Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 283/1732/26
Провадження № 2/279/3586/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2026 року м. Коростень
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Пацко О.О., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С ТА Н О В И В:
20.07.2026 року представник позивача адвокат Воїнов - Колесов А.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Малинського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою судді Малинського районного суду Житомирської області від 27.07.2026 року з посиланням на ч. 1 ст.27 ЦПК України матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу направлено за підсудністю до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.
Розглянувши матеріали вказаної позовної заяви суд доходить висновку, що справа за вказаним позовом не може бути прийнята до провадження Коростенського міськрайонного суду Житомирської області та підлягає поверненню до Малинського районного суду Житомирської області як помилково направлена з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до копії ухвали судді Малинського районного суду Житомирської області від 27.07.2026 як підставу для передачі цієї справи за підсудністю до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області суддя зазначив, що згідно з відповіді Чоповицької селищної ради Житомирської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не території Чоповицької територіальної громади не зареєстрований. Останнім відомим місцем проживання відповідача по справі є адреса: АДРЕСА_1 .
Вказане останнє відоме місце проживання відповідача не відноситься до територіальної юрисдикції Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.
При цьому суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21, згідно якої в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення. З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Відповідно до п.9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Отже, враховуючи, що останнє відоме місце проживання відповідача є адреса: АДРЕСА_1 , та виходячи із правил підсудності, встановлених у ст. 27 ЦПК України, вказана позовна заява підсудна Малинському районному суду Житомирської області.
Відповідно до п.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року в справі № 855/364/19, від 05 березня 2020 року у справі № 640/12339/19 зазначено, що якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб`єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад, як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов`язковості положень інституту підсудності справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом. Таке рішення є виконанням вимог закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Законом України «Про виконання рішень, застосуванням практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону та є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Отже суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.
Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення правил підсудності доходить висновку, що цивільну справу № 283/1732/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу слід повернути до Малинського районного суду Житомирської області.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 187, 260, 353 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Цивільну справу № 283/1732/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу повернути до Малинського районного суду Житомирської області як помилково направлену.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Пацко О.О.