УХВАЛА
21 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 600/3683/25-а
адміністративне провадження № К/990/40611/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2026 року у справі №600/3683/25-а за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати щомісячного грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 11 листопада 2021 року та з 25 лютого 2022 року по 03 травня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 в редакції від 30 серпня 2017 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок щомісячного грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, з урахуванням нових розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 в редакції від 30 серпня 2017 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок щомісячного грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 11 листопада 2021 року, з урахуванням нових розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 в редакції від 30 серпня 2017 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок щомісячного грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 25. лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року, з урахуванням нових розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 в редакції від 30 серпня 2017 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок щомісячного грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2023 року по 03 травня 2023 року, з урахуванням нових розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 в редакції від 30 серпня 2017 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 виплату перерахованого щомісячного грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 11 листопада 2021 року та з 25 лютого 2022 року по 03 травня 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією утриманих сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 24 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно з урахуванням базового місяця - січня 2008 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 24 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно з урахуванням базового місяця - січня 2008 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією утриманих сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 24 жовтня 2017 року по день фактичної виплати грошового забезпечення у належному розмірі.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні з 29 січня 2020 року по 03 травня 2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 розміру грошового забезпечення, у тому числі посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячного грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 03 травня 2023 року розміру грошового забезпечення, у тому числі посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячного грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у період з 24 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату належної ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 в період з 24 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року та з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року залишено без руху. Надано скаржнику п`ятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз`яснено, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в установлений судом строк, її буде повернуто скаржнику.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору. Продовжено військової частини НОМЕР_1 термін для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року. Запропоновано апелянту в строк 5 днів з моменту отримання вказаної ухвали усунути виявлені недоліки апеляційної скарги. Роз`яснено особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі неусунення недоліків, зазначених в даній ухвалі, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року повернуто особі, яка її подала, на підставі частини другої статті 298 адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з невиконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.
31 серпня 2026 року Верховним Судом зареєстровано касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2026 року у справі №600/3683/25-а яка надійшла через підсистему «Електронний суд». Заявник просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду, повернути справу на новий розгляд.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів зазначає таке.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Частиною третьою статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Так, зі змісту поданої касаційної скарги вбачається, що предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції від 29 липня 2026 року, якою апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку з невиконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом установлено, що відповідачем не наведено жодної підстави касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, не зазначено у чому полягає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального чи матеріального права при постановленні оскаржуваної ухвали.
Фактично відповідачем у касаційній скарзі викладено незгоду із рішенням суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 правопорядку підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2026 року.
Керуючись статтею 248, 328, 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, 333 КАС України,
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2026 року у справі №600/3683/25-а за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Білак