ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року Справа № 500/5732/25 пров. № А/857/36645/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р. М., суддів Димарчук Т. М.,Сала П. І., розглянув в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року (головуючий суддя Баб`юк Петро Михайлович, м. Тернопіль) у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач) з такими вимогами:- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.09.2025 №191950004509 щодо відмови перерахунку пенсії протиправним; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.10.2024 та враховувати довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особи, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 25.09.2024 № 581/5/19-00-10-31 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 25.09.2024 № 580/10/19-00-10-31, видані Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, при здійсненні переведення ОСОБА_1 з пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Суд першої інстанції постановив рішення, яким задоволено повністю адміністративний позов, а саме суд: - визнав протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.09.2025 №191950004509 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії; - зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.10.2024 та враховувати Довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особи, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 25.09.2024 № 581/5/19-00-10-31 та Довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 25.09.2024 № 580/10/19-00-10-31, видані Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, при здійсненні переведення ОСОБА_1 з пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993.
Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.09.2025 №191950004509 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії є протиправним, оскільки відповідач безпідставно не врахував довідки про заробітну плату державного службовця від 25.09.2024 №581/5/19-00-10-31 та №580/10/19-00-10-31, видані Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, при переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII. При цьому суд зазначив, що судовим рішенням у справі №500/7043/24 підтверджено право позивача на переведення на пенсію державного службовця, а спірні довідки є джерелом інформації для обчислення розміру такої пенсії, тоді як відповідач не навів правових підстав для їх неврахування. У зв`язку з цим суд визнав оскаржуване рішення протиправним та скасував його, а з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача зобов`язав відповідача повторно розглянути його заяву від 30.10.2024 з урахуванням зазначених довідок.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції до Восьмого апеляційного адміністративного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення ним норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позову. На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт покликається на те, що за даними трудової книжки позивача з 19.01.1993 по 23.11.2015 працював на різних посадах в органах податкової інспекції. Робота на зазначених посадах не зараховується до стажу, що дає право на пенсію державного службовця, оскільки посади державних службовців віднесені до відповідних категорій визначені у статті 25 Закону України "Про державну службу". Посади працівників органів державної податкової служби цією статею не передбачені.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Суд на підставі частини четвертої статті 304 КАС України дійшов висновку, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Обставини справи, які встановив суд першої інстанції та перевірив суд апеляційної інстанції
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.12.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2025, у справі №500/7043/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06.11.2024 №60086/03-16 про відому у перерахунку пенсії; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з 19.01.1993 по 23.11.2015 на посадах в органах державної податкової служби. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" та здійснити відповідний перерахунок такої пенсії з 30.10.2024.
На виконання рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянуто заяву від 30.10.2024 ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії - переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII та прийняло рішення від 11.09.2025 №191950004509 про відмову у проведенні перерахуку у зв`язку зі зменшенням розміру пенсії.
Зі змісту вказаного рішення слідує, що до заяви від 30.10.2024 ОСОБА_1 надав довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу) № 580/5/19-00-10-31 від 25.09.2024 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особи, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 581/5/19-00-10-31 від 25.09.2024. Зобов`язань про врахування вищезазначених довідок судове рішення не містить. Враховуючи недоцільність перерахунку за нормами Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, ОСОБА_1 відмовлено.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини
відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Закон № 889 набрав чинності 01.05.2016, одночасно втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), що передбачав особливості пенсійного забезпечення державних службовців. Разом з тим, пп. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 передбачено переживаючу дію статті 37 Закону № 3723-XII, тобто законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у особи є право на призначення пенсії відповідно до цієї норми Закону №3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до ст.37 Закону №3723-XII затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі - Порядок №622).
Пунктом 4 вказаного Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу", затверджені постановою від 17.01.2017 № 1-3 Правління Пенсійного фонду України (далі - Постанова №3-1), а саме: довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Позиція апеляційного суду
Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII визначали, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Законом № 889-VIII) певного стажу держслужби (10 років для осіб, що станом на цю дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Отже, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і нормами Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, спір щодо наявності визначених статтею 37 Закону №3723-ХІІ підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії держслужбовця за віком вже вирішений судом - рішення від 23.12.2024 у справі №500/7043/24, котре набрало законної сили. Разом з тим, цим рішенням не було встановлено обов`язку щодо врахування при призначенні ОСОБА_1 пенсії державного службовця довідок про складові заробітної плати, які він долучав до заяви про призначення пенсії.
Відповідач, приймаючи оскаржене рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії держслужбовця на виконання рішення суду у справі №500/7043/24, відмовився враховувати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особи, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 25.09.2024 № 581/5/19-00-10-31 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 25.09.2024 № 580/10/19-00-10-31, видані Головним управлінням ДПС у Тернопільській області. Оскаржене рішення відповідача обгрунтоване тим, що рішення суду у справі №500/7043/24 не містить зобов`язання врахувати при призначенні пенсії держслужбовця цих довідок та мотивоване твердженням ПФУ про "недоцільність перерахунку за нормами Закону України "Про державну службу".
Апеляційний суд при оцінці висновків суду першої інстанції та аргументів апелянта наголошує, що основним документом, який необхідний для призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ (при переведенні на цей вид пенсії), ініційованого за заявою пенсіонера, є довідка (довідки) про заробітну плату працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи пенсіонера на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Тому відмова відповідача призначити пенсію на підставі відомостей про заробітну плату з єдиного мотиву - "судове рішення не містить зобов`язань про врахування вищезазначених довідок" - є очевидно свавільною. При цьому відповідач в апеляційній скарзі помилково трактує цей спір як пов`язаний із перерахунком раніше призначеної пенсії позивача, хоча спірні правовідносини виникли у зв`язку із обрахунком вперше призначеної на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ пенсії держслужбовця за віком, а точніше - з повторною відмовою органу ПФУ призначити цю пенсію у встановлений законом спосіб.
Апеляційний суд на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України при вирішенні цього спору враховує висновок касаційного суду (постанова від 23.04.2025 у справі №380/16112/23) щодо застосування статті 37 Закону № 3723-ХІІ та Порядку №622, відповідно до якого навіть у випадку надання особою неналежно оформленої довідки або неподання заявником безпосередньо до територіального органу ПФУ для призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ довідки (довідок) про заробітну плату ця обставина сама по собі не зумовлює настання для особи негативного наслідку у вигляді відмови у перерахунку його пенсії з урахуванням вказаних документів, оскільки пенсійний орган не позбавлений можливості вчинити активні дії щодо отримання від компетентного органу додаткових документів або повідомити заявника про необхідність їх надання з метою належного захисту його прав на пенсійне забезпечення.
Оцінивши спірні правовідносини та аргументи апелянта, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відмовляючи у врахуванні довідок про складові заробітної плати без наведення будь-яких правових чи фактичних підстав для таких дій (відсутні будь-які заперечення щодо форми та змісту отриманих від заявника довідок, підстав їх видачі, періодів, за який вказана заробітна плата для призначення пенсії тощо), відповідач діяв протиправно та порушив право позивача на соціальне забезпечення у встановленому Законом №3723-ХІІ розмірі. На стадії апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції відповідач (апелянт) також не наводить будь-яких аргументів щодо невідповідності форми чи змісту цих довідок вимогам законодавства, а отже - свавільно відмовляється врахувати дані про заробітну плату при визначенні розміру пенсії, котру в принципі неможливо призначити без врахування цих відомостей. Оскільки доводи апеляційної скарги фактично зводяться до заперечення права позивача на пенсійне забезпечення відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, то відповідач у цій ситуації ігнорує рішення суду у справі №500/7043/24, котре набрало законної сили, та ухиляється від його виконання. Якби відповідач діяв добросовісно, то повинен був призначити позивачу пенсію в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, використавши відомості перелічених довідок про розмір заробітної плати. Натомість відповідач прийняв свавільне рішення про "недоцільність перерахунку".
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки відповідач при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ з 30.10.2024 на підставі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 у справі №500/7043/24 безпідставно не врахував довідки про заробітну плату державного службовця від 25.09.2024 № 581/5/19-00-10-31 та № 580/10/19-00-10-31, видані Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.09.2025 №191950004509 про відмову в проведенні перерахунку пенсії. Підсумовуючи наведені мотиви, апеляційний суд визнає доводи апеляційної скарги помилковими та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на висновок по суті апеляційної скарги суд покладає понесені апелянтом судові витрати на нього.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі № 500/5732/25 - без змін.
Понесені апелянтом судові витрати покласти на нього.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення постанови.
Головуючий суддя Р. М. Москаль
судді Т. М. Димарчук
П. І. Сало
Повне судове рішення складено 17.09.26