П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 274/3765/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вдовиченко Т.М.
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
21 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП молодшого лейтенанта поліції Пронь Антона Олеговича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до Департаменту патрульної поліції, поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП молодшого лейтенанта поліції Пронь Антона Олеговича про скасування постанови серії ЕНА №6939370 від 31.03.2026 у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 червня 2026 року відмовлено ОСОБА_1 в поновленні пропущеного строку для звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження постанови серії ЕНА №6939370 від 31.03.2026. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП молодшого лейтенанта поліції Пронь Антона Олеговича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності повернуто позивачу, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини другої статті 289 КУпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
При вирішенні питання про поновлення строку суд виходить з того, що чинним законодавством не міститься перелік поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Так, ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 28.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, зокрема, з тих підстав, що її подано після закінчення строків, установлених законом, а підстави для поновлення такого строку, вказані позивачем у заяві, визнані судом неповажними та не сплачено судовий збір.
04.06.2026 на виконання вимог ухвали суду від 28.05.2026 представником позивача було подано заяву про усунення недоліків позову. В обґрунтування заяви зазначив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу під час дії воєнного стану, що, на його думку, є безумовною підставою для поновлення процесуального строку.
На підтвердження факту проходження військової служби долучив довідку в/ч НОМЕР_1 від 25.01.2026, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 та витяг з додатку "Армія+", з якого вбачається, що ОСОБА_1 займає посаду головного сержанта-командира відділення зв`язку взводу управління роти безпілотних наземних систем батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 .
Колегія суддів зазначає, що статтею 44 КАС України встановлено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Повторне звернення з позовом поза межами строку, мотивоване лише тим, що попередній розгляд завершився без розгляду з вини самого позивача, не може вважатися поважною причиною. В іншому випадку це призведе до безкінечного та контрольованого позивачем переривання строків звернення до суду, що нівелює принцип res judicata (остаточності судового рішення).
Під «поважними причинами» слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Верховний Суд у постанові від 22.12.2022 у справі №360/4485/19 сформував правовий висновок, про те, що "поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами.
Разом з тим, позивач, посилаючись на виконання військового обов`язку, не надав суду жодних належних та допустимих доказів (зокрема, витягів із наказів про залучення до виконання бойових завдань, довідок про перебування на позиціях без доступу до засобів зв`язку чи правової допомоги тощо), які б свідчили про наявність реальних та непереборних перешкод для звернення до суду у встановлений законом строк.
За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано визнав причини пропуску строку звернення до суду, зазначені у клопотанні позивача неповажними.
Частиною 2 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними, у зв`язку з чим позов підлягає поверненню.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Щодо інших доводів скаржника, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону ухвала Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 червня 2026 року, в межах доводів апеляційної скарги позивача відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 червня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Матохнюк Д.Б.