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність постанови № 1067/ВОБ від 21 січня 2025 року, а суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19.05.2025 в адміністративній справі №205/6278/25 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Щодо позовної вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення колегія суддів виходить з того, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки відповідачем не доведено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись статтями 242, 243, 246, 250, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19.05.2025 в адміністративній справі №205/6278/25-скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1067/ВОБ від 21.01.2025 року за справою про адміністративнеправопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку з розглядом справи, у загальному розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп., з яких 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп. - судовий збір за подання позовної заяви та 726 (сімсот двадцять шість) грн 72 коп. - судовий збір за подання апеляційної скарги.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов