П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/15589/25 Головуюча суддя 1-ої інстанції - Горовенко Анна Василівна
Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.
21 вересня 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючої судді: Гнап Д.Д.
суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О. ,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нарахування та виплати пенсії на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі № 240/10148/24 без урахування вимог частини четвертої статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанов Кабінету Міністрів України № 118, № 168, № 185 і № 209.
Також позивач просив зобов`язати відповідача нарахувати з 27 листопада 2023 року пенсію у розмірі шести мінімальних пенсій за віком з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 і виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що пенсія позивача, обчислена як шість мінімальних пенсій за віком, змінюється разом із прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, а додаткове застосування коефіцієнтів збільшення призвело б до подвійної індексації.
ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Не погодившись із рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Посилаючись на порушення норм матеріального права та неврахування частини четвертої статті 54 Закону № 796-XII, просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов.
Зазначає, що закон прямо передбачає щорічну індексацію з 1 березня розмірів пенсії по інвалідності, визначених частиною третьою цієї статті, а тому зміна прожиткового мінімуму не виключає застосування встановлених Кабінетом Міністрів України коефіцієнтів збільшення.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
ІІІ.ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, отримує пенсію по інвалідності 3 групи, яке пов`язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС та отримував пенсію в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII.
Згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №240/10148/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зобов`язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 27.11.2023 пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком.
09.05.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив привести його пенсію у відповідність до вимог чинного законодавства, а саме провести індексацію пенсії та виплату проіндексованої пенсії на виконання вимог ч.4 ст.54 Закону №796-ХІІ, постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185 та від 25.02.2025 №209, однак отримав лист-відмову.
Не погоджуючись із таким рішенням територіального органу Пенсійного фонду України щодо відмови у проведенні індексації пенсії, позивач звернувся до суду за захистом свого права.
ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 54 Закону № 796-XII регулює пенсійне забезпечення у зв`язку з інвалідністю та втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. З урахуванням рішення Конституційного Суду України від 7 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021 та правового висновку Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 10 грудня 2024 року у справі № 240/1121/24, під час визначення мінімального розміру такої пенсії застосовуються гарантії статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.
Саме на підставі такого правового регулювання рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі № 240/10148/24 пенсію позивача визначено у розмірі шести мінімальних пенсій за віком.
За змістом частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Прожитковий мінімум є динамічною величиною, яка затверджується законом про Державний бюджет України та враховує економічні показники відповідного періоду. Тому пенсія, обчислена у кратному розмірі мінімальної пенсії за віком, змінюється разом зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Верховний Суд у постанові від 15 травня 2026 року у справі № 240/16039/25 розглянув спір щодо застосування частини четвертої статті 54 Закону № 796-XII та постанов Кабінету Міністрів України № 118, № 168, № 185 і № 209 до пенсії, перерахованої на виконання судового рішення у розмірі шести мінімальних пенсій за віком.
У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Закон № 796-XII передбачає різні способи обчислення пенсії по інвалідності: виходячи із заробітку, отриманого за період роботи у зоні відчуження, у розмірі відшкодування фактичних збитків або виходячи з мінімальної пенсії за віком. Відповідно, відрізняються і способи індексації: у першому випадку застосовуються коефіцієнти збільшення, а в другому розмір пенсії змінюється внаслідок зміни мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Верховний Суд також наголосив, що Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124, передбачає застосування коефіцієнтів збільшення до пенсій, обчислених відповідно до статті 54 Закону № 796-XII у розмірі відшкодування фактичних збитків, а не до пенсій, визначених у кратному мінімальному розмірі.
У справі № 240/16039/25 Верховний Суд дійшов висновку, що за умови проведення перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму та обчислення її із застосуванням установленого прожиткового мінімуму відсутні підстави для додаткового перерахунку такої пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Правовідносини у справі № 240/16039/25 є подібними до правовідносин у справі, що переглядається: в обох випадках пенсію по інвалідності, пов`язаній із Чорнобильською катастрофою, на виконання судового рішення обчислено як шість мінімальних пенсій за віком, а позивачі вимагали додаткового застосування коефіцієнтів 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.
Як встановив суд першої інстанції, розрахунок пенсії позивача проведено виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмірі 2093,00 грн, а з 1 березня 2024 року - 2361,00 грн. Отже, розмір пенсії позивача вже змінено відповідно до зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
За таких обставин застосування до розрахованої у кратному мінімальному розмірі пенсії додаткових коефіцієнтів збільшення не відповідає механізму її обчислення та призвело б до повторного врахування інфляційного чинника.
Посилання апелянта на постанови Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, від 27 січня 2025 року у справі № 620/7211/24, від 28 січня 2025 року у справі № 400/4663/24 та від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24 не змінюють правової оцінки. У зазначених справах Верховний Суд вирішував питання індексації пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати відповідно до Закону № 1058-IV. Натомість пенсія позивача обчислена у кратному розмірі мінімальної пенсії за віком, тому правовідносини не є подібними за способом формування основного розміру пенсії.
Не є застосовним до спірних правовідносин і висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 400/6254/24, оскільки ця зразкова справа стосувалася збереження індексації після перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України № 2262-XII, у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення.
Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування частини четвертої статті 54 Закону № 796-XII без урахування способу обчислення пенсії не узгоджуються з наведеним правовим висновком Верховного Суду. Саме спосіб визначення основного розміру пенсії зумовлює відповідний механізм її подальшого підвищення.
Обставина проведення перерахунку на виконання судового рішення не змінює правової природи такого перерахунку. Після виконання рішення у справі № 240/10148/24 пенсія позивача обчислюється як шість мінімальних пенсій за віком і змінюється разом із розрахунковою величиною, покладеною в її основу.
Отже, суд першої інстанції повно встановив обставини справи та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, оскільки пенсія позивача, обчислена у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, не підлягає додатковому збільшенню на коефіцієнти 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.
V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуюча Гнап Д.Д.
Судді Яремчук К.О. Сушко О.О.