ЄУН 193/1628/26
Провадження № 2/193/1029/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
18 вересня 2026 року сел. Софіївка
Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кащук Д.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви представника позивача Губар Наталії Всеволодівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Луганської обласної військової адміністрації, про визнання права власності на квартиру,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Софіївського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 58,9 кв.м., житловою площею 40,9 кв.м. Одночасно з позовною заявою представником позивача подано клопотання про визначення судом розміру судового збору.
Обґрунтовуючи клопотання, представник позивача зазначає, що заявлена ним вимога не містить вимог майнового характеру, у зв`язку з чим сплачено судовий збір у мінімальному розмірі. При цьому позивач не визначив ціну позову та не зазначив вартості квартири, право власності на яку просить визнати.
Вирішуючи питання щодо відповідності позовної заяви вимогам процесуального закону, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, а також обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Пунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Таким чином, заявлена позивачем вимога про визнання права власності на квартиру є вимогою майнового характеру та підлягає грошовій оцінці, а тому твердження позивача про немайновий характер заявленої вимоги не ґрунтується на положеннях статті 176 ЦПК України.
Разом з тим частиною другою статті 176 ЦПК України передбачено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення подову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченої суми або з поверненням суми переплати відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Отже, законодавцем передбачено спеціальний процесуальний механізм визначення судового збору у випадку, коли на момент звернення до суду точну ціну спірного майна об`єктивно встановити не можливо.
Водночас застосування положень частини другої статті 176 ЦПК України передбачає, що позивачем має бути визначено ціну позову або належним чином обґрунтовано неможливість її точного визначення на момент звернення до суду.
Верховний Суд звертав увагу на те, що пункт 3 частини третьої статті 175 та частина друга статті 176 ЦПК України підлягають застосуванню у взаємозв`язку: у позовах про право власності на нерухоме майно ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а якщо на момент пред`явлення позову встановити точну ціну неможливо, суд попередньо визначає розмір судового збору з подальшим остаточним його визначенням відповідно до ціни позову, встановленої під час розгляду справи. При цьому надмірний формалізм у застосуванні зазначених положень не повинен створювати непропорційних перешкод у доступі до суду.
У даному випадку позивач не визначив ціну позову взагалі та не навів належного обгрунтування неможливості її визначення.
Саме лише посилання на те, що квартира знаходиться у м. Луганську, яке є тимчасово окупованою територією України, без зазначення конкретних обставин, які об`єктивно унеможливлюють визначення її дійсної вартості на момент пред`явлення позову, не дає суду можливості вирішити питання про попереднє визначення розміру судового збору відповідно до частини другої статті 176 ЦПК України.
При цьому суд звертає увагу, що для усунення зазначеного недоліку позивач не зобов`язаний у будь-якому випадку подавати виключно звіт про оцінку майна, якщо на момент звернення до суду існують об`єктивні причини неможливості проведення відповідної оцінки. Позивач має визначитися із ціною позову та, якщо він вважає, що точну вартість квартири на момент пред`явлення позову встановити неможливо, належним чином обґрунтувати таку неможливість із зазначенням конкретних обставин та наявних у нього відомостей щодо вартості спірного майна.
Лише після цього суд матиме можливість вирішити питання про застосування передбаченого частиною другою статті 176 ЦПК України механізму попереднього визначення розміру судового збору.
Таким чином, позовна заява подана без додержання вимог пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України, оскільки в ній не зазначено ціну позову, яка у даному випадку є обов`язковим реквізитом позовної заяви.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене позовну заяву необхідно залишити без pyху, надавши позивачу строк для усунення зазначеного недоліку.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві
Керуючись ст.175,176, 177,185,258-261 ЦПК України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву представника позивача Губар Наталії Всеволодівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Луганської обласної військової адміністрації, про визнання права власності на квартиру, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити представнику позивача.
Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Д.А.Кащук