П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
21 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/38511/25
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Бойка А.В., суддів - Тарновецького І.І., Шевчук О.А., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центру спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025р. повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Центру спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії, в частині вимог щодо здійснення перерахунку грошового забезпечення за період з 21.11.2023р. по 03.06.2025р.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 27.07.2026р. засобами поштового зв`язку надіслав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2026 року були визнані неповажними, наведені ОСОБА_1 у апеляційній скарзі причини пропуску строку подання апеляційної скарги на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025р. із зазначенням в ній інших документально підтверджених поважних причин пропуску такого строку та наданням доказів у підтвердження зазначених обставин.
Примірник вказаної ухвали суду отримано апелянтом в системі "Електронний суд" 31.07.2026 року о 17:33 год., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет апелянта в системі "Електронний суд".
З урахуванням положень ч. 6 ст. 251 КАС України примірник ухвали отримано апелянтом 03.08.2026 року.
На виконання вимог зазначеної ухвали ОСОБА_1 подав до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 року.
В обґрунтування поданої заяви апелянт посилався на те, що сама по собі наявність у нього зареєстрованого кабінету в підсистемі ЄСІТС не може свідчити про його фактичну обізнаність із функціонуванням зазначеної підсистеми, порядком її використання, а також про систематичне здійснення ним контролю за документами, які можуть надходити до такого електронного кабінету. Апелянт вказав на те, що він не здійснював регулярного користування електронним кабінетом, не мав необхідних практичних навичок роботи з функціоналом ЄСІТС та не був обізнаний з порядком самостійного входу до електронного кабінету, перевірки вхідної кореспонденції, отримання процесуальних документів та встановлення факту їх доставки. Зазначив, що фактично із змістом ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 року він ознайомлений не був та про її постановлення не знав до 20.07.2026 року.
Крім того апелянт посилався на те, що на строк подання ним апеляційної скарги також вплинули обставини, пов`язані із ракетними та безпілотними атаками рф по об`єктах енергетичної інфраструктури України. Апелянт зазачив, що у грудні 2025 року внаслідок здійснених рф атак в Одесі та Одеській області виникали масштабні перебої з електропостачанням, а аварійні та екстрені відключення електроенергії продовжились і у січні 2026 року. Вказане, як вказує апелянт, призвело до обмеження доступу до мережі Інтернет та засобів електронного зв`язку.
Крім того апелянт просив врахувати наступні обставини:
особливості проходження ним військової служби та характер займаної посади, яка безпосередньо пов`язана із виконанням завдань військової служби та не передбачала здійснення юридичної, фінансово-економічної, бухгалтерської чи адміністративно-процесуальної діяльності, а також здійснення контролю за надходженням процесуальних документів, представництво інтересів у судах або постійне користування інформаційними системами, у тому числі підсистемами ЄСІТС;
те, що електронний кабінет не був основним способом реалізації ним процесуальних прав протягом розгляду справи, оскільки документи направлялись ним до суду у паперовому вигляді;
відсутність зволікань у поданні апеляційної скарги після того, як він фактично дізнався про наявність ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 року.
З урахуванням викладеного апелянт вважав, що причини пропуску ним строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції є поважними, об`єктивними та такими, що не залежали від його волі, а його поведінка після фактичного ознайомлення з оскаржуваною ухвалою свідчить про добросовісність та своєчасне використання права на апеляційне оскарження.
Розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право, зокрема, на апеляційний перегляд справи.
Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями, можуть скористатися правом їх оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
У свою чергу заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року).
Згідно положень ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 цієї статті визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).
Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
За обставин даної справи оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена 11.12.2025 року.
Відповідно до інформації КП "ДСС" та матеріалів електронної справи, оскаржувана ухвала суду першої інстанції була доставлена в електронний кабінет в системі "Електронний суд" ОСОБА_1 11.12.2025 року о 22:10 год.
Згідно пункту 2 частини 6 статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином відповідно до положень ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення позивачеві ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 року є 12.12.2025 року.
