Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/3305/26
Провадження № 2/279/2377/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Пацко О.О., з секретарем Зубковою І.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Коростені цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що 03.10.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8446525.
24.02.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 24022026, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» Права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №1 від 24 лютого 2026 р. до Договору факторингу № 24022026 від 24.02.2026 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17840,00 грн., з яких:- 5000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням;- 5840,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;- 7000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Посилаючи на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором та набуття позивачем права вимоги за цим договором, представник позивача просить суд задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість у загальному розмірі 17840,00 грн. і судові витрати.
Ухвалою суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подала до суду відзив, в якому просила позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково. Відмовити у стягненні комісії за обслуговування кредиту у сумі 5840 грн. Відмовити у стягненні неустойки (штрафу, пені) у сумі 7000 грн, а в разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення - зменшити розмір відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України. Стягнути лише належним чином доведену суму заборгованості. Судові витрати покласти на позивача.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, я якому просив позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що 03.10.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8446525. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Сума кредиту (загальний розмір) складає 5000,00 грн. (п. 1.2 Договору).
Згідно п. 1.3. Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 03.10.2025 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежу.
Відповідно до п. 2.1. Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 .
24.02.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 24022026, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Реєстру боржників №1 від 24 лютого 2026 р. до Договору факторингу № 24022026 від 24.02.2026 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17840,00 грн., з яких:- 5000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням;- 5840,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;- 7000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
З частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України вбачається, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначено моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не передбачено договором.
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».
Приписами ст.525,526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
За правилами ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не впливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналізуючи надані позивачем докази у сукупності з наведеними вище положеннями законодавства, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до положень п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи ту обставину, що неустойка та комісії, які передбачені кредитним договором, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, після 24.02.2022, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.
За таких обставин, оцінюючи в сукупності зібрані в справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, необхідно стягнути із відповідача на користь позивача 5000,00 грн. заборгованості за кредитним договором № 8446525 від 03.10.2025 (5000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу), щодо вимог про стягнення пені та штрафу в сумі 12840,00 грн. слід відмовити.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог, відповідно до ст.141 ЦПК України (28,02 %).
Керуючись ст.ст.4-12,141,247,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.525,526,530,549,610-612,628,629,638,1048,1050 ЦК України,
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 5000 (п`ять тисяч) гривень заборгованості за кредитним договором № 8446525 від 03.10.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати в розмірі 746 (сімсот сорок шість) гривень.
В решті позовних виомг відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Суддя Пацко О.О.