ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"21" вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 916/5719/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників матеріали справи №916/5719/24,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ 42399676);
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "ХЕРСОНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ШКІРНО-ВЕНЕРОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР" Херсонської обласної ради (73025, м. Херсон, вул. Суворова, буд. 42; код ЄДРПОУ 02009889);
про стягнення: 120 290,80 грн,-
1. Суть спору.
31.12.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№5866/24) Товариства з обмеженою відповідальністю " ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" до відповідача Комунального некомерційного підприємства "ХЕРСОНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ШКІРНО-ВЕНЕРОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР" Херсонської обласної ради, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 120 290,80 грн., з яких: основний борг у розмірі 74 952,69 грн; пеня в розмірі 16 891,83 грн., 3% річних у розмірі 5 913,87 грн. та інфляційні втрати в розмірі 22 532,41грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не в повному обсязі сплатив вартість поставленого йому позивачем природного газу за період листопад 2021 - травень 2022 за Договором №20-1200/21-БО-Т від 23.11.2021, чим порушив умови господарського зобов`язання та у зв`язку з чим відповідач повинен відшкодувати позивачу пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 06.01.2025 провадження у даній справі відкрито, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ст.ст. 247-252 ГПК України. Також даною ухвалою зупинено провадження у справі №916/5719/24 до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.
Ухвалою суду від 21.07.2026 провадження у даній справі було поновлено, запропоновано відповідачу подати до суду в строк до 06.08.2026 відзив на позовну заяву, оформлений відповідно до вимог ст.ст.165, 178 ГПК України, запропоновано позивачу подати до суду у строк до 13.08.2026 відповідь на відзив, оформлену відповідно до вимог ст.ст.166, 184 ГПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд здійснив розгляд даної справи в межах розумного строку.
3. Аргументи учасників справи.
3.1. Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ".
В якості обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір постачання природного газу №20-1200/21-БО-Т від 23.11.2021.
Позивач вказує, що на виконання умов зазначеного Договору, ним у період з листопада 2021 року по травень 2022 року передано у власність відповідача природний газ в об`ємі 17,37731 тис. куб. метрів на загальну суму 287 643,59 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.
ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» стверджує, що оплату за переданий газ відповідач здійснив частково, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 74 952,69 грн.
Крім того позивач зазначає, що оскільки відповідачем порушено умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобов`язаний сплатити на користь позивача окрім суми боргу, пеню в сумі 16 891,83 грн, три проценти річних у сумі 5 913,87 грн, інфляційні втрати у сумі 22 532,41 грн.
3.2. Аргументи Комунального некомерційного підприємства "ХЕРСОНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ШКІРНО-ВЕНЕРОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР" Херсонської обласної ради.
Про відкриття провадження у справі а також про подальший її розгляд КНП "ХЕРСОНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ШКІРНО-ВЕНЕРОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР" Херсонської обласної ради було повідомлено шляхом направлення копій ухвал суду на зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача.
Водночас ухвали суду отримані відповідачем не були та повернулися до Господарського суду Одеської області з відміткою про повернення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом п. 83 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (зі змінами), рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто поштовим відділенням зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі №915/1015/16.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що КНП ХЕРСОНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ШКІРНО-ВЕНЕРОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР" Херсонської обласної ради належним чином повідомлено про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без їх участі.
З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
4. Фактичні обставини справи встановлені судом.
23.11.2021, між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та КНП ХЕРСОНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ШКІРНО-ВЕНЕРОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР" Херсонської обласної ради укладено Договір №20-1200/21-БО-Т постачання природного газу (а.с.40-50), згідно з п. 1.1. якого ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", як Постачальник, зобов`язується поставити КНП ХЕРСОНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ШКІРНО-ВЕНЕРОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР" Херсонської обласної ради, як Споживачеві, природний газ за ДК 021:2015 код 09120000- "Газове паливо" (природний газ), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору, природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб.
За змістом п. 2.1. Договору, Постачальник передає Споживачу на умовах цього договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу з листопада 2021 року по грудень 2022 року (включно) в кількості 60,3 тис. куб.метрів, у тому числі по місяцях:
листопад 2021 - 5,4 тис.куб.м;
грудень 2021 - 8,5 тис.куб.м;
січень 2022 - 10,5 тис.куб.м;
лютий 2022 - 9,9 тис.куб.м;
березень 2022 - 7,4 тис.куб.м;
квітень 2022 - 2,2 тис.куб.м;
травень 2022 - 0,3 тис.куб.м;
червень 2022 - 0,1 тис.куб.м;
липень 2022 - 0,1 тис.куб.м;
серпень 2022 - 0,1 тис.куб.м;
вересень 2022 - 0,2 тис.куб.м;
жовтень 2022 - 0,7 тис.куб.м;
листопад 2022 - 6,4 тис.куб.м;
грудень 2022 - 8,5 тис.куб.м;
Всього - 60,3 тис.куб.м.
