ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
17 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 280/17/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2026 року (суддя Сіпака А.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 13.03.2026 року) у адміністративній справі №280/17/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання призначити та виплатити допомогу на поховання, суд -
в с т а н о в и в:
У січні 2026 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 28.10.2025 року № 923320100014 про відмову у виплаті допомоги на поховання; зобов`язати призначити та виплатити йому допомогу на поховання померлої ОСОБА_2 відповідно до ст.53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2026 року позовні вимоги задоволено.
З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 відповідно до ст.53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 28.10.2025 року подав заяву про оформлення допомоги на поховання за померлу ОСОБА_2 , яка перебувала на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області з місцем м. Енергодар та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», була зареєстрована в АДРЕСА_1 , територія є тимчасово окупована російською федерацією. Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена 01.04.2024 року відповідно до п.4 ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців поспіль. За життя ОСОБА_2 до територіального органу Пенсійного фонду України з повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації не зверталася; пенсійна справа знята з обліку 01.11.2025 року у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 ОСОБА_1 не надавав докази понесених витрат на поховання.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 перебувала на пенсійному обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії за віком. Пенсійна справа знята з обліку з 01.11.2025 у зв`язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_1 . 28.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою, в якій просив виплатити допомогу на поховання ОСОБА_2 . Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.10.2025 року № 923320100014 ОСОБА_1 відмовлено у оформлені та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 . Підставою для відмови у виплаті допомоги на поховання стало те, що ОСОБА_2 на дату смерті не отримувала пенсію, оскільки виплата пенсії була призупинена з 01.04.2024 року. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався ст.53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; розділом V Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 та прийшов до висновку про те, що для отримання допомоги на поховання померлий пенсіонер має на дату смерті перебувати на пенсійному обліку і фактичне отримання пенсії не має правових наслідків для можливості отримання допомоги на поховання. Суд вважав, що розмір двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті є розмір пенсії на яку померлий пенсіонер мав право, не залежно від того чи отримав пенсіонер фактично такі кошти перед смертю. Суд зазначив, що жодних застережень, заборон про виплату допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам призупинено виплату пенсії, Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , зокрема ст.53 цього Закону, не містять.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є внутрішньо переміщеною особою (довідка від 30.09.2022 року №7105-5002196075); місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_3 .
Встановлено, що ОСОБА_1 2810.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про надання допомоги на поховання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом із заявою ОСОБА_1 надав паспорт, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 25.10.2025 року.
Встановлено, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Встановлено, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України від 28.10.2025 року П/С №923320100014 відповідно до ст.53, п.14-4 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відмовлено ОСОБА_1 в оформленні та виплаті допомоги на поховання на померлу ОСОБА_2 та у зв`язку з призупиненням виплати пенсії ОСОБА_2 у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців поспіль. ОСОБА_2 згідно паспорту зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , територія є тимчасово окупована російською федерацією. За життя ОСОБА_2 до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про поновлення пенсії не зверталася. Пенсійна справа знята з обліку з 01.11.2025 року у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.53, п.14-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу V Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2008 року №1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.07.2008 року за №691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави. Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством. Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).
Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що для отримання допомоги на поховання померлий пенсіонер має на дату смерті перебувати на пенсійному обліку і фактичне отримання пенсії не має правових наслідків для можливості отримання допомоги на поховання; жодних застережень, заборон про виплату допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам призупинено виплату пенсії, ст.53, п.14-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не містять.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2026 року у адміністративній справі №280/17/26 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова