ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/5494/26
УХВАЛА
21 вересня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Файдюка В.В.,
суддів - Аліменка В.О., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про зупинення апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати в період з 20 квітня 2022 року по 19 травня 2023 року та з 18 червня 2025 року по 25 жовтня 2025 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 20 квітня 2022 року по 19 травня 2023 року та з 18 червня 2025 року по 25 жовтня 2025 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 20.04.2022 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 25.10.2025 грошового забезпечення, із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 20.04.2022 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 25.10.2025, в тому числі фактично виплачену грошову допомогу для оздоровлення за 2022-2023 роки, із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні задоволених позовних вимог.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2026 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 08.09.2026.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду 10.09.2026 надійшло клопотання в/ч НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №240/401/26. Указане клопотання обґрунтоване тим, що на вирішенні об`єднаної палати Верховного Суду перебуває питання формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування судами положень ст. 7 і ст. 265 КАС України в частині застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі - Постанова №481), що визнана протиправною та нечинною рішенням суду, яке набрало законної сили 18.06.2025. Викладене, з огляду на те, що частина предмету позову охоплює період чинності Постанови №481, то є підстави для зупинення апеляційного провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Тобто, процесуальний закон наділив суд можливістю зупинити провадження у справі у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах в іншій справі у касаційному порядку лише палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду до набрання законної сили судовим рішенням у такій справі.
Із змісту ухвали Верховного Суду від 22.05.2026 у справі № 240/401/26 вбачається, що ухвалення такого процесуального рішення судом касаційної інстанції обґрунтоване тим, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми ст. 7 та ст. 265 КАС України в частині застосування положень Постанови № 481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводить обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, а відтак очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи №620/5494/26, спірні у ній питання не охоплюють періоди чинності Постанови №481 (з 20.05.2023 по 17.06.2025 та з 16.07.2026), адже стосуються правовідносин, що виникли з 20.04.2022 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 10.09.2025, тобто до прийняття Постанови №481 та періоду визнання її протиправною та нечинною рішенням суду, яке набрало законної сили 18.06.2025.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для зупинення провадження у справі №620/5494/26 до набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №240/401/26.
Керуючись ст. ст. 236, 243, 248, 308, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Клопотання ОСОБА_1 про зупинення апеляційного провадження у справі - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді В.О. Аліменко
Є.І. Мєзєнцев
Повний текст ухвали складено та підписано 21 вересня 2026 року.