Відповідно до п. 2.3 Договору, підписанням цього Договору Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до реєстру споживачів Постачальника , розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Пунктом 3.5.1 Договору визначено, що Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий розрахунковий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ.
Пунктами 3.5.2 - 3.5.4 Договору, на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також акт), підписані уповноваженим представником Постачальника. Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акта зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними Споживача та даними остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.
Відповідно до п. 4.1 Договору, Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн,
крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 554,00 грн.
Згідно з п. 4.2 Договору, у разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов`язковими для Сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін.
Пунктом 4.3 Договору, загальна вартість цього Договору на дату укладання становить 831 838,50 грн, крім того ПДВ - 166 367,70 грн, разом з ПДВ 998 206,20 грн.
За змістом п. 5.1. Договору, Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ проятгом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Згідно з п. 5.3 Договору, оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору.
Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.
Пунктом 5.4 Договору, у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору Сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Споживача, погашає вимоги Постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного Споживачем:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати Постачальника, пов`язані з одержанням виконання;
2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;
3) у третю - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов`язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання Споживачу.
Згідно з п. 7.2. Договору, у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, Споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 13.1. Договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Цей Договір може бути підписаний також електронними цифровими підписами (ЕЦП) уповноважених представників Сторін з урахуванням вимог чинного законодавства.
В матеріалах справи наявні копії Актів приймання-передачі природного газу складених на виконання Договору за якими КНП "ХЕРСОНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ШКІРНО-ВЕНЕРОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР" Херсонської обласної ради було спожито природного газу на загальну суму 287 643,59 грн, а саме (а.с.68-75):
- Акт за листопад 2021 року складений 30.11.2021, за яким спожито 0,62631 тис.куб.м, на загальну вартість 10 367,94 грн (з ПДВ);
- Акт за грудень 2021 року складений 31.12.2021, за яким спожито 4,93300 тис.куб.м, на загальну вартість 81 660,87 грн (з ПДВ);
- Акт за січень 2022 року складений 31.01.2022, за яким спожито 5,99000 тис.куб.м, на загальну вартість 99 158,44 грн (з ПДВ);
- Акт за лютий 2022 року складений 28.02.2022, за яким спожито 3,96600 тис.куб.м, на загальну вартість 65 653,14 грн (з ПДВ);
- Акт за березень 2022 року складений 31.03.2022, за яким спожито 0,80200 тис.куб.м, на загальну вартість 13 264,36 грн (з ПДВ), з урахуванням коригуючого Акту;
- Акт за квітень 2022 року складений 30.04.2022, за яким спожито 0,56300 тис.куб.м, на загальну вартість 9311,51 грн (з ПДВ);
- Акт за травень 2022 року складений 31.05.2022, за яким спожито 0,49700 тис.куб.м, на загальну вартість 8 227,33 грн (з ПДВ).
Вказані акти були направлені на поштову адресу КНП "ХЕРСОНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ШКІРНО-ВЕНЕРОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР" Херсонської обласної ради, які не були підписані відповідачем та не повернуті на адресу позивача.
Водночас матеріали справи не містять відмови КНП "ХЕРСОНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ШКІРНО-ВЕНЕРОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР" Херсонської обласної ради від підписання Актів приймання-передачі природного газу.
У відповідь на адвокатський запит адвоката Андрія Нетецького поданого в інтересах ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" за №125/3/2-11240 від 04.10.2024, ТОВ "ОГТС України" листом від 11.10.2024 №ТОВВИХ-24-15482 надало відомості з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів споживання КНП "ХЕРСОНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ШКІРНО-ВЕНЕРОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР" Херсонської обласної ради газу за ЕІС-кодом 56XS0000209OP009, відповідно до яких:
з 26.11.2021 по 30.11.2021 - 626,31 м3;
з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 4 933,00 м3;
з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 5 990,00 м3;
з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 3 966,00 м3;
з 01.03.2022 по 31.03.2022 - 802,00 м3;
з 01.04.2022 по 30.04.2022 - 563,00 м3;
з 01.05.2022 по 31.05.2022 - 497,00 м3 (а.с.13-21,54-67).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку основного боргу відповідач за період листопад 2021 року по травень 2022 року здійснив повну оплату за природний газ спожитий у листопаді та грудні 2021 року та січень 2022 року, за лютий 2022 року відповідач розрахувався частково на суму 21 503,65 грн. Натомість оплату вартості спожитого природного газу за березень, квітень, травень 2022 року відповідач не здійснив.
У зв`язку наявністю заборгованості позивачем здійснено нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат на суму боргу по кожному місяцю окремо, з урахуванням проведених відповідачем оплат в межах наступного періоду:
1) за лютий 2022 року: пеню - за період з 16.04.2022 по 02.06.2022; 3 % річних - за період з 16.04.2022 по 24.12.2024; інфляційні втрати - за період з 01.05.2022 о 30.11.2024;
2) за березень 2022 року: пеню - за період з 17.05.2022 по 16.11.2022; 3 % річних - за період 17.05.2022 по 24.12.2024; інфляційні втрати - за період з 01.06.2022 по 30.11.2024;
3) за квітень 2022 року: пеню - за період з 16.06.2022 по 15.12.2022; 3% річних - за період з 16.06.2022 по 24.12.2024; інфляційні втрати за період з 01.07.2022 по 30.11.2024.
Таким чином позивачем нараховано та заявлено до стягнення, окрім основного боргу в розмірі 74 952,90 грн, пеню в розмірі 16 891,83 грн, інфляційні втрати в розмірі 22 532,41 грн, 3 % річних у розмірі 5 913,87 грн.
5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Так судом було встановлено, що 23.11.2021 між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та КНП ХЕРСОНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ШКІРНО-ВЕНЕРОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР" Херсонської обласної ради укладено Договір №20-1200/21-БО-Т постачання природного газу, згідно з п. 1.1. якого ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", як Постачальник, зобов`язується поставити КНП ХЕРСОНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ШКІРНО-ВЕНЕРОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР" Херсонської обласної ради, як Споживачеві, природний газ за ДК 021:2015 код 09120000- "Газове паливо" (природний газ), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
На виконання умов зазначеного Договору, за період листопад 2021 року по травень 2022 року позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято та спожито погоджені обсяги природного газу на загальну суму 287 643,59 грн, згідно наступних актів приймання-передачі природного газу:
- Акт за листопад 2021 року складений 30.11.2021, за яким спожито 0,62631 тис.куб.м, на загальну вартість 10 367,94 грн (з ПДВ);
- Акт за грудень 2021 року складений 31.12.2021, за яким спожито 4,93300 тис.куб.м, на загальну вартість 81 660,87 грн (з ПДВ);
- Акт за січень 2022 року складений 31.01.2022, за яким спожито 5,99000 тис.куб.м, на загальну вартість 99 158,44 грн (з ПДВ);
- Акт за лютий 2022 року складений 28.02.2022, за яким спожито 3,96600 тис.куб.м, на загальну вартість 65 653,14 грн (з ПДВ);
- Акт за березень 2022 року складений 31.03.2022, за яким спожито 0,80200 тис.куб.м, на загальну вартість 13 264,36 грн (з ПДВ), з урахуванням коригуючого Акту;
- Акт за квітень 2022 року складений 30.04.2022, за яким спожито 0,56300 тис.куб.м, на загальну вартість 9311,51 грн (з ПДВ);
- Акт за травень 2022 року складений 31.05.2022, за яким спожито 0,49700 тис.куб.м, на загальну вартість 8 227,33 грн (з ПДВ).
Матеріали справи не містять будь-яких заперечень щодо обсягів спожитого відповідачем природного газу.
Відповідно до п. 5.1. Договору, Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Водночас матеріалами справи підтверджується проведення оплати відповідачем спожитого природного газу за період листопад 2021 - січень 2022, натомість за лютий 2022 відповідача розрахувався лише частково, та за період березень - травень 2022 відповідачем оплат проведено не було.
Так господарський суд зазначає, що зареєстроване місцезнаходження Комунального некомерційного підприємства "ХЕРСОНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ШКІРНО-ВЕНЕРОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР" Херсонської обласної ради - місто Херсон, вул. Суворова, буд. 42.
За визначенням, вміщеним у статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією а також наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №376 від 28.02.2025, в період з 01.03.2022 по 11.11.2022 по Херсонська міська територіальна громада відносилась до переліку тимчасово окупованих територій.
Як уже зазначалося, позивач у цій справі просить суд стягнути з відповідача заборгованість за природний газ за період лютий - травень 2022 року, тобто за період, протягом якого територія, де територіально знаходиться відповідач, вже була тимчасово окупована військами російської федерації.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон), правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії російської федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (стаття 2 Закону).
Згідно з частиною другою статті 13 Закону, здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 13-1 Закону, на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.
