П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/14689/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк М.Ф.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
21 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу в результаті несвоєчасної виплати частини пенсії на загальну суму 86 518,35 грн. за період з 01.02.2021 року по 31.07.2024 року на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 року у справі №240/948/24, яке набрало законної сили 15.07.2024 року.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу в результаті несвоєчасної виплати частини пенсії на загальну суму 86 518,35 грн. за період з 01.02.2021 року по 31.07.2024 року на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 року у справі №240/948/24, яке набрало законної сили 15.07.2024 року, у відповідності до вимог Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159, та пропорційно сумі не донарахованої пенсії за кожен місяць вказаного періоду.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 року у справі №240/948/24 позов було задоволено частково і зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.02.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЗ70095 від 09.11.2023 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року, з урахуванням виплачених сум.
Вказане судове рішення набрало законної сили.
На виконання вказаного судового рішення Відповідачем Позивачу за період з 01.02.2021 року по 31.07.2024 року донарахована частина невиплаченої пенсії на загальну суму 86 518,35 грн.
Позивач, вважаючи, що має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (невиплата частини пенсії на загальну суму 86 518,35 грн.) за період з 01.02.2021 року по 31.07.2024 року (по дату фактичної виплати перерахованої пенсії) звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-III (надалі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За приписами абзацу другого частини другої статті 2 Закон № 2050-III в редакції Закону №1214-IX від 04.02.2021 під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.
Як зазначено в ст.4 цього ж Закону № 2050-III, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
За приписами ст.3 Закону № 2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 року у справі №240/948/24 підтверджено, що Відповідачем у період з 01.02.2021 року по 31.07.2024 року Позивачу нараховувалася та щомісячно виплачувалася пенсія без врахування довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЗ70095 від 09.11.2023 року про збільшений розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року, тобто щомісячно пенсія Позивачу виплачувалася в неповному розмірі.
Судом встановлено та визнається сторонами, що сумарний розмір невиплаченої Позивачу частини пенсії за період з 01.02.2021 року по 31.07.2024 року становив 86 518,35 грн.
Суд погоджується з доводами Позивача, що у відповідності до вимог ст.4 цього ж Закону № 2050-III саме в липні 2024 року Відповідач зобов`язаний був при проведенні перерахунку розміру пенсії Позивача за період з 01.02.2021 року по 31.07.2024 року здійснити нарахування та виплатити Позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Зазначене свідчить про наявність у Позивача права на виплату компенсації втрати частини доходу в результаті несвоєчасної виплати частини пенсії на загальну суму 86 518,35 грн. за період з 01.02.2021 року по 31.07.2024 року, нарахованої на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 року у справі №240/948/24, пропорційно сумі не донарахованої пенсії за кожен місяць вказаного періоду.
Разом з тим, у Відповідача станом на 01.02.2021 року був відсутній обов`язок щомісячно нарахувати та виплачувати компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою частини пенсії на всю загальну суму 86 518,35 грн. за період з 01.02.2021 року по 31.07.2024 року.
Такий обов`язок у Відповідача виник лише з 15.07.2024 року з набранням чинності судовим рішенням у справі №240/948/24 та пропорційно сумі не донарахованої пенсії за кожен місяць вказаного періоду.
Як вже зазначалося судом, за приписами ст.3 Закону № 2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Аналогічно в п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159, зазначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.