Апеляційну скаргу було надіслано позивачем до суду апеляційної інстанції лише 27.07.2026 року, тобто із значним пропуском встановленого ст. 295 КАС України п`ятнадцятиденного строку на оскарження ухвали суду першої інстанції.
У поданій заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження в обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку апелянт посилався, зокрема, на те, що він не був обізнаний про існування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 року, а фактично із її змістом ознайомився 20.07.2026 року.
Надаючи оцінку вказаним доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне:
Згідно ч. 7 ст. 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
При цьому відповідно до ч. 8 ст. 18 КАС України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Аналіз норм Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС) у системному зв`язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс "Електронного кабінету" ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд» є днем вручення судового рішення.
При цьому вручення судом судового рішення в електронній формі шляхом його направлення на офіційну електронну адресу у підсистемі «Електронний суд» звільняє суд від обов`язку направляти таке рішення у паперовій формі, або будь-яким іншим способом.
В матеріалах електронної справи в даному випадку наявні докази доставлення Коваленку оскаржуваної ухвали в електронному вигляді, а саме - довідка про доставку електронного листа, відповідно до якої, з урахуванням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України, днем вручення позивачу ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 року є 12.12.2025 року.
Скаржник не заперечує факту реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" на час подання позовної заяви та відкриття провадження у цій справі, куди судом першої інстанції направлялися судові рішення у цій справі, отже суд першої інстанції виконав всі необхідні дії для повідомлення позивача про постановлення ухвали від 11.12.2025 року.
Позивач, як особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" ("Електронний кабінет" ЄСІТС) та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС, мав змогу скористатись всіма актуальними сервісами ЄСІТС та бути обізнаним про наявність судових проваджень/рішень згідно реєстраційної інформації відносно останнього, у зв`язку з чим його посилання на дізнання про наявність оскаржуваної ухвали лише в липні 2026 року є безпідставним, а неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Слід зазначити, що КАС ВС, спираючись на практику ЄСПЛ, неодноразово зауважував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Щодо посилань апелянта на те, що після ухвалення судового рішення відбувались регулярні відключення електроенергії у м. Одесі, що ускладнювало доступ до електронних сервісів та об`єктивно впливало на можливість своєчасного подання апеляційної скарги, слід зазначити наступне:
Колегія суддів бере до уваги складну безпекову ситуацію та наявність перебоїв з енергопостачанням, які склались в Україні та, зокрема, у м. Одесі, однак зазначає, що самі по собі такі обставини не можуть вважатися безумовною підставою для поновлення строку без належного доказового підтвердження їх впливу на можливість своєчасного звернення до суду, із врахуванням, в тому числі, і запровадження графіків відключення електроенергії.
У даному випадку скаржником не доведено, що відключення електроенергії мали безперервний та тривалий характер, який би повністю унеможливлював доступ до технічних засобів або мережі Інтернет протягом усього періоду пропуску строку.
З огляду на зазначене, доводи скаржника щодо неможливості своєчасного подання апеляційної скарги у зв`язку з перебоями у постачанні електроенергії, колегія суддів визнає необґрунтованими.
Таким чином, наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження причини в обґрунтування поважності причин пропуску ним строку на подання апеляційної скарги, за своїм характером є суб`єктивними та такими, що залежать виключно від його волі та поведінки, а не об`єктивниими, у зв`язку з чим не можуть вважатися поважними причинами пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Таким чином апелянтом не доведено наявності протягом усього періоду пропуску строку на апеляційне оскарження обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску такого строку, а наведені скаржником обставини не є об`єктивними істотними перешкодами для своєчасної реалізації процесуальних прав.
Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на допущення апелянтом необґрунтованого зволікання з поданням апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання поважними наведених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 року.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.
Оскільки, наведені апелянтом доводи у підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, підстави для поновлення такого строку, прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження відсутні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 295, 296, 299, 321, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
У Х В А Л И В :
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі № 420/38511/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук