ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
18.09.2026 Справа № 910/11567/26
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "3ФОРМ"
про визнання недійсними положення договору, положення спеціфікації та стягнення 16 400,00 грн
УСТАНОВИВ:
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ""3ФОРМ" (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати недійсними положення Договору № 25/52/3/8-46/2026 від 03.06.2026, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України та ТОВ "ЗФОРМ", у частині включення до вартості товару податку на додану вартість у сумі 16 400,00 грн;
- визнати недійсними відповідні положення Специфікації (Додаток № 1) до Договору № 25/52/3/8-46/2026 у частині визначення вартості товару з урахуванням ПДВ у сумі 16 400,00 грн;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗФОРМ" на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 16 400,00 грн безпідставно набутих коштів.
Дослідивши матеріали позовної заяви №б/н від 11.09.2026 та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з наступних підстав.
Згідно з частинами 1, 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)") представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Відповідно до частин 1, 2 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частини 1 статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною 2 статті 58 ГПК України обумовлено, що при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Отже, зазначені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи (адвокат).
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.
Відповідно, особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не в порядку самопредставництва.
Відтак представник, звертаючись до суду від імені керівника на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник в порядку самопредставництва.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
З огляду на предмет та підстави поданого позивачем позову, у суду відсутні підстави вважати, що дана справа є малозначною та може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
Відтак, при розгляді справ, які не є малозначними та розглядаються судом в порядку загального позовного провадження, представником юридичної особи у суді, у даному випадку Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, може бути адвокат, або ж Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України може брати участь у справі через свого керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи).
Позовну заяву від імені Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України подано та підписано за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" Котом Костянтином Олексанлровичем.
У якості доказів на підтвердження повноважень Кота Костянтина Олексанлровича на підписання позовної заяви до суду надано довіреність у порядку передоручення від 28.08.2026, відповідно до якої Галущак Андрій Валерійович, на підставі Довіреності Витягу з ЄДР від 18.09.23 р., виданої щодо ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ, уповноважує, в порядку передоручення, КОТА КОСТЯНТИНА ОЛЕКСАНДРОВИЧА представляти інтереси ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, зокрема, з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви.
Інших доказів наявності у Кота Костянтина Олексанлровича повноважень діяти від імені Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до позову не додано.
Як вище зазначив суд, представником юридичної особи, повноваження якого посвідчуються довіреністю, у справах, які не визнаються законом малозначними, може бути виключно адвокат.
Єдиний реєстр адвокатів України, відомості якого є загальнодоступними, не містить даних про право Кота Костянтина Олексанлровича на здійснення адвокатської діяльності.
Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що вказана особа діє як адвокат.
За таких обставин, ОСОБА_1 мав право підписати позовну заяву від імені Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України лише діючи в порядку самопредставництва юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
У п. 41 постанови від 08.11.2022 у справі № 916/3626/20 Верховний Суд зауважив, що у випадку представництва юридичної особи чи органу державної влади у судах її працівником за правилами самопредставництва, такій особі (представнику) також необхідно надати суду докази наявності трудових відносин із юридичною особою чи органом, який він представляє, зокрема, але не виключно, трудовий договір, наказ про прийняття на роботу, розпорядження тощо. Вказані висновки суд враховує на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються офіційними, достовірними і можуть бути використані для будь-якого державного органу, яким є і суд.
З огляду на зазначену норму, Верховний Суд зауважує, що за відсутності в матеріалах справи документів, які б підтверджували повноваження особи представляти юридичну особу як представника (адвоката) в суді або діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, та відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей, що така особа уповноважена діяти від імені юридичної особи в суді без довіреності в порядку самопредставництва, заява/скарга у справі не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню скаржнику (ухвали КГС ВС від 07.03.2018 у справі № 921/502/17-г/8, від 23.01.2020 у справі № 905/1144/19, від 02.03.2020 у справі № 910/6718/19, від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 23.01.2020 у справі № 926/1336/19).
Як встановлено судом, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить відомостей щодо Кота Костянтина Олексанлровича як особи, що має право вчиняти будь-які дії від імені Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
З огляду на наведене, долучена до позовної заяви довіреність у порядку передоручення від 28.08.2026 не є належним доказом на підтвердження повноважень Кота Костянтина Олексанлровича на підписання позовної заяви від імені Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, тоді як інших доказів наявності у вказаної особи повноважень діяти від імені Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (в порядку самопредставництва чи як представника юридичної особи) та підписувати позовні заяви, - суду не надано.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на вищенаведене, оскільки позовна заява Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 11.09.2026 підписана особою, повноваження якої не підтверджені (ні як адвоката, ні як особи, яка діє у порядку самопредставництва), тобто особою, яка не має права її підписувати, суд не вбачає правових підстав для прийняття вказаної позовної заяви до розгляду.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
З урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при подані позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.
Додатково суд звертає увагу, що до позовної заяви не додано жодних доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Керуючись ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачеві.
2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 18.09.2026 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Оксана ГУМЕГА