Відповідно до правового висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, правовий статус тимчасово окупованої території російською федерацією у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції у справі №908/1162/23 про відмову у позові, зазначила про те, що підставою для відмови у позові, враховуючи положення статті 13-1 Закону, є заборона передачі електроенергії відповідачу, оскільки факт тимчасової окупації міста Мелітополь є загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у цьому судовому провадженні.
Так господарський суд зазначає, що доведення/не доведення позивачем обставин фактичної поставки природного газу на тимчасово окуповану територію, як і здійснення оплати за неї, не має правового значення для вирішення спору у даній справі. Разом з тим, визначальним за висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, є неможливість (заборона) передання товару на тимчасово окуповані території у силу приписів статті 13-1 названого Закону, що, зі свого боку, є самостійною і достатньою підставою для відмови у позові у справі.
Таким чином, оскільки в період з березня 2022 року по травень 2022 року Херсонська міська територіальна громада відносилась до тимчасово окупованих територій, постачання, природного газу протягом такого періоду відповідачу, місцезнаходження якого зареєстровано у місті Херсоні було неможливим, у зв`язку з чим господарський суд доходить висновку про відмову в задоволення позову в частині стягнення боргу з оплати вартості спожитого природного газу за такий період в розмірі 30 803,20 грн, та нарахованих на такий борг пені в розмірі 7 566,01 грн, інфляційних втрат у розмірі 8 185,17 грн та 3 % річних у розмірі 2 346,76 грн.
Натомість господарський суд вказує про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача залишку непогашеної заборгованості за оплату вартості спожитого природнього газу за лютий 2022 року в розмірі 44 149,49 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
З урахуванням приписів статті 549, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштам Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 року у справі №296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 року у справі №127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013).
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з п. 7.2. Договору, у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, Споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Також судом було встановлено, що у зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань за лютий 2022 року, позивачем на суму боргу відповідача в розмірі 44 149,49 грн, нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 9325,82 грн, інфляційні втрати в розмірі 14 347,24 грн, 3 % річних у розмірі 3567,11 грн.
Щодо нарахування пені на суму боргу що виникла за період лютий 2022 року, господарський суд зазначає, що відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №530-IX, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня до 3 квітня 2020 на усій території України карантин.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, в період з 12.03.2020 по 30.06.2023 на всій території України діяв карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
Згідно з ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з постачання та розподілу природного газу.
З огляду на приписи Закону України «Про житлово-комунальні послуги», враховуючи, що відповідно до правовідносин, що виникли між сторонами, позивач здійснює розподіл до об`єктів відповідача природного газу, суд дійшов висновку, що положення пп.4 п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року №530-IX поширюються на взаємовідносини сторін, оскільки послуга з постачання природного газу, яку позивач надає відповідачу, є житлово-комунальною послугою.
За цих обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені нарахованої на суму боргу що виникла в період за лютий 2022 року в сумі 9325,82 грн, враховуючи встановлену законом заборону нарахування та стягнення пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги на період дії карантину.
Водночас перевіривши проведені позивачем нарахування 3 % річних у сумі 3567,11 грн, інфляційних втрат у сумі 14347,24 грн, суд встановив їх арифметичну правильність та обґрунтованість, у зв`язку з чим доходить висновку про можливість стягнення таких нарахувань з відповідача.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України, встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку що позовні вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" до Комунального некомерційного підприємства "ХЕРСОНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ШКІРНО-ВЕНЕРОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР" Херсонської обласної ради про стягнення основного боргу, інфляційних втрат, 3 % річних та пені є обґрунтованими, такими що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані відповідачем, лише частково, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний борг у розмірі 44 149,49 грн, інфляційні втрати в розмірі 14 347,24 грн, 3 % річних у розмірі 3567,11 грн, у зв`язку з чим господарський суд вказує про часткове задоволення позовних вимог
Відповідно до ст. 129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір, покладається на сторін пропоційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "ХЕРСОНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ШКІРНО-ВЕНЕРОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР" Херсонської обласної ради (73025, м. Херсон, вул. Суворова, буд. 42; код ЄДРПОУ 02009889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ 42399676) основний борг у розмірі 44 149/сорок чотири тисячі сто сорок дев`ять/грн 49 коп., 3 % річних в розмірі 3567/три тисячі п`ятсот шістдесят сім/грн 11 коп., інфляційні втрати в розмірі 14 347/чотирнадцять тисяч триста сорок сім/грн 24 коп. а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 249/одна тисяча двісті сорок дев`ять/грн 83 коп.
3.У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення суду складено та підписано 21 вересня 2026 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська