П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/624/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова І.А.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
21 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у неналежному реагуванні на рапорт від 14 листопада 2025 року та неприйнятті рішення за результатами службового розслідування відповідно до вимог законодавства;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно провести службове розслідування щодо обставин, викладених у моєму рапорті від 14 листопада 2025 року, з дотриманням вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Порядку проведення службових розслідувань у Збройних Силах України;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати мотивоване письмове рішення за результатами проведеного службового розслідування у встановленому законом порядку.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у неналежному проведенні службового розслідування , яке проведено на підставі рапорту ОСОБА_1 датованого 13 листопада 2025 року.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 повторно провести службове розслідування щодо обставин, викладених у рапорті ОСОБА_1 датованого 13 листопада 2025 року у відповідності до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір 709, 98 грн. за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
15 липня 2026 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку із чим просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
15 липня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив від відповідача, в якому останній вказав свої обґрунтування на спростування позиції позивача.
16 липня 2026 року до суду надійшли додаткові пояснення по справі від позивача.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 13.11.2025 ОСОБА_1 подав рапорт до військової частини НОМЕР_1 , в якому вказав, що відкрито кримінальне провадження №12025052030000435 за фактом недбалого ставлення до військової служби в умовах воєнного стану, вчиненого командиром військової частини НОМЕР_2 та просив провести службове розслідування щодо обставин, які стали підставою для відкриття кримінального провадження , а також можливої протиправної поведінки посадових осіб військової частини НОМЕР_2 .
Згідно із наказом №376 від 15.11.2025 військова частина НОМЕР_1 призначила службове розслідування на підставі звернення ОСОБА_1 стосовно командира військової частини НОМЕР_2 щодо недбалого ставлення до військової служби під час військової служби в умовах воєнного стану.
За наслідком проведення службового розслідування складено акт, затверджений 09.01.2026 р., в якому вказано, що підтвердити порушення в діях або бездіяльності командира військової частини НОМЕР_2 командира військової частини НОМЕР_2 , що стало причиною відкриття кримінального провадження №12025052030000435 від 04.09.2025 за фактом недбалого ставлення до військової служби в умовах воєнного стану , вчиненого командиром військової частини НОМЕР_2 не має можливим, так як на даний час проходить досудове розслідування по зазначеному кримінальному провадженню. Відтак, запропоновано вважати службове розслідування завершеним, рішення про накладання дисциплінарного стягнення на командира військової частини НОМЕР_2 прийняти після встановлення вини чи невинності військовослужбовця в судовому порядку.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з часткової обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі, регламентуються Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608 (далі - Порядок №608).
В розумінні п.2 розділу 1 Порядку №608 службова перевірка - комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цього Порядку, з метою перевірки інформації про вчинення правопорушення, з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, встановлення осіб, які вчинили правопорушення. Службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Згідно п. 1-3 розділу 2 Порядку №608 службове розслідування може призначатися у разі:
невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;
неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;
втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;
порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;
недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;
повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;
скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Службове розслідування не призначається:
у разі надходження анонімних повідомлень, заяв, скарг;
якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.
Службове розслідування проводиться для встановлення:
неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби;
ступеня вини військовослужбовця;
порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;
причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;
причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Положеннями п.1-6, 7, 8, 9 розділу 3 Порядку №608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування.
Міністр оборони України, Головнокомандувач Збройних Сил України, начальник Генерального штабу Збройних Сил України, командувачі видів (сил), окремих родів військ Збройних Сил України, інших органів військового управління можуть призначати службові розслідування безпосередньо або доручати їх проведення (призначення) підпорядкованим посадовим (службовим) особам.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Службове розслідування у випадках, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, може проводитись з усуненням військовослужбовця, дисциплінарне правопорушення якого підлягає розслідуванню, від виконання службових обов`язків, про що видається наказ із зазначенням причин усунення.
Якщо військовослужбовець, стосовно якого приймається рішення про усунення від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування, займає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій (обов`язків), одночасно з прийняттям рішення про усунення від виконання службових обов`язків відповідний начальник (командир) покладає тимчасове виконання обов`язків за цією посадою на іншу особу.
Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено комісії або військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Голова комісії здійснює керівництво діяльністю комісії, має право давати письмові або усні доручення в межах проведення службового розслідування, які є обов`язковими для виконання.
У випадку відсутності голови комісії з підтверджених поважних причин його обов`язки в установленому порядку покладаються на одного з членів комісії, у разі відсутності з вищезазначених причин одного з членів комісії за відповідним клопотанням голови комісії здійснюється його заміна іншою посадовою (службовою) особою відповідно до наказу командира (начальника).
Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов`язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов`язків.
Згідно положень п.1 - 3 розділ 4 Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані:
дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;
розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Особи, які проводять службове розслідування, мають право:
запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування);
отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані);
з дозволу командира (начальника) військовослужбовця, який скоїв правопорушення, отримувати необхідні документи, які стосуються службового розслідування;
за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді;
ознайомлюватися з необхідними документами, за потреби - знімати з них (отримувати) копії та долучати до матеріалів службового розслідування;
отримувати інформацію, пов`язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог законодавства на підставі запиту посадової (службової) особи, яка призначила службове розслідування, чи інших уповноважених осіб відповідно до вимог законодавства України;
проводити огляд місцевості, приміщення, предметів та документів, що стосуються службового розслідування, за результатами якого складати акт огляду з обов`язковим зазначенням:
предмета огляду та його стислого опису;
часу, дати, місця (населеного пункту) огляду;
посади, військового звання, прізвища та імені особи, яка складає документ;
військового звання, прізвища та імені посадової (службової) особи, яка бере участь у службовому розслідуванні (за необхідності);
прізвища, імені, по батькові та фактичної адреси проживання двох присутніх осіб;
фактичного місцезнаходження військової частини, установи, підприємства тощо;
місця складання документа (номер службового кабінету або іншого приміщення);
у разі використання технічних (відео-, фото- або аудіо-) засобів - цифрового пристрою, його назви, моделі;
підписів присутніх осіб на кожному аркуші та їх прізвищ, ініціалів, підписів на останньому аркуші;
підпису особи, яка склала акт огляду, на останньому аркуші.
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
знати підстави проведення службового розслідування;
бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування;
відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;
з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень;
порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;
висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять;
ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);
оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Розділом 5 Порядку № 608 визначено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.
В описовій частині акта службового розслідування зазначаються:
посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування;
неправомірні дії військовослужбовця;
зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є);
вина військовослужбовця;
причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась;
вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено;
причини та умови, що сприяли правопорушенню;
заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються:
висновки службового розслідування;
пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності;
інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Відповідно до п.1 розділу 6 Порядку №608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Тобто, із наведених положень Порядку №608 вбачається, що службове розслідування є самостійною процедурою, метою якої є повне, всебічне та об`єктивне встановлення обставин можливого правопорушення, причин та умов його вчинення, наявності або відсутності порушень вимог законодавства, ступеня вини військовослужбовця, а також надання командуванню можливості прийняти відповідне рішення у межах наданих повноважень.
При цьому, службове розслідування спрямоване не на встановлення кримінальної вини особи у розумінні кримінального процесуального законодавства, а на перевірку дотримання військовослужбовцем вимог службової дисципліни, належного виконання службових обов`язків та з`ясування обставин, які мають значення для прийняття рішення командуванням.
Таким чином, проведення службового розслідування не ставиться у залежність від наявності чи результатів кримінального провадження, оскільки дисциплінарна та кримінальна відповідальність є самостійними видами юридичної відповідальності та мають різну правову природу.
Відтак, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що відповідач був зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне проведення службового розслідування з наданням оцінки обставинам, викладеним у рапорті, чого фактично зроблено не було.
При цьому, зазначення в акті службового розслідування про те, що підтвердити порушення в діях чи бездіяльності командира військової частини НОМЕР_2 , які стали підставою для відкриття кримінального провадження №12025052030000435 від 04.09.2025 за фактом недбалого ставлення до військової служби в умовах воєнного стану, наразі неможливо у зв`язку з проведенням досудового розслідування, саме по собі не свідчить про належне проведення службового розслідування відповідно до вимог законодавства.
Слід зауважити, що позивач не оскаржує рішення, прийняте за результатами службового розслідування, яке може бути оскаржене військовослужбовцем, стосовно якого таке рішення ухвалене, а предметом даного спору є саме неналежний розгляд рапорту позивача та неналежне проведення службового розслідування.
При цьому, службове розслідування проводилося саме на підставі звернення позивача.
Посилання апелянта на дискреційні повноваження командира військової частини також не спростовує обов`язку забезпечити повне, всебічне та об`єктивне проведення службового розслідування відповідно до вимог Порядку №608.
Між тим, за змістом Порядку №608 службове розслідування проводиться з метою встановлення обставин можливого дисциплінарного проступку, причин та умов його вчинення, а також оцінки дій військовослужбовця з точки зору дотримання службової дисципліни. Водночас законодавство не ставить можливість проведення чи завершення службового розслідування у залежність від наявності обвинувального вироку суду у кримінальному провадженні.
За вказаних обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідачем не забезпечено належного проведення службового розслідування відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Порядку №608.
Відтак, порушене право позивача належним чином відновлене у спосіб визнання протиправними дії, які полягають у неналежному проведенні службового розслідування, яке проведено на підставі рапорту датованого 13 листопада 2025 року та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно провести службове розслідування щодо обставин, викладених у рапорті датованого 13 листопада 2025 року у відповідності до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608 та зобов`язання відповідача повторно провести службове розслідування з дотриманням вимог чинного законодавства.
Відтак, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, однак не вказують на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.